З 23 по 29 червня в місті Стокгольм (Швеція) відбувся 26-й Всесвітній конгрес IUFRO (International Union of Forest Research Organizations). Це був найбільший Всесвітній конгрес (IUFRO WORLD CONGRESS) Міжнародного союзу лісових дослідницьких організацій, в якому взяли участь 4300 делегатів із більш ніж 110 країн. На заході загалом було представлено 3500 презентацій та понад 70 інновацій. Вперше Швеція приймала Конгрес IUFRO у 1929 році й відтоді подія перетворилася на глобальне зібрання, де зустрічаються науковці, члени урядів країн, представники компаній і неурядових організацій.
Всесвітній конгрес IUFRO 2024 розпочався в неділю, 23 червня, з урочистої церемонії садіння дерев у Музеї під відкритим небом Скансен. На пагорбі Орсакуллена було урочисто висаджено два дуби та дві сосни, які представляють найцінніші лісові види Північної Європи. Офіційне відкриття конгресу відбулося 24 червня, під час якого Його Величність Король Швеції Карл XVI Густав привітав делегатів і зазначив, що ліси мають вирішальне значення для здоров’я нашої планети, а стале управління лісами є найважливішим для майбутнього людства. Він також підкреслив, що Всесвітній конгрес IUFRO 2024 сприятиме зміцненню зв’язків між країнами-учасниками та їх установами.
Нагородами IUFRO WORLD CONGRESS за вагомий внесок у лісівничу науку голосуванням учених із різних країн було відзначено трьох видатних осіб, зокрема це — фінська професорка Лііса Тирвяйнен, яка вивчає питання лісової політики та планування в приватних і державних лісах, а також рекреаційну роль лісів; шведський професор Ян Стенлід, який поєднує фундаментальні дослідження біології фітопатогенних грибів із прикладними дослідженнями стійкості лісів до хвороб, та литовський професор Альгірдас Августайтіс, який досліджує комплексний вплив клімату і зміни в кругообігу озону, атмосферного азоту та сірки після спалахів лісових шкідників на стійкість лісових екосистем.
Президентська дискусія «Впровадження наукових досліджень в ефективне управління лісами для розвитку суспільства: виклики та можливості» є важливою особливістю всіх Всесвітніх конгресів IUFRO. В цьому році президент IUFRO Джон Паротта (США) зосередився на проблемі поєднання наукових досліджень із лісовим менеджментом. Він наголошував, що незважаючи на значний прогрес у всіх галузях лісової науки, досягнутий за останні десятиліття, існує постійний розрив між знаннями та застосуванням наукових досягнень і вирішенням проблем, з якими стикаються ті, хто приймає управлінські рішення, зокрема громади й інші користувачі лісів і лісових земель.
Першу пленарну сесію IUFRO 2024 було відкрито доповідями на тему «Ліси для сталого розвитку суспільства» з основними доповідачами доктором Харіні Нагендрою, директором і професором Дослідницького центру зміни клімату та сталого розвитку, Університет Азіма Премджі, Індія, та доктором Сесіль Нджебет, засновницею Мережі африканських жінок з громадського управління лісами.
Окрему сесію було присвячено дослідженням лісової біоекономіки, зокрема на півночі Європи та Північної Америки. Було зазначено, що поступово в усіх країнах з’являються підходи та національні стратегії біоекономіки з урахуванням соціального аспекту. Ці питання обговорювали на сесії «Управління біоекономікою, заснованою на біоресурсах, на глобальному півдні», яку модерували віце-президент IUFRO Даніела Кляйншміт та Алекс Джюрка.
Пленарне засідання на тему «Посилення стійкості лісу та адаптації до стресу» було відкрито основними доповідачами Ендрю Лібхолдом (Північна дослідницька станція, Лісова служба Міністерства сільського господарства США) та Джульєтт Бяо Куденукпо, директоркою Секретаріату Форуму ООН з питань лісів (UNFSS). Модерував захід координатор відділу 6 IUFRO доктор Пурабі Бозе (SLU). Доктор Ендрю Лібхолд розповів, що він бачить зміну парадигми ставлення до лісових шкідників і збудників хвороб. Раніше ці організми розглядали окремо як загрозу лісу та застосовували спеціальні заходи, а наразі їх частіше сприймають як важливі компоненти лісової екосистеми, яких ми ніколи не зможемо позбутися. Якщо ми хочемо мінімізувати шкоду від комах і збудників хвороб, особливо від інвазійних видів, то найбільш важливим є науково обґрунтований моніторинг і біозахист. Доктор Джульєтт Бяо Куденукпо виступила з потужною програмною промовою щодо критичної ролі жінок у лісовому секторі. Вона назвала небажаність усвідомити роль жінок у лісовому сектору скляною скелею. Цей заклик до дії викликав жвавий відгук і дискусії, що підкреслило необхідність визнання внеску жінок у всіх сферах лісового господарства. Примітно, що доктор Бяо увійшла в історію як перша жінка-лісівник у Західній Африці, впроваджуючи піонерські ініціативи управління природними ресурсами.
Окрема сесія була присвячена біології, екології та захисту від шкідників і патогенних мікроорганізмів у лісах із доповідями щодо інвазійних чужорідних шкідників дерев, які прямо чи опосередковано заносять люди за межі природного ареалу. Доповідач доктор Рене Ешен (Швейцарія) зазначила, що в подальшому ці види можуть закріпитися, поширюватися та мати згубний вплив на місцеві екосистеми.
Доктор Сезер Олівія Кайя (Швеція) розповіла про можливість ранньої ідентифікації бронзової березової златки Agrilus anxius, шкідника з Північної Америки, який у первинному ареалі пошкоджує тільки дуже ослаблені берези (Betula spp.). Однак, як й інші ксилофільні шкідники, цей вид може завдати значної шкоди еволюційно новим рослинам-живителям через відсутність спільного еволюційного розвитку. Береза є третьою за поширеністю породою в Швеції та Фінляндії, на яку припадає близько 13 і 16 % загального обсягу деревини відповідно. У скандинавсько-балтійському регіоні березу все частіше висаджують разом із хвойними видами з метою підвищення стійкості лісів до зміни клімату. Водночас, інтродукція чужорідних видів, таких як Agrilus anxius, може мати руйнівні наслідки для лісового сектору.
Тара Бал (США) розповіла про в’янення дуба, яке викликане інвазійним грибом Bretziella fagacearum і наразі підтверджено в 24 штатах США та в Канаді. Так, у Канаді гриб вперше було виявлено на жуках, які переносять збудника хвороби в’янення дуба. У рамках спільних американсько-канадських досліджень вивчали активність жуків-переносників у зв’язку з фенологією розвитку бруньок навесні в умовах зміни клімату на ділянках у штаті Мічиган (США) і на всій території Канади. Виявлені зміни співвідношення фенології дубів, жуків-переносників потенційно можуть обмежити просування дуба на північ.
На третій день конгресу учасникам було запропоновано обрати одну з 15 екскурсій, кожна з яких включала наукові дискусії щодо кола питань, пов’язаних із лісами, зокрема й міжгалузеві проблеми. Теми екскурсій наведені на сайті конгресу https://iufro2024.com/excursions/in-congress-excursions/
Катерина Давиденко (УкрНДІЛГА) взяла участь в екскурсії до Крунуберга, що на півдні від м. Уппсала. Під час екскурсії, організованої відділенням лісової мікології та фітопатології Шведського Аграрного Університету, в якій взяли участь 250 осіб, були представлені дослідження щодо біології інвазійних збудників хвороб, мікології, мікоризи та охорони природи.
У програмі дня була запланована екскурсія в старі хвойні ліси, під час якої було обговорено питання проведення суцільних рубок й безперервного ведення лісового господарства (Continuous cover forestry), а також переваги й недоліки різних методів із біологічних, селекційних та економічних аспектів. Надзвичайно цікавою була й жвава дискусія щодо формування комплексу мікоризних грибів у бореальних лісах.
Учасники екскурсії оглянули осередки всихання ясена від інвазійного гриба, який викликає халаровий нероз, що, в свою чергу, сприяє швидкій загибелі ясеневих насаджень, а також наслідки епіфітотії голландської хвороби ільмових – залишки мертвих дерев в’язів ще із 70-х років ХХ століття. Доктор Ян Стенлід розповів багаторічну історію моніторингу голландської хвороби в’язів і заходів щодо її контролювання, на які витрачається понад 5 мільйонів шведських крон щорічно (приблизно півмільйона євро), щоб зберегти найстарішу популяцію в’язів у Швеції. Шведські ландшафти з мертвими в’язами зберігаються понад 40 років.
У відкритих лісових ландшафтах, де колись домінували в’яз і ясен, наразі після кількох хвиль ураження цих порід дерев інвазійними хворобами, домінантні великі старі дерева практично зникають із ландшафту, і їх поступово замінюють різні плодові дерева, осика та чагарники. Екскурсанти також відвідали ділянки пошкодження ялини короїдом-друкарем і ділянки зі старовіковими живими й всихаючими дубами, де залишено велику кількість мертвої деревини, важливої для збереження біорізноманіття. Доктор Рімвіс Вазаітіс розповів про важливу роль дереворуйнівних грибів для функціонування лісових екосистем.
Гриб Heterobasidion annosum s.l. є найбільш руйнівним патогеном у бореальних хвойних лісах північної півкулі. Значну частину дерев, які вирубують і переробляють у лісовій промисловості Швеції, становить ялина звичайна (Picea abies), яка росте на близько 40 % площі лісових земель країни. Коренева губка є не меншою проблемою для власників лісів, ніж атаки жуків-короїдів, оскільки наразі в Швеції 15 % ялинових насаджень потерпають від цієї хвороби. Щорічні економічні втрати в Європі від ураження кореневою губкою оцінюють у 500 мільйонів євро, зокрема Швеція втрачає близько 500 мільйонів шведських крон (50 мільйонів євро) через псування деревини та прогнозоване зниження якості продукції. Нині у Швеції в більшості лісів використовують біологічний метод захисту від кореневої губки, за якого спори гриба вносять на свіжозрізані пні, щоб запобігти поширенню гнилі. Учасники заходу обговорили можливості контролю кореневої губки під час безперервного ведення лісового господарства.
Інформаційно насичений день завершився оглядовою прогулянкою стежками лісу Крунуберга, де видатний шведський натураліст, професор Карл Лінней https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B9 мандрував стежками зі своїми студентами, описуючи рослинний і тваринний світ Швеції.
Наступні два дні конгресу були присвячені пленарним і постерним сесіям та дискусіям. Абстракти виступів і постери викладені на сайті конгресу https://iufro2024.com/detailed-programme/ та в додатку IUFRO 2024 World Congress App https://iufro2024.com/congress-app/.
Катерина Давиденко (відділ ентомології, фітопатології і фізіології УкрНДІЛГА) представила дві презентації. Перша її презентація (Biodiversity conservation of ash forest in the face of an alien species invasions) сфокусована на безпрецедентній загрозі ясеневим насадженням з боку інвазійних шкідників і патогенів. Це, зокрема, інвазійний гриб Hymenoscyphus fraxineus, який викликає халаровий некроз і швидку загибель ясена, а також смарагдова ясенева златка Agrilus planipennis, що заселяє та вбиває ясені буквально протягом кількох років. Обидва види наразі присутні на території України та практично всі дерева роду Fraxinus, зокрема F. excelsior та пов’язані з ним види знаходяться під високим ризиком зменшення або навіть зникнення.
Друга доповідь (Pest management and forest health monitoring of forests contaminated by UXO) була підготовлена спільно Валентиною Мєшковою й Катериною Давиденко та зосереджена на неможливості використання традиційних методів ранньої діагностики шкідників і хвороб на значній частині території України, яка під час військового стану є замінованою або забрудненою вибухонебезпечними предметами. Тому осередки шкідників слід виявляти методами дистанційного зондування за допомогою Landsat або Sentinel з просторовою роздільною здатністю 10–30 м у різні періоди року, або за допомогою камер пожежного спостереження. У хвойних лісах такі знімки необхідно робити один раз на два тижні від середини квітня до кінця серпня, а в листяних – один раз на місяць у травні, червні та серпні. У разі виявлення зміни кольору крони або густоти необхідно порівнювати знімки, отримані за суміжні дати, щоб оцінити швидкість погіршення стану лісу, площу пошкодження та планувати відповідні лісозахисні заходи.
Пошук шляхів до сталого майбутнього лісів триває. Значною цінністю конгресу є налагодження й закріплення професійних зв’язків між науковцями, представниками наукових установ і громадських організацій, індивідуальними дослідниками за різними напрямами та можливість більш розширеного обговорення діючих і майбутніх спільних проєктів. На сайті конгресу зберігається доступ до презентацій, постерів, плакатів, прямих трансляцій та інтерв’ю. Наступний 27-й Всесвітній конгрес #IUFRO відбудеться в Кенії у 2029 році.
Джерело: Державне агентство лісових ресурсів України