2025 рік став переломним для світової лісової галузі. Вперше за тривалий час ліси були остаточно визнані не допоміжним, а системоутворювальним елементом глобальної кліматичної та зеленої політики. Сукупність наукових звітів, рішень міжнародних самітів, технологічних проривів і змін у фінансуванні сформувала нову стратегічну архітектуру лісового розвитку – від управління даними до біоекономіки та штучного інтелекту.

Дані як основа стратегічних рішень: Глобальна оцінка лісових ресурсів 2025

Опублікована у 2025 році Глобальна оцінка лісових ресурсів (FRA 2025) стала ключовим інструментом для переосмислення лісової політики. Світова інвентаризація лісів уперше продемонструвала не лише масштаби втрат і відновлення, а й нерівність між регіонами у доступі до якісних даних, фінансів та управлінських рішень.

Головний стратегічний зсув полягав у тому, що ліси почали розглядатися як вимірювана природна інфраструктура, де кожен гектар має кліматичну, економічну та соціальну цінність. FRA 2025 закріпила тренд на доказову політику: без точних даних більше неможливо ані залучати інвестиції, ані виконувати кліматичні зобов’язання.

COP30 у Белені: ліси в центрі глобальної кліматичної солідарності

Конференція сторін РКЗК ООН (COP30), що відбулася у Белені, стала моментом істини для глобальної кліматичної солідарності. Ключовий меседж 2025 року – «коли фінанси надходять, амбіції зростають» – безпосередньо торкнувся лісового сектору.

COP30 засвідчила: без масштабного фінансування захисту та відновлення лісів досягнення вуглецевої нейтральності є неможливим. Саме у 2025 році ліси остаточно закріпилися як критичний інструмент виконання Національно визначених внесків, а не як додаток до енергетичної політики.

Вуглецева нейтральність і ліси: від декларацій до інструментів

2025 рік показав, що вуглецева нейтральність – це не абстрактна мета, а система негайних рішень. Ліси стали центральним елементом балансування залишкових викидів, але водночас зросли вимоги до прозорості, моніторингу та додатковості лісових кліматичних проєктів.

Це змінило стратегічний фокус: від кількісного нарощування лісових площ – до якості управління, довгострокової стійкості та довіри з боку фінансових ринків.

Біоекономіка та біомаса: зелена економіка без компромісів

Одним із найважливіших досягнень 2025 року стало визнання біоекономіки як повноцінної альтернативи викопній моделі розвитку. Ліси перестали бути лише джерелом сировини – вони стали основою для нових енергетичних, будівельних і промислових ланцюгів.

Біомаса, за умови сталого походження, почала розглядатися як глобальна енергетична можливість, а деревина – як кліматично вигідний матеріал, що витісняє сталь і бетон у будівництві. Це означало стратегічний зсув: лісова галузь із сектору охорони природи трансформувалася у драйвер зеленої економіки.

Відновлення лісів і генетична стійкість

У 2025 році відновлення лісів остаточно стало стратегічною інвестицією, а не екологічною кампанією. Проєкти на кшталт MEDFORGEN продемонстрували, що без збереження генетичного різноманіття лісів будь-яке відновлення є короткостроковим.

Фокус змістився від «посадки дерев» до створення адаптивних, кліматично стійких лісових екосистем, здатних витримувати посухи, пожежі та шкідників.

Ліси під цифровим наглядом: як 3D-супутники, штучний інтелект і дрони формують нову архітектуру лісового управління

2025 рік став роком цифрової трансформації лісової галузі. Ліс більше не є «чорною скринькою» для науки, бізнесу й державної політики. Він стає прозорим, вимірюваним і керованим у режимі, близькому до реального часу. Сукупність технологічних проривів – від супутникової 3D-зйомки до штучного інтелекту на виробництві та автономних дронів у лісі – формує нову парадигму: ліс як дані, ліс як система, ліс як стратегічна інфраструктура планети.

Ліс у 3D: коли планета стає вимірюваною

Запуск супутника Biomass Європейським космічним агентством став подією, що виходить далеко за межі науки. Вперше людство отримало інструмент, здатний бачити ліси не лише зверху, а й усередині – у справжньому тривимірному форматі.

Радар P-діапазону, встановлений на супутнику, проникає крізь хмари й фіксує структуру лісу до рівня стовбурів. Це означає перехід від приблизних оцінок до точного глобального обліку лісової біомаси. Світ отримує:

  • 3D-карти тропічних і помірних лісів;
  • регулярні оновлення змін лісового покриву;
  • якісно нові дані для моделей вуглецевого циклу.

Уперше кліматична політика отримує не припущення, а виміряні величини. Для міжнародних переговорів, національних NDC та механізмів кліматичного фінансування це означає зміну підходів до вимірювання вуглецю.

Штучний інтелект у деревині: точність як новий стандарт

Паралельно з космічними проривами змінюється і «земний» рівень галузі. Впровадження компанією Södra технології Goldeneye Transverse SE на основі штучного інтелекту демонструє, як цифровізація перетворює деревообробку з ремесла на високоточну індустрію.

Сканування деревини в реальному часі, сертифіковане сортування за міцністю та обробка сотень дощок за хвилину – це не лише економічна ефективність. Це:

  • зменшення втрат сировини;
  • оптимальне використання кожного стовбура;
  • скорочення енергетичних і матеріальних витрат;
  • зниження екологічного сліду виробництва.

ШІ у деревообробці стає інструментом кліматичної відповідальності, адже дозволяє отримувати більше цінності з меншого обсягу ресурсу.

Дрони і цифрові двійники: ліс, що сам розповідає про свій стан

Найбільш революційні зміни відбуваються безпосередньо в лісі. Проєкт Deep Forestry, підтриманий Foresight Canada, демонструє, як автономні дрони зі штучним інтелектом створюють 3D-цифрові двійники лісів.

Кожне дерево стає одиницею даних: його порода, висота, об’єм, стан, водоспоживання. Це дає змогу:

  • планувати лісокористування з безпрецедентною точністю;
  • оперативно виявляти стреси, хвороби й деградацію;
  • підтримувати біорізноманіття;
  • ефективніше управляти водними ресурсами.

Ліс перестає бути статичним об’єктом – він стає динамічною системою, що постійно моніториться.

Технології проти біологічних загроз: фінський досвід HirviDrone

Інновації 2025 року торкнулися й тих проблем, які здавалися суто «локальними». Фінський проєкт HirviDrone показує, як дрони й ШІ можуть боротися з пошкодженням молодих насаджень оленями – проблемою, що щороку завдає мільйонних збитків.

Автоматизоване нанесення біологічних репелентів лише на цільові саджанці:

  • знижує витрати праці;
  • мінімізує використання хімічних засобів;
  • зменшує вплив на довкілля;
  • підвищує стійкість молодих лісів.

Це приклад того, як цифрові технології інтегруються в екосистемне управління, а не замінюють його.

Стратегічний крок: від контролю до прогнозування

Сукупно всі ці досягнення формують нову логіку лісової політики. Світ переходить:

  • від постфактум-контролю – до прогнозування;
  • від фрагментарних даних – до інтегрованих систем;
  • від реактивних рішень – до превентивного управління.

Ліси стають ключовим елементом кліматичної, водної, енергетичної та продовольчої безпеки. А цифрові технології – мовою, якою ця складна система може бути зрозумілою для політиків, інвесторів і суспільства.

Циркулярна економіка і відповідальне споживання

Досвід фінської компанії Ponsse, яка дала нове життя вживаній лісовій техніці, став символом 2025 року. Лісова галузь почала активно впроваджувати принципи циркулярної економіки – від техніки до матеріалів. Це означало не лише зниження викидів, а й зміну культури споживання та виробництва.

Охорона природи в русі: поєднання традицій та інновацій

Ще одним важливим досягненням стало усвідомлення, що ефективна охорона лісів неможлива без місцевих громад, традиційних знань і корінних народів. 2025 рік показав: інновації працюють найкраще тоді, коли вони доповнюють, а не витісняють традиційні практики.

2025 рік показав: майбутнє лісової галузі – не лише у відновленні площ лісів, а у якості управління. Супутники, штучний інтелект і дрони не замінюють людину в лісі, але дають їй інструменти бачити більше, діяти точніше й мислити стратегічніше.

У світі, де кожен гектар лісу має кліматичну, економічну та соціальну цінність, ці технології стають не розкішшю, а необхідністю.

І саме з 2025 року можна говорити про початок нової епохи – епохи цифрової відповідальності за ліси планети.

 

Джерело: Відділ аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ»