Світ лісової політики змінюється швидше, ніж стигне деревостан. І якщо ще вчора головним маркером ефективності були обсяги заготівлі, то сьогодні – це прозорість, простежуваність і кліматична відповідальність.
Електронний лісорубний квиток (е-ЛК) вже перестав бути просто ІТ-рішенням. Він став інституційною основою нової культури управління лісами.
Цифровізація в цифрах: що показав січень 2026 року?
За перший місяць 2026 року видано 10 782 е-лісорубних квитки.
З них:
- 84 % (9 023) – підприємствами у сфері управління ДАЛРУ;
- 16 % (1 759) – підприємствами інших форм власності.
Ці цифри – не лише статистика. Вони відображають глибину інтеграції державного сектору у цифрову архітектуру галузі.
Висока частка е-ЛК у системі державного управління свідчить про:
- якісну інтеграцію з державними цифровими платформами;
- процедурну дисципліну;
- стандартизовані підходи до планування та обліку рубок.
Фактично, е-ЛК вже став «операційною мовою» державного лісового сектору. Для частини недержавних лісокористувачів система поки що залишається інструментом адаптації – але не повністю інтегрованим бізнес-процесом.
І саме тут проходить лінія майбутньої конкурентоспроможності.
Обсяги дозволеної заготівлі за січень 2026 року
Станом на січень 2026 року за виданими е-ЛК дозволено заготовити 2,9 млн м³ деревини, з яких:
- 2,6 млн м³ (≈ 89 %) – підприємствам ДАЛРУ;
- 316 тис. м³ (≈ 11 %) – суб’єктам інших форм власності.
Це означає, що державний сектор фактично несе основне навантаження в частині:
- балансу між заготівлею та природним відновленням;
- виконання міжнародних зобов’язань України щодо запобігання знелісненню;
- адаптації лісів до кліматичних змін.
У контексті кліматичної економіки це вже не просто управлінська функція – це елемент національної екологічної безпеки.
Державний сектор концентрує не лише більшість операційних процесів, але й основний обсяг екологічної та кліматичної відповідальності.
Саме державні підприємства фактично забезпечують:
- баланс між заготівлею та природним відновленням;
- виконання національних кліматичних зобов’язань;
- адаптацію лісів до зміни клімату;
- підготовку до імплементації Регламенту ЄС EUDR.
Геолокація лісових ділянок як новий стандарт довіри
Окремої уваги заслуговує питання внесення геолокаційних координат у нові е-лісорубні квитки. Станом на січень 2026 року цей показник становить 70 %.
Це принципово важливо в контексті підготовки до імплементації Регламенту ЄС EUDR та виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1552 від 28.11.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо впровадження права Європейського Союзу (acquis ЄС) з питань запобігання знелісенню та деградації лісів стосовно інформації про товари, що виготовлені із деревини та реалізуються в митному режимі експорту».
Геолокація лісових ділянок – це не технічна формальність. В контексті європейської політики геолокаційні координати стають:
- доказом походження.
- цифровим слідом відповідальності.
- ключом до виходу на європейський ринок.
Високий рівень дисципліни серед українських лісокористувачів у внесенні координат демонструє чітке розуміння: нові правила, розроблені Європейським Союзом, в рамках кліматичної політики – це вже не зовнішня вимога, а внутрішня логіка розвитку галузі.
Е-ЛК як маркер готовності до EUDR
Система е-ЛК фактично створює інфраструктурну основу для виконання вимог простежуваності, передбачених Регламентом ЄС. Державні підприємства об’єктивно перебувають у фазі технологічної готовності до нових стандартів.
Натомість частині недержавного сектору потрібні додаткові інституційні та технічні стимули:
- цифрова інтеграція;
- підвищення рівня процедурної культури;
- адаптація бізнес-моделей до нових екологічних вимог.
Адже після повної імплементації EUDR доступ до європейського ринку визначатиметься не лише якістю продукції, а й якістю даних.
Нова формула конкурентоспроможності
Сьогодні лісова галузь України перебуває у точці стратегічного переходу.
Е-лісорубний квиток більше не є просто електронним документом. І конкурентоспроможність більше не вимірюється лише обсягами лісозаготівлі, натомість вона вимірюється прозорістю, простежуваністю та відповідністю європейським правилам.
І якщо січень 2026 року став індикатором цифрової дисципліни галузі, то наступні місяці покажуть, чи зможе ця дисципліна перетворитися на довгострокову конкурентну перевагу України на міжнародному ринку деревини.
Ліс росте повільно. А правила, що з’являються на міжнародних ринкам, змінюються швидко, адже мають на меті забезпечення ефективної боротьби зі змінами клімату та дієвого збереження біорізноманіття, а також створення прозорих ланцюгів постачання.
Джерело: Огляд підготовлено відділом аналітики у лісовій галузі та відділом звітності та аналітики інформаційної системи з електронного обліку деревини ДП «ЛІАЦ»