Європейські ліси сьогодні перебувають у точці одночасного екологічного, економічного та кліматичного тиску. Від лісового господарства очікують дедалі більшого: виробництва деревини, поглинання вуглецю, збереження біорізноманіття, захисту ґрунтів і водних ресурсів, підтримки рекреаційних функцій та адаптації до змін клімату. Проте головний виклик полягає в іншому – усі ці функції дедалі частіше вступають між собою у конкуренцію.
Саме тому в Європейському Союзі формується нова управлінська логіка: ліси більше не розглядаються виключно як ресурс або лише як природоохоронна територія. Вони стають складною багатофункціональною системою, яка потребує інтегрованого управління, заснованого на науці, даних та довгостроковій стійкості.
Одним із наймасштабніших практичних кроків у цьому напрямку став проєкт TRANSFORMIT – чотирирічна ініціатива ЄС, що фінансується програмою Horizon Europe із бюджетом 6,9 млн євро та триватиме до кінця 2027 року. Його головна мета – поєднати суспільні очікування щодо використання лісів із необхідністю збереження біорізноманіття та кліматичної стійкості.
Від «лісокористування» до інтегрованого управління
Проєкт TRANSFORMIT фактично пропонує нову філософію європейського лісового господарства. Її суть полягає у відмові від вузькоспеціалізованого підходу, коли ліс оцінюється лише через обсяги заготівлі деревини або виключно через природоохоронні критерії.
Натомість інтегроване лісове управління передбачає системне поєднання:
- економічної ефективності;
- екологічної стійкості;
- кліматичної адаптації;
- соціальних функцій лісу.
Ключовою особливістю цієї моделі є орієнтація на природну структуру та динаміку лісів. Управління враховує одразу кілька рівнів – від окремого дерева до цілого ландшафту, поєднуючи різні режими використання територій: від активного господарювання до зон без втручання.
Фактично йдеться про перехід від моделі «експлуатації ресурсу» до моделі «керування екосистемною стійкістю».
17 індикаторів нової європейської системи
Одним із центральних результатів TRANSFORMIT стало створення системи з 17 індикаторів інтегрованого лісового господарства.
Ці показники були розроблені не лише науковцями, а й у співпраці з лісівниками, природоохоронцями та місцевими громадами. Такий підхід демонструє важливу зміну: сучасна лісова політика ЄС дедалі більше переходить від суто адміністративних рішень до моделі спільного управління.
Індикатори охоплюють:
- стан біорізноманіття;
- структурну складність лісів;
- соціально-економічні параметри;
- кліматичну адаптацію;
- управління ризиками;
- екосистемні послуги.
Дерева-середовища існування як новий екологічний стандарт
Одним із найбільш показових індикаторів стали дерева-середовища існування.
Йдеться про дерева, які містять дупла, сухостій, гнильні отвори, кишені кори та інші мікросередовища, необхідні для існування багатьох видів птахів, комах, грибів та мікроорганізмів.
У традиційній лісогосподарській моделі такі дерева часто вважалися «непродуктивними». У новій парадигмі вони стають ключовим показником екологічного здоров’я лісу.
Це дуже показова зміна. Європейська модель управління дедалі більше оцінює ліс не лише через кількість кубометрів деревини, а через здатність екосистеми підтримувати життя та стійкість.
Структура лісу як фактор кліматичної стійкості
Ще одним важливим індикатором є структура лісу – різноманіття видів, вікових груп, діаметрів та просторового розміщення дерев.
Наукові дані дедалі чіткіше підтверджують: структурно складні ліси є значно стійкішими до:
- штормів;
- посух;
- шкідників;
- температурних екстремумів.
Саме такі ліси краще утримують вуглець, захищають ґрунти та стабілізують водний баланс.
Фактично ЄС поступово переходить від концепції «максимально продуктивного лісу» до концепції «максимально стійкого лісу».
Управління ризиками стає частиною лісової політики
Особливо показовим є індикатор «План мінімізації лісових ризиків та адаптації до зміни клімату».
Це означає, що управління лісами більше не будується за реактивним принципом – коли рішення ухвалюються вже після катастрофічних наслідків.
Нова модель передбачає:
- прогнозування ризиків;
- раннє виявлення загроз;
- моделювання сценаріїв;
- адаптацію управлінських практик до змін клімату.
Таким чином лісова політика дедалі більше інтегрується з кліматичною політикою ЄС.
Сім «Живих лабораторій» Європи
Практичним ядром TRANSFORMIT стали сім Living Labs – «Живих лабораторій», створених у різних регіонах Європи.
Вони функціонують як експериментальні полігони для тестування інтегрованих моделей лісоуправління в реальних умовах.
Особливо важливо, що лабораторії охоплюють різні типи лісів:
- альпійські;
- бореальні;
- середземноморські;
- міські;
- змішані.
Це дозволяє перевіряти, як інтегроване управління працює в абсолютно різних кліматичних та соціально-економічних умовах.
Австрійська модель: ліс як навчальна екосистема
Однією з найцікавіших Living Labs стала австрійська лабораторія в лісовому окрузі Вегшайд Австрійських федеральних лісів (ÖBf).
На території близько 8000 гектарів уже існує екологічний план, а в межах TRANSFORMIT було створено мережу екологічних «сходових каменів» – понад 500 гектарів спеціальних оселищ для видів, зокрема білоспинного дятла.
Особливу увагу привертає створення мартелоскопів – спеціальних демонстраційних та навчальних лісових ділянок.
На цих майданчиках:
- здійснюється детальне картування кожного дерева;
- аналізуються мікросередовища існування;
- моделюються різні сценарії лісогосподарських втручань;
- оцінюються наслідки прорідження та природного відновлення.
Усі дані інтегруються у цифровий застосунок Integrate+ Trainer, розроблений Європейським лісовим інститутом.
Фактично йдеться про цифровізацію прийняття рішень у лісовому господарстві – тенденцію, яка стає новою нормою для європейської лісової політики.
Лісова політика ЄС переходить у data-driven формат
TRANSFORMIT демонструє надзвичайно важливу трансформацію: сучасне управління лісами дедалі більше базується на даних, моніторингу та цифрових інструментах.
Йдеться не лише про екологію. Це – фундаментальна зміна самої моделі управління природними ресурсами.
ЄС формує систему, де:
- рішення спираються на наукові індикатори;
- оцінка ефективності стає вимірюваною;
- управління ризиками інтегрується у повсякденну практику;
- екосистемні послуги набувають економічної цінності.
Саме тому TRANSFORMIT є значно більшим, ніж окремий науковий проєкт. Це – спроба створити новий стандарт європейського лісоуправління.
Стратегічний сигнал для майбутнього
До завершення проєкту у 2027 році учасники планують розробити загальноєвропейську концепцію інтегрованого лісового господарства, яка зможе використовуватися як на рівні лісової практики, так і на рівні політики ЄС.
У ширшому контексті TRANSFORMIT демонструє ще одну важливу тенденцію: майбутня конкурентоспроможність лісового сектору визначатиметься не лише обсягами заготівлі деревини.
Ключовими факторами стають:
- стійкість екосистем;
- адаптація до кліматичних змін;
- здатність підтримувати біорізноманіття;
- якість даних та моніторингу;
- інтеграція науки в управлінські рішення.
І саме в цьому полягає головна трансформація сучасної європейської лісової політики: ліс дедалі більше розглядається не як окремий ресурс, а як стратегічна екосистема майбутнього.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті видання «Nature.Space.Management» https://www.bundesforste.at/newsroom/stories-videos/detail/news/neues-naturraummanagement-journal-online-2026-2.html (дата доступу 07.05.2026)