На тлі світової боротьби за декарбонізацію та пошук стійких джерел енергії, Індонезія демонструє рідкісний приклад того, як країна з величезним лісовим потенціалом може поєднати економічний розвиток із суворими екологічними стандартами. Це не просто країна-трейдер сировини – це амбітний гравець, який активно формує «правила гри» у глобальній зеленій економіці.

SVLK: система, яка змінила правила гри

Ключовим інструментом трансформації став SVLK – Система перевірки законності та сталого розвитку. Фактично, це комплексний фільтр, який гарантує прозорість лісового сектору від заготівлі до експорту.

За словами директора з переробки та маркетингу лісової продукції Міністерства лісового господарства Індонезії Ервана Судар’янто, країна має повне право пишатися тим, що вона володіє подібною системою контролю:

«SVLK не просто про законність – це про довіру, репутацію та міжнародну відповідальність», – підкреслив урядовець.

Деревні пелети як продукт лісової галузі проходять ті ж самі стандартизовані процедури. Це означає, що кожна партія деревних пелет має гарантоване законне, екологічне та простежуване походження.

Біомаса: енергія, що не вирубує майбутнє

Індонезія робить важливий акцент: біомаса – це не бізнес на ресурсах, це бізнес на відновленні.

Генеральний секретар Асоціації виробників біомаси Aprebi Діккі Ахмар пояснює: «Ми не покладаємося на вирубку лісів. Усі наші компанії працюють через промислові плантації та забезпечують посадку лісу. Ліс залишається продуктивним, не втрачаючи життєздатності».

Така модель створює подвійний ефект:

  • нові робочі місця у регіонах;
  • внесок у глобальне скорочення викидів вуглецю.

Біомаса стає не лише енергетичним продуктом, а символом енергетичного переходу, де економіка та екологія перестають бути конкурентами.

Стрімке зростання ринку: цифри, що говорять самі за себе

  • Національне виробництво деревних пелет у 2024 році – 333 971 м³, майже утричі більше, ніж у 2020-му.
  • 35 підприємств працюють у галузі біопалива.
  • Сукупна виробнича потужність — 3,18 млн м³ на рік.
  • Географічні лідери: Горонтало (29,9%) та Східна Ява (23%).
  • Експорт зріс із 14,7 млн дол. (2023) до 40,3 млн дол. (2024).

Такі темпи є прямою реакцією ринку на глобальний запит: світ хоче чистої енергії – і хоче її зараз.

Виклики і нові можливості

Попри очевидний прогрес, експерти галузі вказують, що для повної реалізації потенціалу потрібні нові кроки. Голова Індонезійського товариства біоенергетичної енергії (MEBI) Мілтон Пакпахан наголошує на важливості оновлення політики ціноутворення:

«Конкурентна ціна на біомасу – це сигнал для інвесторів. Якщо ми хочемо розкрити потенціал 10,36 млн гектарів земель, потрібно діяти сміливо», – зазначає він.

Йдеться не лише про ринок деревних пелет – Індонезія потенційно може стати одним з головних світових центрів біоенергетики.

Зелена енергетика без руйнування

Головний меседж індонезійської моделі простий: енергетичний перехід не має руйнувати те, що покликаний зберегти.

SVLK створює структуру, де держава, бізнес і громади працюють у єдиному полі відповідальності. Це нова культура поводження з лісами – культура, яка поєднує виробництво з відновленням, а економіку з екологічною етикою.

Енергія, що виростає разом з лісами

Біомаса в Індонезії – це більше, ніж альтернативне паливо. Це модель майбутнього, де:

  • ліс – не ресурс, а партнер;
  • виробництво – не загроза, а можливість;
  • енергія – не результат руйнації, а продукт балансу.

Індонезія показує світу: можлива енергетика, яка росте разом із лісами, а не замість них.

Це урок, актуальний сьогодні для всіх країн, які шукають свій шлях до зеленого переходу.