Лісова галузь дедалі частіше опиняється в центрі глобальних дискусій про клімат, стале використання ресурсів і економічну ефективність. Деревина традиційно розглядається як сировина, але сьогодні ліс набуває нових «функцій» – від уловлювання вуглецю до інноваційних рішень у сфері добрив. Одним із таких підходів стає використання деревної золи як інструменту для підвищення продуктивності лісів.
Від давньої практики – до інноваційних рішень
У серпні в лісах Малпілського району, що перебувають у віданні АТ «Latvijas valsts meži» (LVM), відбувся демонстраційний семінар, присвячений використанню деревної золи для покращення ґрунтів. Ідея, відома ще десятиліття тому, отримала друге життя, адже поєднує два завдання: підвищення врожайності лісу та вирішення проблеми утилізації побічних продуктів деревообробки й енергетики.
Зола, багата на калій, фосфор, кальцій і бор, повертає у ґрунт мікроелементи, яких особливо бракує на торф’яних і бідних мінеральних землях. Як пояснюють науковці Латвійського державного лісового інституту «Сілава», молоді дерева ще справляються з нестачею поживних речовин, однак у середньовікових насадженнях конкуренція за ресурси призводить до пригнічення росту і навіть загибелі дерев. Застосування золи дозволяє змінити ситуацію.
Наукові підтвердження та практичні результати
10-річні дослідження показали: внесення 5–6 тонн золи на гектар може збільшити приріст деревини на 10–30 м³ упродовж 5–10 років, що становить 5–10% додаткового запасу. Найбільший ефект зафіксовано у соснових насадженнях, які ростуть на особливо бідних ґрунтах. Важливий і вік лісу – молодші дерева реагують на підживлення активніше.
Використання золи також має кліматичний ефект: пришвидшений ріст дерев сприяє більшому поглинанню CO₂, що робить цю практику дієвим інструментом у стратегії пом’якшення наслідків глобального потепління.
Виклики техніки та партнерство компаній
Утім, впровадження нових технологій у лісовому господарстві не обходиться без труднощів. Техніка для розкидання золи, представлена фінською компанією «Forest Vital», продемонструвала свої можливості: ширина обробки до 20 метрів, робота як з порошкоподібною, так і з гранульованою золою. Водночас під час пілотних проєктів виникали технічні проблеми – від пошкодження шин до ремонту зольників. Їх вдавалося оперативно вирішувати завдяки співпраці латвійських компаній і місцевих господарств, що ще раз підтверджує: сталий розвиток – це завжди колективне зусилля.
Сьогодні ліс – це не лише деревина чи рекреаційний простір. Це складна екосистема і водночас економічний ресурс, здатний приносити користь через інноваційні моделі монетизації. Використання деревної золи як добрива відкриває нову сторінку у лісовому господарстві: дозволяє підвищити продуктивність, раціонально використати відходи й одночасно зробити внесок у боротьбу зі зміною клімату.