Італія вкотре довела, що справжня інновація починається там, де екологічна відповідальність поєднується з соціальною метою. Атлетичне селище Porta Romana в Мілані, зведене на 30 днів раніше запланованого терміну, стало не лише інженерним досягненням, а й втіленням нової філософії міського розвитку – архітектури подвійного життя, яка продовжує служити людям і після свого головного призначення.
Архітектура, що дихає деревом і майбутнім
Проєкт, реалізований компанією COIMA у співпраці з легендарним архітектурним бюро Skidmore, Owings & Merrill (SOM), було створено спеціально для зимових Олімпійських ігор Milano Cortina 2026. Уже за сто днів до старту змагань комплекс готовий прийняти 1400 спортсменів – у просторих, екологічно чистих приміщеннях, зведених із перехресно-клеєної деревини (CLT), клеєних балок і фасадів із низьким вуглецевим слідом.
Porta Romana – це більше, ніж тимчасове житло для олімпійців. Це модель нового типу міського простору, який живе за принципами енергоефективності, соціальної справедливості та екологічної інклюзивності. Завдяки використанню збірних модульних блоків, сонячних панелей, озеленених дахів і систем енергозбереження, селище відповідає стандартам NZEB (майже нульове енергоспоживання).
Від Олімпіади до студентського кампусу
Найцікавіше – доля комплексу після Ігор. У 2026-2027 навчальному році Porta Romana стане найбільшим студентським житловим комплексом Італії, що розмістить 1700 мешканців. Шість дерев’яних будівель, створених для спортсменів, будуть адаптовані під студентські гуртожитки, спільні простори, навчальні зони та зони відпочинку.
Такий підхід не лише економить ресурси, а й демонструє новий рівень соціальної відповідальності: кожен об’єкт інфраструктури створюється одразу з думкою про його подальше використання, щоб уникнути долі «забутих олімпійських селищ», які часто стають містами-примарами.
Мілан як лабораторія сталого міста
За словами Манфреді Кателли, засновника та генерального директора COIMA, цей проєкт є «новою міською лабораторією для Мілана», що поєднує архітектурну гнучкість із соціальною користю:
«Ми створюємо не просто тимчасовий простір, а район, який уже спроєктований з урахуванням майбутньої трансформації. Його матеріали, функції та архітектура з самого початку продумані для повторного використання».
Партнер SOM Колін Куп додає, що Porta Romana уособлює дух сучасного Мілана – живого, відкритого до взаємодії:
«Ми прагнули створити простір, який не втратить свого сенсу після Ігор, а стане живою частиною міста – місцем, де збережено історичну пам’ять району, але задано ритм архітектури майбутнього».
Від промислового минулого до зеленої урбаністики
Porta Romana виросла на місці колишньої залізничної станції, перетворивши територію промислового минулого на екологічний кампус майбутнього. Історичні будівлі збережено та модернізовано, а нові конструкції з масивної деревини гармонійно вписані в міський контекст. Це не лише архітектурний жест, а й символ міського оновлення через сталість – приклад того, як старе може народжувати нове без руйнування, а через переосмислення.
Символ змін для всієї Європи
Як і паризьке Олімпійське селище 2024 року, міланський проєкт стає частиною ширшої європейської тенденції – архітектури з довгим життєвим циклом, де кожна споруда є інвестицією не в подію, а в майбутнє покоління.
Porta Romana – це не лише технічне досягнення. Це маніфест – архітектура як соціальний контракт, де спорт, екологія й освіта зливаються в єдину логіку сталого розвитку.
Міланське атлетичне містечко Porta Romana – це не просто черговий об’єкт до Олімпіади, а урбаністична модель ХХІ століття, яка доводить: будівництво може бути гнучким, дерево – матеріалом майбутнього, а олімпійська спадщина – реальною, не символічною.
Символічно, що проєкт завершено на 30 днів раніше – адже Мілан, здається, і справді випереджає час.