У серці Амазонії, серед зеленого океану тропічних лісів, цього тижня пролунали слова, які вже сьогодні визначають завтрашній день людства. На Конференції ООН з клімату (КС-30) у Белені були представлені ініціативи, що мають потенціал не просто стримати кліматичну кризу, а переосмислити сам підхід до взаємодії людини з природою. І якщо попередні конференції нерідко докоряли за надмірну декларативність, то Белен став майданчиком конкретних рішень, де на перший план вийшли практичні інструменти, фінансові механізми та міжсекторальна співпраця.
Фінансування, яке змінює долі: перший «зелений» фонд переселенців
Одним із найпомітніших рішень стала унікальна ініціатива УВКБ ООН – Фонд біженців для захисту довкілля, який уперше у світовій практиці керується самими вимушеними переселенцями.
Це не просто черговий донорський інструмент. Це – нова філософія допомоги, у центрі якої стоїть людина, вимушена покинути свій дім, і водночас природа, що потребує відновлення.
Фонд уже запускає масштабні проєкти в Уганді та Руанді:
- 6 000 га відновлених лісів,
- 15 000 людей із доступом до чистої енергії,
- створення робочих місць у розсадництвах, лісовому догляді, ґрунтозахисних роботах,
- щорічне скорочення понад 200 000 тонн CO₂.
Це взаємовигідна формула: природа повертається до життя, а люди отримують можливість працювати та жити в безпечніших умовах.
У перспективі Фонд працюватиме також у Бразилії та Бангладеш – там, де захист лісів та прав корінних народів стає питанням виживання.
Кліматичні зусилля починаються з води: новий глобальний фокус
На засіданні «Бакінського діалогу» Інгер Андерсен із ЮНЕП підкреслила: вода – серцевина кліматичної стабільності.
Факти, які прозвучали в Белені, не можуть залишити байдужими:
- 2,8 мільярда людей живуть у водному дефіциті,
- 90% природних катастроф пов’язані з водою.
У відповідь було презентовано Ініціативу щодо води для кліматичних дій, яка об’єднає екологічні, метеорологічні та економічні інструменти для підтримки країн у нарощуванні природоорієнтованих рішень – від відновлення боліт до інтегрованого управління річковими басейнами.
Це – стратегічний поворот у бік проєктів, що дають одночасний ефект: адаптацію, водну безпеку та відновлення біорізноманіття.
Боротьба з голодом, метаном і марнотратством: глобальний «Прорив у продовольчих втратах»
ЮНЕП представила ще одну ініціативу, що вже зараз отримує підтримку десятків держав – Food Waste Breakthrough, спрямовану на скорочення продовольчих втрат удвічі до 2030 року.
Чому це критично важливо?
Бо щороку людство викидає 1 мільярд тонн їжі – разом із ресурсами, водою, людською працею та… кліматичною стабільністю. Харчові відходи спричиняють 10% глобальних викидів парникових газів, а надмірне звалищне розкладання – до 7% світових викидів метану.
Ініціатива передбачає:
- допомогу країнам у створенні національних стратегій зменшення відходів;
- впровадження сучасної логістики та методів зберігання;
- підтримку міських програм «розумного споживання»;
- масштабування успішних практик з країн, що розвиваються.
Це – спроба поглянути на продовольчу систему не як на набір проблем, а як на реальний ресурс для кліматичного прориву.
Коли спека стає вбивчею: новий інструментарій захисту населення
Однією з найтривожніших тем конференції стала екстремальна спека, яка вже сьогодні забирає понад 500 тисяч життів на рік і завдає економічних втрат на 1 трильйон доларів.
ООН представила Рамкову програму та глобальний набір інструментів для управління ризиками теплових хвиль.
Програма допоможе державам:
- прогнозувати небезпечні температурні піки,
- запускати системи раннього оповіщення,
- адаптовувати міську інфраструктуру,
- планувати охорону здоров’я в умовах спеки,
- фінансувати проєкти із захисту вразливих груп.
Уже у 2026 році стартують пілотні проєкти в Барбадосі, Сенегалі та Камбоджі.
«Управління ризиками спеки – це більше не вибір, це питання виживання», – наголосив керівник офісу ООН зі зниження ризику лих Камал Кішор.
Белен як символ: час переходити від страхів до рішень
КС-30 стала конференцією, де вперше так відчутно проявилася логіка «подвійної відповідальності»:
- захищати природу,
- і захищати людей, які залежать від неї.
Представлені ініціативи – різні за масштабом і напрямом, але всі вони мають спільний знаменник: перехід від абстрактних обіцянок до конкретних механізмів, які здатні зменшити страждання людей, стабілізувати довкілля та посилити глобальну справедливість.
2020-ті роки вже увійшли в історію як десятиліття кліматичних рішень.
Питання лише одне: чи стануть ці рішення достатньо швидкими й масштабними, щоб захистити майбутнє – наше спільне майбутнє?
Джерело: https://news.un.org/en/events/cop30

