Дерева не можуть сховатися від негоди, тому навчилися до неї пристосовуватися
Які процеси відбуваються в деревах, щоб вони вижили навіть у найсуворіші зими?
Кожна пора року має свої особливості, і ніхто не сперечатиметься, що дерева восени найкрасивіші завдяки строкатому листю. Перед осінню листя дерев червоніє і жовтіє, сяючи востаннє в житті. Але що саме викликає це? Вчені пояснюють: листя закінчує свій вегетаційний період і функціональність. Клітини листя містять зелену речовину – хлорофіл, яка поглинає червоні та сині промені сонячного світла для здійснення фотосинтезу.
Зелені промені, навпаки, відбиваються, змушуючи сприймати їх як колір листя. Восени хлорофіл у листі руйнується, тому ми можемо побачити інші кольори листя, які були приховані від очей. Але це порівняно недовга радість, адже дерево незабаром їх скидає, позбавляючись від усього зайвого, щоб пережити зиму. І не тільки листя скидається деревом.
Наприклад, у серпні-вересні дуже чітко видно, як під великими дубами лежать дрібні гілочки. Таким чином, дерево позбавляється від менш ефективних гілочок, які споживають більше енергії, ніж виробляють.
Внутрішні процеси
Не тільки в листі, але і в самому дереві йде інтенсивна робота – восени дерево намагається накопичити якомога більше поживних речовин для зими. Дерево зберігає енергію у формі крохмалю у своїх клітинах, щоб його можна було використати для «опалення» взимку та для росту в наступному сезоні — саме тоді ця енергія знадобиться, щоб процвітати, рости та мати можливість збирати ресурси навколо себе швидше, ніж у сусідів.
Щоб дерево пережило зиму, воно не повинно допускати утворення кристалів льоду в своїх клітинах, бо тоді вони рвуться і дерево може загинути. Є судинні тканини, в яких дерево допускає утворення води, але рідина в клітинах не замерзає, тому що дерево розбавляє її спеціальною речовиною, яка діє як антифриз. Чим сильніший мороз, тим більше дерево повинно ним себе забезпечити. Крім того, вже в кінці осені дерево намагається відкачати максимальну кількість води або зміщує її під коріння.