Форс-мажорний рік для лісового господарства та деревообробного сектору Латвії
Згідно з даними Управління Ризького вільного порту, найбільшою групою вантажів, перевантажених у Ризькому порту минулого року, були лісові та лісопромислові вантажі, які оброблялися на 15 терміналах стивідорних компаній. У 2022 році перевантажені 5,5 млн тонн лісопродукції склали 23% від загального вантажообігу порту.
2022 рік був складним для всіх секторів, і, за словами Крістапса Клаусса, віце-президента Латвійської федерації лісової промисловості, це був форс-мажорний рік для лісового господарства та деревообробного сектору Латвії.
«Усі зміни на галузевих ринках у 2022 році однозначно спричинені російською війною в Україні. До війни Росія, Білорусь і Україна забезпечували Європу близько 60% споживання березової фанери, 10% споживання хвойної дошки і третину обсягу ринку пелет. З початком війни, санкціями та припиненням поставок деревини з цих країн ринок підняв ціни на вироби з деревини до немислимих висот. Наприкінці року ми пережили не менш різке падіння цін, викликане рецесією у світовій економіці, колапсом будівельного ринку та перевиробництвом деревини», – зазначив К.Клаусс.
Ситуація в секторі лісового господарства та деревообробної промисловості Латвії
Ситуація в секторі лісового господарства та деревообробної промисловості Латвії, а також на світових ринках точно відображена в показниках роботи Ризького порту – минулого року було падіння на 12%, в той же час показники зростання для обороту різних вантажів був різним.
У 2022 році обсяг вантажу деревної тріски, перевантаженої в Ризькому порту, зріс (+11% порівняно з 2021 роком), що можна пояснити теплою зимою, в результаті якої місцеве споживання деревної тріски знизилося, а експорт міг зрости. Крім того, приріст експорту також припав на деревну тріску, яка не перероблялася на гранули. Водночас у 2022 році в Ризькому порту було перевантажено 2,09 млн тонн деревних пелет (-28% порівняно з 2021 роком), що можна пояснити високими цінами на деревну сировину в Європі, що суттєво вплинуло на обсяги виробництва пелет на внутрішньому ринку та загальні експортні потужності у відповідному сегменті.
Збільшення зафіксовано за генеральними лісовантажами (баланси, дошки, пиловник), в основному за рахунок збільшення експорту балансової деревини до Швеції та Фінляндії, які, за оцінками експертів, проводили дуже агресивну закупівельну політику в країнах Балтії, через відсутність поставок з Росії та Білорусі.
Збільшення обсягів імпорту пиловника
Вже кілька років у Ризькому порту спостерігається тенденція – збільшення обсягів імпорту пиловника зі Скандинавії.
«Наші лісопильні підприємства настільки потужні та конкурентоспроможні, що пиловник закуповують не лише в Латвії, а й за кордоном. Незважаючи на те, що витрати на транспортування досить великі, нинішній рівень цін є основою для імпорту цього продукту зі Швеції та Фінляндії», – пояснив віце-президент Федерації лісової промисловості Латвії.
Оцінюючи перспективи лісових та лісопромислових вантажів на цей рік, Крістапс Клаусс підкреслив: «Споживання деревної енергії в Європі зростає, і лісова промисловість вірить, що ринок повернеться до нормального стану, ціни на тріску та дрова знизяться до розумного рівня, виробництво буде покращено, пелети будуть вироблятися знову, і ми зможемо їх експортувати».
Це також підтверджують дані, зібрані Ризьким портом за лютий 2023 року – порівняно з січнем було зареєстровано незначне зростання в групі лісових вантажів, зокрема в групах пелет і генеральних вантажів деревини, тоді як падіння зареєстровано в вантажах деревної тріски.
Війна ще триває, а санкції не зняті
«Водночас було б наївно сподіватися на значне збільшення обсягів вантажів у портах, адже війна ще триває, а санкції не зняті», — додав К. Клаусс, будучи досить обережним у своїх прогнозах. «Білорусь і Росія були важливими постачальниками деревини, на які разом припадав один мільйон із трьох мільйонів кубічних метрів загального латвійського експорту хвойних порід. Тому немає жодних підстав будувати ілюзії, що зі зникненням сировини з цих країн найближчим часом можуть зрости експортні показники та показники вантажообігу в портах».
Водночас, за словами портових аналітиків, результати роботи сучасного порту вже давно перестали вимірюватися лише тоннами. Обсяги вантажів із вищою доданою вартістю щороку зростає у лісовому сегменті, запроваджуючи нові автоматизовані та оцифровані рішення для перевантаження, сучасну інфраструктуру зберігання, розумніше та екологічніше портове обладнання в порту, що робить портові послуги більш конкурентоспроможними на ринку. Зараз кожен другий лісовий термінал Ризького порту працює як деревообробне підприємство, де деревина отримує додану вартість при переробці, що є важливою гарантією довгострокової стратегії терміналу та зміцнення бізнес-позицій.