Світові ліси протягом десятиліть залишаються одним із найважливіших союзників людства у боротьбі зі змінами клімату. Вони поглинають вуглекислий газ, стабілізують атмосферу і фактично виконують роль природного «щита», який стримує глобальне потепління.
Новий звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) надає огляд динаміки викидів та поглинання вуглецю світовими лісами за період з 1990 по 2025 роки. Документ базується на новітніх даних Глобальної оцінки лісових ресурсів і висвітлює роль лісів як природних поглиначів вуглекислого газу, що допомагають пом’якшувати кліматичні зміни. Звіт демонструє тривожну тенденцію: попри те, що ліси продовжують виконувати функцію поглиначів вуглецю, їхня ефективність стрімко знижується.
І ключова причина – не природні процеси, а діяльність людини.
Ліси як індикатор глобального вуглецевого балансу
За період з 1990 по 2025 рік світові ліси накопичили у своїй біомасі майже 20 мільярдів тонн вуглецю. Це колосальний обсяг, який дозволяє говорити про ліси як про один із найважливіших природних механізмів регулювання клімату.
Лише у 2021 – 2025 роках ліси щороку поглинали близько 3,6 гігатонни CO₂. Це означає, що без їхнього внеску темпи глобального потепління були б значно вищими.
Проте ключовим показником є не лише загальне поглинання, а
чистий баланс – різниця між тим, що ліси поглинають, і тим, що втрачається через вирубку.
І саме тут ситуація стає критичною.
Зниження ефективності: тривожний сигнал
Ще десять років тому чисте поглинання вуглецю світовими лісами становило приблизно 1,4 гігатонни CO₂ на рік. Сьогодні цей показник знизився майже вдвічі – до 0,8 гігатонни.
Це означає, що значна частина екологічного ефекту лісів просто нівелюється.
Причина – стрімке зростання викидів від дефорестації, тобто перетворення лісових земель на інші види використання.
Географія поглинання: хто рятує клімат
Попри загальне зниження ефективності, деякі регіони залишаються стабільними «зеленими регуляторами» кліматичної рівноваги.
Найбільшими поглиначами вуглецю є:
- Європа – близько 1,4 Гт CO₂ на рік
- Азія – близько 0,9 Гт CO₂ на рік
Ці регіони демонструють відносну стабільність або навіть позитивну динаміку, що свідчить про ефективні підходи до управління лісами.
Парадокс Бразилії: одночасно рятівник і загроза
Найяскравішим прикладом суперечливості сучасного лісового сектору є Бразилія.
З одного боку, її ліси – одні з найбільших поглиначів вуглецю у світі.
З іншого – саме ця країна є абсолютним лідером за викидами від дефорестації:
Це означає, що позитивний ефект від поглинання повністю перекривається масштабами вирубки.
Найбільший сумарний негативний вплив на клімат (у розрізі лісового сектору) мають країни з найвищими показниками викидів від дефорестації (чистого переведення лісових угідь).
Згідно з даними за період 2021 – 2025 років, п’ятірка країн-лідерів за обсягами викидів виглядає так:
- Бразилія – 1 242 млн тонн CO₂ на рік.
- Демократична Республіка Конго – 156 млн тонн CO₂ на рік.
- Перу – 131 млн тонн CO₂ на рік.
- Канада – 93 млн тонн CO₂ на рік.
- Камбоджа – 72 млн тонн CO₂ на рік.
До першої десятки країн з найбільшим негативним впливом також входять Болівія, Камерун, Танзанія, Аргентина та М’янма. Разом ці десять країн відповідальні за понад 70% усіх світових викидів, спричинених вирубкою лісів.
Америка: регіон, де баланс порушено
Найбільш критична ситуація спостерігається в Америці, де поглинальна здатність лісів значно скоротилася – майже на 50% порівняно з піковим періодом 2011 – 2015 років (з 1,6 Гт CO₂ до 0,8 Гт CO₂ у 2021 – 2025 рр.).
Попри те, що ліси Америки здатні поглинати близько 0,8 Гт CO₂ на рік, викиди від дефорестації сягають 1,8 Гт CO₂.
Результат – чистий плюс 1,0 Гт CO₂, що робить регіон найбільшим джерелом викидів у лісовому секторі.
Більше того, це єдиний регіон, де вирубка лісів продовжує зростати.
Африка: обережний оптимізм
На цьому тлі з’являється і позитивний сигнал. У період 2021 – 2025 років Африка вперше перейшла від статусу джерела викидів до статусу поглинача вуглецю на лісових землях.
Її показник поки що скромний – близько 0,1 Гт CO₂ на рік, але сама тенденція є важливою.
Цьому сприяли:
- скорочення темпів вирубки
- національні політики окремих країн, зокрема Південно-Африканська Республіка та Республіка Гана
Втім, якщо враховувати загальний баланс (разом із вирубкою), Африка все ще залишається чистим емітентом, тому навіть позитивна динаміка поки не здатна змінити загальну картину.
Чому світ втрачає лісовий щит
Ключова причина зниження ефективності лісів – дисбаланс між поглинанням і викидами.
Сьогодні:
- ліси поглинають близько 3,6 Гт CO₂,
- але викиди від дефорестації сягають 2,8 Гт CO₂
Різниця стає дедалі меншою.
Фактично, людство власноруч послаблює один із найефективніших природних механізмів боротьби зі зміною клімату.
Момент вибору
Світові ліси залишаються критично важливими для стабільності клімату. Вони все ще працюють на користь людства, поглинаючи мільярди тонн вуглецю.
Але ця система більше не є гарантовано стабільною.
Сьогодні ми перебуваємо у точці, де:
- або лісове господарство стане інструментом кліматичної стабілізації,
- або дефорестація остаточно перетворить ліси з «поглинача» на джерело викидів.
Аналітичний звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) чітко сигналізує: питання вже не в тому, чи важливі ліси для клімату. Питання в тому, чи встигне людство зберегти їхню здатність нас рятувати.
Джерело: Огляд підготовлено відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів ФАО, що знаходяться на офіційному сайті https://openknowledge.fao.org/items/5af8bedd-e3e3-47e1-8eff-0e3ef16b544c (дата доступу 24.03.2026)