Дерев’яні мости – це не лише частина історичної спадщини, а й приклад екологічно відповідної інженерії. Якщо їх належним чином спроектувати та обслуговувати, вони можуть служити понад 200 років. Однак сьогодні дерев’яні мости Австралії перебувають у складному становищі: близько 30% із них – у критичному стані, що вимагає негайного ремонту або заміни.
Пірмонтський міст – символ інженерної досконалості
Одним із найяскравіших прикладів стійкої дерев’яної інфраструктури є Пірмонтський міст у Сіднеї, відкритий у 1902 році. Цей унікальний об’єкт не лише виконує важливу функцію пішохідного сполучення між Пірмонтом і центром міста, а й є національною інженерною пам’яткою Австралії. Він складається з 14 прольотів, серед яких 12 стаціонарних дерев’яних частин довжиною 25 метрів та два сталеві поворотні прогони. Щоденно мостом користується понад 16 000 пішоходів, що свідчить про його важливість для міської інфраструктури.
Проте навіть такі зразки інженерної майстерності стикаються з серйозними викликами. Одна з основних проблем – дефіцит твердих порід деревини великого профілю, які необхідні для будівництва та ремонту мостів. Наприклад, для відновлення конструкцій Пірмонтського мосту. Компанії Coffs Harbor Hardwoods довелося домовлятися про спеціальні постачання деревини з Forestry Corporation of NSW.
Дерев’яні мости Австралії: необхідність оновлення та збереження
В Австралії налічується понад 11 000 дерев’яних автомобільних мостів, більшість з яких були збудовані ще у XIX – на початку XX століття. Чимало з них, особливо на північному сході Нового Південного Уельсу, належать місцевим радам і потребують значних інвестицій для ремонту або модернізації.
З 2018 року уряд Нового Уельсу інвестував 500 мільйонів доларів у будівництво нових мостів. Але, крім проблеми із постачанням деревини, інфраструктурні об’єкти стикаються з іншими загрозами: зростаючими навантаженнями на осі транспорту, частими повенями та ерозією річкових русел через зміну клімату.
Чи варто замінювати дерев’яні мости на бетонні?
Попри виклики, експерти в галузі мостобудування закликають до збереження та ремонту дерев’яних мостів, а не їх повної заміни на бетонні аналоги. За словами Даріуша Альтермана з Університету Саншайн-Кост, деревина є не лише відновлюваним ресурсом, а й матеріалом з меншими викидами вуглецю, ніж бетон або сталь. Крім того, нові технології дозволяють посилювати та відновлювати дерев’яні конструкції, значно подовжуючи їхній термін експлуатації.
Такі компанії, як Timber Restoration Services, уже активно займаються реставрацією дерев’яних мостів, застосовуючи сучасні методи зміцнення конструкцій. Завдяки цьому дерев’яні мости можуть і надалі відігравати ключову роль у транспортній інфраструктурі Австралії.
Пірмонтський міст – це не лише історична пам’ятка, а й символ майбутнього дерев’яних мостів. Його збереження та модернізація демонструють, що деревина може бути довговічним і стійким матеріалом для інженерних конструкцій. Австралія має шанс використати свої природні ресурси раціонально, підтримуючи баланс між історичною спадщиною та сучасними технологіями. Замість того, щоб замінювати дерев’яні мости на бетонні, варто розвивати методи їхнього відновлення, що стане важливим кроком до збереження унікальної інфраструктури країни.