У 2026 році Литва впровадить наймасштабніше за останнє десятиліття зменшення норми вирубки лісу – на 5,7%. Міністр довкілля Повілас Подерскіс ухвалив рішення знизити річний обсяг первинних та проміжних рубок у державних лісах із 11 850 га до 11 179 га. У перерахунку на деревину це означає скорочення з 3,62 млн кубометрів до 3,405 млн кубометрів.

Важливий аспект нового підходу – виключення з розрахунків стиглих насаджень лісу II групи, залишених для природного формування. Таким чином, підхід до рубок зміщується від максимального використання ресурсів до збереження природних екосистем.

Межа, а не план

Як підкреслює заступниця міністра довкілля Айра Палюкенайте, встановлена норма є верхньою межею, а не зобов’язанням вирубувати максимум. Це своєрідний «стелювальний» показник, який заборонено перевищувати, але досягати його не обов’язково.
Під час визначення ліміту враховували інтереси різних сторін – від громад, які вимагають більшого захисту лісів, до промисловості, яка потребує стабільного постачання сировини. Завдання – знайти баланс між економічними інтересами та екологічною безпекою.

Законодавчі обмеження та нові зони захисту

Скорочення вирубок зумовлене і новими обмеженнями, які вже набрали або незабаром наберуть чинності:

  • Із 1 липня 2024 року заборонені суцільні та епізодичні рубки у прибережних зонах поверхневих водойм.
  • Із 1 січня 2026 року заборонені головні рубки в межах 20 км від кордонів з РФ і Білоруссю, а також у 100-метровій зоні від міст і селищ.
  • Запроваджено нові ділянки природних лісових середовищ європейського значення, де дозволено лише вибіркові рубки або повна заборона.

Сталий підхід до лісокористування

Державна лісова служба наголошує: головна мета обмежень – зберегти біорізноманіття, забезпечити соціальні функції лісів і не допустити виснаження природного потенціалу. Уряд визначає п’ятирічну квоту, а міністерство – її щорічний розподіл, з урахуванням резерву на непередбачені обставини.

Цей крок відповідає європейським трендам, де в центрі уваги – довгострокова екологічна стабільність, а не короткостроковий прибуток. Водночас промисловість отримає виклик: необхідність адаптуватися до менших обсягів деревини та, можливо, шукати альтернативні ресурси.

Зменшення вирубки лісів у Литві – це не просто цифри у звітах, а сигнал про зміну підходу до управління природними ресурсами. Держава демонструє готовність обмежити економічну вигоду заради довгострокової екологічної безпеки.

Однак реальний результат залежатиме від того, чи зможе уряд утримати баланс між захистом природи та економічними потребами, а також від готовності промисловості працювати в нових умовах.