Що насправді означає провести належну перевірку за Регламентом ЄС про продукцію, що не спричиняє вирубування лісів, і чому однієї декларації недостатньо
Коли говорять про Регламент ЄС EUDR, часто виникає спокуса звести його до одного документа – заяви про належну перевірку (Due Diligence Statement, DDS).
Але за логікою Європейської Комісії все відбувається навпаки.
Заява – це результат проведеної роботи, а не сама належна перевірка.
За EUDR оператор повинен мати систему, яка дозволяє встановити походження відповідної продукції, перевірити законність її виробництва, оцінити ризик невідповідності та, якщо необхідно, вжити заходів для його зменшення.
Саме тому належна перевірка за EUDR – це не формальна процедура «для галочки». Це послідовний процес, у якому дані мають перетворюватися на докази, а докази – на обґрунтоване рішення про можливість розміщення продукції на ринку ЄС або її експорту з ЄС.
ХТО МАЄ ПРОВОДИТИ НАЛЕЖНУ ПЕРЕВІРКУ?
Основний обов’язок покладається на операторів, які першими розміщують відповідну продукцію на ринку ЄС або експортують її з ЄС, зокрема на операторів вище за течією ланцюга постачання.
Це стосується і мікро- та малих первинних операторів у випадках, передбачених Регламентом.
Водночас EUDR поширюється не на будь-яку продукцію. Йдеться лише про відповідні товари та продукти, визначені Регламентом, а їх перелік прив’язаний до кодів Комбінованої номенклатури / Гармонізованої системи, зазначених у Додатку I.
Отже, перше питання для бізнесу – не «як заповнити декларацію?», а значно фундаментальніше:
чи є конкретний товар або продукт предметом регулювання EUDR і хто саме в конкретному ланцюгу постачання виступає оператором?
Європейська Комісія наголошує, що оператор, який розміщує відповідні товари або продукти на ринку ЄС чи експортує їх, має бути здатним довести, що вони не походять із земель, де відбулося вирубування лісів, не спричинили деградації лісів у випадку деревини та були вироблені відповідно до законодавства країни виробництва.
ЩО САМЕ МАЄ ДОВЕСТИ ОПЕРАТОР?
У центрі EUDR – такі ключові принципи.
Відповідна продукція повинна бути:
- вільною від вирубування лісів відповідно до критеріїв Регламенту;
- не спричиняти деградацію лісів;
- виробленою законно в країні виробництва.
Таким чином, європейський підхід вимагає відповіді одразу на кілька запитань:
Що це за продукція?
Звідки вона походить?
На якій земельній ділянці вона була вироблена?
Чи була вона вироблена законно?
Чи існує ризик того, що вона не відповідає вимогам EUDR?
І, якщо такий ризик існує:
Що було зроблено для його зменшення?
Саме ці запитання утворюють логіку належної перевірки.
ТРИ КРОКИ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ ПІДХІД ДО ЛАНЦЮГА ПОСТАЧАННЯ
Європейська Комісія структурує належну перевірку навколо трьох послідовних кроків:
- збір інформації;
- оцінка ризику;
- зменшення ризику.
Це важливо, адже EUDR фактично змінює саму філософію підтвердження походження продукції.
Недостатньо сказати, що товар «походить із певної країни».
Необхідно мати інформацію, яка дозволяє простежити його походження до відповідної земельної ділянки та оцінити ризики, пов’язані з виробництвом.
КРОК ПЕРШИЙ – ЗІБРАТИ ІНФОРМАЦІЮ
Перший етап – формування доказової бази.
Відповідно до статті 9 EUDR оператор збирає інформацію про відповідний товар або продукт, який планується розмістити на ринку ЄС або експортувати, зокрема про його кількість, постачальника, країну виробництва та докази законного виробництва.
Але одна вимога має особливе значення – геолокація земельних ділянок, де був вироблений відповідний товар.
Саме тут EUDR особливо чітко демонструє свою цифрову природу.
Походження продукції має бути пов’язане не лише з назвою країни чи регіону, а з конкретними географічними координатами земельних ділянок.
Відповідна інформація надалі вноситься до заяви про належну перевірку або, у передбачених випадках, спрощеної декларації та подається до інформаційної системи EUDR.
Європейська Комісія прямо зазначає: якщо оператор не може отримати необхідну інформацію, він не повинен розміщувати відповідну продукцію на ринку ЄС або експортувати її.
Отже, геолокація в EUDR – це не додатковий технічний елемент.
Це одна з основ доказування походження.
НИЗЬКИЙ РИЗИК НЕ ОЗНАЧАЄ ВІДСУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ
На першому етапі може виникнути важливе питання: що відбувається, якщо відповідні товари походять із країни або її частини, класифікованої як територія з низьким ризиком?
EUDR передбачає для таких випадків спрощену належну перевірку.
Якщо оператор встановив, що всі відповідні товари та продукти були вироблені в країнах або частинах країн, визначених як низькоризикові, він може не переходити до звичайних процедур оцінки та зменшення ризику.
Але це не означає, що інформація про продукцію взагалі не потрібна.
Базові інформаційні вимоги залишаються важливою частиною системи.
Крім того, якщо оператор отримує інформацію, яка вказує на можливий ризик невідповідності, спрощений підхід уже не може розглядатися як автоматичне звільнення від подальших перевірок.
КРОК ДРУГИЙ – ОЦІНИТИ РИЗИК
Зібрати інформацію – ще не означає завершити належну перевірку.
На другому етапі оператор має використати отримані дані для оцінки ризику.
Стаття 10 EUDR передбачає низку критеріїв, які необхідно враховувати.
Серед них – наявність лісів та корінних народів, поширеність вирубування лісів, складність ланцюга постачання та ефективність правозастосування.
Особливе значення має саме складність ланцюга постачання.
Чим більше в ньому посередників, переробників, країн, земельних ділянок та етапів виробництва, тим складніше простежити відповідний товар до місця його походження.
Для деревини додаткову складність можуть створювати, наприклад, різні породи деревини, торгівля через кілька країн або переробка в третіх країнах.
Європейська Комісія підкреслює: якщо складність ланцюга постачання ускладнює встановлення інформації, необхідної за статтею 9 та для оцінки за статтею 10, ризик невідповідності зростає.
Отже, простежуваність стає частиною управління ризиками.
Оператор повинен не просто отримати дані, а продемонструвати, як вони були перевірені, як застосовувалися критерії оцінки ризику та чому зроблено саме такий висновок.
КРОК ТРЕТІЙ – ЗМЕНШИТИ РИЗИК
Третій крок починається тоді, коли оцінка показує наявність ризику, який не можна вважати відсутнім або незначним.
У такому разі оператор має вжити адекватних та пропорційних заходів зі зменшення ризику.
Мета проста: після застосування відповідних заходів ризик невідповідності має стати незначним.
Що це може означати на практиці?
Європейська Комісія серед можливих заходів називає:
- отримання додаткової інформації, даних або документів;
- проведення незалежних обстежень або аудитів;
- застосування додаткових процедур контролю;
- інші заходи, необхідні для виконання інформаційних вимог статті 9.
У деяких випадках це може також означати підтримку постачальників у виконанні вимог EUDR – наприклад, через нарощування потенціалу або інвестиції, зокрема щодо дрібних виробників.
Це важлива деталь.
EUDR передбачає не лише контроль, а й можливість зменшувати ризик через підвищення спроможності учасників ланцюга постачання.
ВІД ОКРЕМОЇ ПЕРЕВІРКИ – ДО СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
Європейська Комісія розглядає належну перевірку не як одноразову дію, а як систему.
Оператор повинен мати належні політики, засоби контролю та процедури для ефективного зменшення й управління ризиками невідповідності.
Для операторів, які не є малими та середніми підприємствами, система має передбачати, зокрема, належні практики управління ризиками, звітність, ведення обліку, внутрішній контроль та управління дотриманням вимог, включаючи призначення відповідальної особи на рівні керівництва.
Також для таких операторів передбачена незалежна аудиторська функція, яка перевіряє внутрішні політики, засоби контролю та процедури.
Таким чином, EUDR поступово переносить питання походження продукції з рівня окремого документа на рівень корпоративної системи управління ризиками.
П’ЯТЬ РОКІВ ДОКАЗІВ
Ще одна принципова вимога – документування.
Оператор повинен створити систему належної перевірки, тобто сукупність процедур і заходів, за допомогою яких забезпечується відповідність продукції EUDR.
Таку систему необхідно оновлювати у разі суттєвих змін та переглядати щонайменше один раз на рік.
Документація, пов’язана з належною перевіркою, має зберігатися щонайменше п’ять років.
Це стосується процедур, записів, заходів, оновлень системи та інформації, зібраної під час першого етапу.
Оператор повинен бути спроможним продемонструвати не лише кінцевий результат, а й як саме було проведено належну перевірку та які заходи застосовувалися, якщо ризик було виявлено.
Для великих операторів, які не є малими та середніми підприємствами, EUDR також передбачає обов’язок публічно звітувати про свою систему належної перевірки, зокрема онлайн.
ЧОМУ ЄС НЕ ПРОПОНУЄ ГОТОВОГО «ЧЕК-ЛИСТА»?
Можливо, найбільш показова відповідь Європейської Комісії стосується простого запитання:
Чи існує універсальний контрольний список для належної перевірки?
Відповідь – ні.
І це логічно.
Ланцюги постачання відрізняються за країнами, товарами, кількістю учасників, географією, способами виробництва та рівнем ризику.
Тому належна перевірка не є процесом «поставити галочки».
Не існує одного фіксованого набору запитань, який однаково підходив би для всіх ситуацій.
Оператор може організувати систему залежно від конкретного контексту та ланцюга постачання, але вона в будь-якому випадку має охоплювати три основні етапи:
зібрати інформацію → оцінити ризик → за необхідності зменшити ризик.
Кінцевою метою є досягнення відсутності або незначного ризику невідповідності до того, як продукція буде розміщена на ринку ЄС або експортована.
DDS: ДЕКЛАРАЦІЯ ЯК ФІНАЛЬНА ТОЧКА ПРОЦЕСУ
І лише після проведення належної перевірки виникає документ, який часто помилково сприймають як саму процедуру, – заява про належну перевірку (DDS).
Перед розміщенням відповідної продукції на ринку або її експортом вона повинна бути охоплена заявою про належну перевірку або, у передбачених випадках, спрощеною декларацією, поданою до інформаційної системи EUDR.
Додаток II до Регламенту містить шаблон інформації для DDS, а Додаток III – шаблон спрощеної декларації.
Серед ключових даних – інформація про оператора, відповідний товар або продукт, його кількість, країну виробництва та земельні ділянки виробництва, включно з геолокацією.
Інформаційна система EUDR була запущена Європейською Комісією 4 грудня 2024 року. Вона призначена для подання та управління заявами про належну перевірку.
Тобто DDS – це фактично формалізований результат попередньої роботи, а не заміна цієї роботи.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ?
Для деревини ця модель особливо важлива.
Традиційне підтвердження походження часто концентрувалося на документах про заготівлю, транспортування, власність чи торгівлю.
EUDR додає до цієї логіки ще один принциповий вимір – просторову прив’язку походження.
Йдеться про можливість пов’язати товар із конкретною земельною ділянкою, а далі – використати цю інформацію для оцінки ризику.
Саме тому цифрові системи простежуваності, геопросторові дані, супутниковий моніторинг, картографічні рішення та електронний документообіг набувають нового значення.
Фактично формується нова модель ланцюга постачання:
лісова ділянка → геолокація → заготівля → облік → переміщення → переробка → продукція → належна перевірка → DDS → ринок ЄС.
Чим точніше та надійніше пов’язані ці елементи, тим переконливішою стає доказова база.
EUDR – ЦЕ ПЕРЕДУСІМ ПРО ДОВІРУ ДО ДАНИХ
Якщо подивитися на три кроки належної перевірки в цілому, стає очевидним: у центрі EUDR знаходиться не паперовий документ.
У центрі – якість інформації.
Необхідно знати, де вироблено товар.
Необхідно знати, коли і за яких умов.
Необхідно підтвердити законність виробництва.
Необхідно оцінити ризики.
Необхідно мати можливість пояснити, чому цей ризик визнано відсутнім або незначним.
А якщо ризик виявлено – необхідно продемонструвати, що саме зроблено для його зменшення.
Саме тому EUDR можна розглядати не просто як новий набір вимог до експорту, а як перехід до нової культури простежуваності.
А для лісової галузі це означає ще одну важливу річ: майбутнє простежуваності деревини дедалі більше залежатиме від того, наскільки точно цифрові дані здатні поєднати конкретний продукт із конкретним місцем його походження та підтвердженою історією його виробництва.
ДАЛІ БУДЕ…
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням: https://environment.ec.europa.eu/topics/forests/deforestation/regulation-deforestation-free-products_en (дата доступу 07.10.2026)