Світова виставка Expo 2025 Osaka завершилася, залишивши після себе яскраві приклади архітектурного натхнення, культурної самобутності та інноваційної екологічної думки. Одним із найвражаючих став національний павільйон Бахрейну “Connecting Seas” (“З’єднуючи моря”), який здобув золоту нагороду за найкращу архітектуру та ландшафт серед самостійно побудованих павільйонів площею менше 1500 квадратних метрів.

Цей 17-метровий шедевр із 3000 фрагментів японського кедра вразив журі своєю естетичною чистотою, точністю виконання та глибоким символізмом, що поєднує сучасність із культурною пам’яттю регіону.

Архітектура, що говорить мовою моря

Авторкою проєкту стала Ліна Готмех, ліванська архітекторка з Парижа, відома вміннням перетворювати культурні образи на архітектурну поезію. Павільйон, за її словами, – це “анатомія доу”, традиційного арабського вітрильного судна, яке колись було серцем морської торгівлі Бахрейну.

«Ми не прагнули створити точну копію човна, – пояснює Готмех. – Архітектура передає його ритм, дерев’яну структуру та відчуття подорожі».

Вигнутий дах павільйону піднімається з обох боків, немов хвиля, що обіймає горизонт. Фасад із кедра утворює складну мережу елементів, які “рухаються” у променях сонця, відсилаючи до руху крокв у морських хвилях. За дерев’яною поверхнею – напівпрозора мембранна оболонка, що нагадує вітрила та водночас слугує природним фільтром світла.

Результат – простір, де світло, тінь і дерево взаємодіють, створюючи атмосферу спокою, тепла й натхнення.

Символ спадщини та сталості

Павільйон Бахрейну – не просто архітектурна інсталяція, а заява про нову філософію сталого розвитку. У ньому поєднано повагу до традиційної майстерності обробки деревини з сучасними підходами до енергоефективності: використання пасивного охолодження, мінімальні фундаменти та матеріали багаторазового використання.

«Ці рішення роблять павільйон взірцем архітектури з низьким впливом на довкілля», – наголосила Готмех.

Шейх Халіфа бін Ахмед бін Абдулла Аль Халіфа, президент Бахрейнського управління культури та старожитностей, підкреслив, що нагорода є свідченням гармонійного поєднання спадщини й інновацій:

«Павільйон втілює сталий розвиток та збагачує враження відвідувачів через сенсорні подорожі, які розкривають історію та цивілізаційну глибину Бахрейну».

Майбутнє архітектури – у повторному житті матеріалів

Expo 2025 стало демонстрацією того, що тимчасові архітектурні споруди можуть мати довге життя. Уже відомо, що низка павільйонів буде демонтована та відбудована повторно – зокрема, павільйон Узбекистану, який після демонтажу японською компанією Shinohara Shoten буде перевезений і реконструйований у самій країні як бібліотека.

Цей підхід – новий тренд у світовій архітектурі, де сталість означає не лише використання екологічних матеріалів, а й продовження життєвого циклу будівель.

Дерево як мова сучасності

Бахрейнський павільйон розташовувався в унікальному дерев’яному кільці площею 61 000 квадратних метрів – найбільшій дерев’яній споруді у світі, занесеній до Книги рекордів Гіннеса. Ця грандіозна дерев’яна арена Expo 2025 стала символом нової ери екологічної архітектури, де дерево – не лише конструкційний матеріал, а носій культури, пам’яті та майбутнього.

Архітектура, що об’єднує континенти

«Connecting Seas» – не лише назва, а філософія. Це метафора людського єднання через воду, дерево, ідеї. Павільйон Бахрейну показав, що архітектура може бути одночасно поетичною й відповідальною, традиційною й прогресивною, місцевою й глобальною.

Його золота нагорода – це не лише визнання майстерності архітекторів, а й тріумф ідеї сталого майбутнього, де культурна пам’ять перетворюється на матеріал для створення нового світу.