Після дев’яти років напружених переговорів Індонезія та Європейський Союз стоять на порозі підписання історичної Угоди про всеохоплююче економічне партнерство (CEPA). Ця угода, яка охоплює торгівлю, інвестиції та сталий розвиток, має на меті не просто зняти митні бар’єри – вона створює фундамент для стратегічного партнерства в умовах глобальної економічної турбулентності.
Чому CEPA – це більше, ніж вільна торгівля
Індонезія – одна з найбільших економік Південно-Східної Азії – протягом останніх років активно шукала нові торговельні маршрути, аби диверсифікувати експортні ринки й зменшити залежність від традиційних партнерів. У свою чергу, Європейський Союз у контексті нових геополітичних реалій прагне зміцнити відносини з ключовими регіональними гравцями, які поділяють принципи відкритої економіки та сталого розвитку.
У 2024 році обсяг торгівлі між Індонезією та ЄС досяг 30,1 мільярда доларів. При цьому Індонезія утримує позитивне сальдо: її торговий профіцит із ЄС зріс із 2,5 до 4,5 мільярда доларів. Така динаміка підтверджує, що поглиблення відносин із європейським ринком – стратегічно вигідне для Джакарти.
Економіка та політика: чому цей момент – історичний
Зустріч старшого міністра Індонезії Аїрлангги Хартарто з єврокомісаром з питань торгівлі та економічної безпеки Марошем Шефчовичем у Брюсселі ознаменувала переломний момент у процесі. Обидві сторони погодилися завершити переговори «по суті» до кінця червня 2025 року.
У світі, де геоекономіка стає настільки ж важливою, як і геополітика, CEPA стане відповіддю на глобальні виклики: зміни клімату, продовольчу безпеку, цифрову трансформацію та ланцюги постачання. Індонезія та ЄС планують включити в угоду положення про сталий розвиток, інвестиційний захист, стандарти праці та прозорість, що наближає її до нового покоління торговельних угод.
Проблемні питання: рибна продукція, сертифікація, доступ до ринку
Одним з ключових питань залишається надання преференційного доступу індонезійській рибній продукції. Джакарта закликає Брюссель застосувати до неї такий самий підхід, як до інших країн-партнерів, аргументуючи це як елемент справедливої конкуренції.
Також на порядку денному – узгодження стандартів сталого розвитку, зокрема в контексті жорстких європейських регуляторів. Угоді доведеться знайти баланс між прагненням ЄС до високих стандартів екологічності та економічними реаліями Індонезії як експортера лісової та сільськогосподарської продукції.
CEPA як інструмент для бізнесу та реформ
Завершення переговорів стане сигналом для бізнес-спільнот обох сторін: настав час активізувати інвестиції, обмін технологіями та участь у спільних проєктах. Для Індонезії це ще й шанс провести структурні реформи, які наблизять її до стандартів «зеленої» та цифрової економіки ЄС.
CEPA може стати ще одним каталізатором для перетворення Індонезії на регіонального хабу виробництва й логістики. Для Європи ж це – можливість посилити вплив у динамічному регіоні Індо-Тихоокеанського регіону.
На тлі глобальної нестабільності завершення переговорів Індонезія – ЄС щодо CEPA набуває особливого значення. Це – угода про економіку, яка виходить за межі мит і тарифів. CEPA – про довіру, про спільні цінності, про бачення майбутнього, в якому торгівля сприяє сталому розвитку та справедливій глобалізації. І якщо обидві сторони зможуть зробити останні кроки до підписання, світ отримає приклад нової якості міжнародного партнерства.