Світ більше не може дозволити собі зволікати. Коли кліматичні катастрофи стають щоденною реальністю, а екстремальні явища – нормою, людство стоїть перед вибором: або перейти від декларацій до реальних дій, або змиритися з незворотними наслідками. Саме цей заклик став головною лінією 30-ї Конференції ООН з питань клімату (КС-30), що розпочалася у бразильському Белені – серці Амазонії, “легенів планети”.
Белен як символ правди і відповідальності
Місце проведення конференції має глибокий символізм. Амазонія – це не просто географічний регіон, а глобальний індикатор екологічного здоров’я Землі. Тут, серед тисячі річкових приток і безмежних лісів, делегати з понад 190 країн зібралися, щоб визнати очевидне: кліматична криза вже тут.
Відкриваючи конференцію, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва закликав до рішучих дій: “Настав момент, коли можливості повинні відповідати невідкладності проблем, що стоять перед нами. Ми повинні остаточно подолати заперечення кліматичної кризи та зберегти мету в 1,5 градуса Цельсія”.
Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК) Саймон Стіл наголосив, що завдання учасників – не сперечатися один з одним, а об’єднатися проти кліматичної кризи.
Їхні слова стали відлунням того, що відчуває весь світ: політичні компроміси більше не мають права бути важливішими за наукові дані.
Оптимізм, що базується на діях
Попри песимістичні прогнози, у перший день конференції прозвучала нота обережного оптимізму: оновлені кліматичні плани були представлені 113 країнами, спільно на них припадає майже 70 відсотків глобальних викидів парникових газів. За попередньою оцінкою РКЗК, якщо ці зобов’язання будуть реалізовані, викиди можуть скоротитися на 12% до 2035 року, хоча цього й недостатньо для гарантованого досягнення мети Паризької угоди щодо клімату – утримати підвищення глобальної температури в межах 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стіл назвав Белен прикладом, що надихає: “Амазонка – це не одна річка, а система з тисячі приток. Так і реалізація рішень конференції має спиратися на безліч потоків міжнародного співробітництва”.
Відмова від викопного палива: “дорожня карта для людства”
Світові лідери погодилися, що жодна країна не впорається самотужки. Потрібен новий рівень спільних дій – із відмовою від викопного палива, потроєнням частки відновлюваної енергетики, подвоєнням енергоефективності та мобілізацією щонайменше 1,3 трильйона доларів щороку для країн, що розвиваються, затвердження глобальних індикаторів адаптації та просування програм із справедливого переходу до чистої енергетики.
Президент Бразилії запропонував “дорожню карту для людства” – програму переходу до чистої енергетики, відновлення лісів і створення нового фонду, що фінансуватиметься за рахунок доходів від нафти. Парадоксально, але саме це може стати шансом для тих, хто ще залежить від видобувних галузей, на справедливий і керований енергетичний перехід.
КС-30 – “Конференція правди”
Президент Бразилії заявив, що “зміна клімату – це не загроза майбутнього, а трагедія сьогодення”. Він назвав КС-30 «конференцією правди» і наголосив, що заперечення та зволікання більше неприпустимі. “Ми рухаємося у правильному напрямку, але з неправильною швидкістю, – сказав він. – Перевищення порога 1,5°C – це ризик, на який ми не можемо піти”.
Він різко засудив заперечення зміни клімату, зазначивши, що ті, хто стоїть за цим явищем, “відкидають не лише науку, а й прогрес багатосторонньої дипломатії”. За його словами, без Паризької угоди світ би рухався до катастрофічного потепління майже на п’ять градусів до кінця століття.
Белен увійде в історію не лише як місце чергової зустрічі політиків, а як простір, де пролунала правда без дипломатичних прикрас.
Уперше за тривалий час світова кліматична спільнота заговорила одностайно – про необхідність об’єднати економіку, енергетику та етику. Адже “зелені інвестиції” – це не просто технології, а моральний вибір між короткостроковим прибутком і довгостроковим виживанням планети.
КС-30 у Белені – це не просто черговий дипломатичний форум. Це – рубіж. Межа між світом, який лише обіцяє, і світом, який діє. Тепер усе залежить від того, чи стане ця конференція справді “конференцією правди”, де екологічна відповідальність перетворюється на колективне зобов’язання людства.
Джерело: https://news.un.org/en/story/2025/11/1166322