Що якби ми сказали, що майбутнє будівництва – не в бетонових джунглях, а в дерев’яних містах, зведених із турботою про клімат та ресурсну економіку? Саме над таким сценарієм майбутнього працює команда науковців Шопронського університету. Їхні лабораторії та майстерні стають місцем народження рішень, які відповідають на глобальні виклики сталого розвитку.
Факультет деревної інженерії та креативної індустрії цього університету в Угорщині вже сьогодні моделює житло завтрашнього дня: повністю дерев’яне, виготовлене безвідходно, із матеріалів місцевого походження. У таких підходах поєднуються екологія, економіка і нові архітектурні цінності.
«Дерево – це не лише природний, відновлюваний ресурс. Це матеріал, який, на відміну від бетону, має негативний вуглецевий слід», – пояснює д-р Сілла Ціха, заступниця декана факультету. – «Використане дерево зберігає вуглець у своїй структурі на десятиліття, тоді як у лісі воно би розклалося з викидом CO₂. Тож, чим більше дерев’яних будинків – тим менше вуглецю в атмосфері».
Ця думка лежить в основі нового архітектурного мислення, закріпленого в Європі завдяки ініціативам на кшталт New European Bauhaus, де деревина дедалі частіше фігурує як сировина для «зеленого» будівництва. Це сприяє оновленню норм і стандартів, і з часом змінює підходи будівельної галузі як такої.
Один із провідних напрямів досліджень – технологія CLT (Cross Laminated Timber) – масивні дерев’яні панелі, що склеюються поперечно для отримання високої міцності. Їх виготовляють з дощок або прядивних матеріалів (довга деревна стружка), попередньо готуючи отвори для вікон, дверей і навіть електропроводки за допомогою ЧПК-обладнання. Монтаж таких конструкцій на місці – чистий, швидкий, точний. А залишки виробництва придатні для компостування.
У лабораторіях Шопронського університету також експериментують з теплоізоляційними матеріалами на основі деревини – від шпону до тирси. Усі – з використанням виключно місцевої сировини, що знижує логістичне навантаження і підтримує локальну економіку.
Науковці підкреслюють, що зміна клімату впливатиме і на вибір деревних порід у майбутньому. Тож нові дослідження включають прогнозування асортименту деревини з урахуванням глобального потепління, а також аналіз нормативно-правових аспектів використання деревини в будівництві – від європейських стандартів до національних стратегій.
Ці напрацювання стануть предметом обговорення на масштабній конференції Construma 2025, яка відбудеться 9 квітня у партнерстві з FABUNIO. У фокусі – потенціал дерев’яного будівництва як рушія сталого розвитку. Подія, організована спільно з Палатою архітекторів, стане не лише майданчиком для презентації технологій, а й місцем, де формується нова культурна парадигма архітектури: архітектура поваги до природи.
Шопронський університет не лише готує будинки майбутнього – він формує нову етику будівництва. Там, де дерево – не просто матеріал, а частина відповідального способу життя на планеті, що змінюється.
Джерело: https://www.oee.hu/hirek/agazati-szakmai/mibol-epul-a-jovo-haza-innovativ-es-fenntarthato-megoldasokat-kutat-a-soproni-egyetem