У світі, де технологічний прогрес часто асоціюється з бетоном, сталлю та склом, компанія Meta вирішила переосмислити фундамент – у технологічний гігант розпочав пілотне використання масивної деревини у будівництві центрів обробки даних. Ідеться не про декоративні панелі, а про конструкційні елементи – клеєні балки, колони, перехресно-ламіновані плити та цілі стінові збірки, здатні замінити метал і бетон у великих промислових спорудах.
Від Айкена до Монтгомері – перші кроки нового підходу
Перший адміністративний корпус із масивної деревини Meta звела в Айкені (Південна Кароліна) у співпраці з DPR та SmartLam. На черзі – об’єкти у Шайєнні (Вайомінг) разом із Fortis Construction та Mercer Mass Timber, а також у Монтгомері (Алабама) у партнерстві з Hensel Phelps та Binderholz.
Плани амбітні – від додаткових офісних будівель до складів і навіть залів, де розташовуються критично важливі сервери. Це означає, що деревина перестає бути “альтернативою” й починає конкурувати з традиційними матеріалами навіть у високотехнологічній інфраструктурі.
Чому дерево? Економіка та екологія в одному рішенні
Meta стверджує, що використання масивної деревини зменшує вуглецевий вміст будівельних матеріалів у середньому на 41%. Екологічний ефект підсилюється тим, що більшість дерев’яних елементів виготовляються заздалегідь – це скорочує тривалість будівництва на кілька тижнів і зменшує потребу в енергоємному зварюванні сталі на місці.
Питання пожежної безпеки вирішується завдяки природним властивостям матеріалу: при горінні на поверхні деревини утворюється шар вугілля, який уповільнює нагрівання внутрішніх шарів і робить конструкції стійкими до займання.
Важливо й те, що Meta запровадила сторонні аудити постачання деревини, щоб гарантувати її походження з відповідально керованих лісів. Це не просто PR – компанія вже має досвід у сфері сталого лісокористування: торік вона уклала угоду на 1,3 млн тонн вуглецевих кредитів із BTG Pactual Timberland Investment Group, що фінансує лісовідновлення в Латинській Америці.
Тенденція, що виходить за межі Meta
Meta – не єдиний гравець на цьому полі. У жовтні Microsoft повідомила, що будує два дата-центри у Північній Вірджинії, частково використовуючи перехресно-ламіновану деревину (CLT). Очікуване скорочення вуглецевого сліду – близько 35%.
Шведська EcoDataCenter вже застосувала масивну деревину в каркасі свого кампусу у Фалуні, а німецька Prior1 представила збірний дерев’яний модуль дата-центру з природним охолодженням і компактною серверною інфраструктурою.
Це свідчить про зародження нової архітектурно-будівельної культури в галузі зберігання та обробки даних, де екологічність перестає бути лише “додатком” до інновацій, а стає їх основою.
Аналітичний погляд: що це означає для галузі
Дата-центри – одні з найбільших споживачів енергії та джерел непрямого вуглецевого сліду в IT-індустрії. До цього часу “зелені” ініціативи в основному зосереджувалися на джерелах електроенергії та ефективному охолодженні. Вибір матеріалів рідко опинявся у фокусі.
Перехід на масивну деревину відкриває одразу кілька стратегічних можливостей:
- Скорочення CO₂ на етапі будівництва, а не лише в процесі експлуатації.
- Прискорення темпів зведення, що особливо важливо в умовах глобального попиту на обчислювальні потужності.
- Підвищення соціальної легітимності компаній через поєднання технологій і природоорієнтованих рішень.
Втім, ключовим викликом залишаються обсяги відповідально заготовленої деревини та здатність лісового господарства забезпечити стабільні поставки без шкоди для екосистем.
Meta демонструє, що навіть інфраструктура XXI століття може виростати з традиційного для людства матеріалу – дерева. Якщо експеримент із масивною деревиною виправдає себе, це може стати переломним моментом у підходах до будівництва дата-центрів, а згодом і в усьому промисловому будівництві.
Можливо, вже в найближчі роки сталеві каркаси будуть дедалі частіше поступатися місцем конструкціям, які, зберігаючи міцність, залишають за собою значно легший слід у природі.