У світі, де ліс часто сприймається лише як сировина, історія з префектури Ісікава звучить інакше – буквально. Вона про те, як деревина із зони стихійного лиха стала інструментом не лише для музики, а й для економічного та культурного відновлення регіону.
43-річний Такаакі Фурутані – керівник сімейної компанії Furutani Lumber у Канадзаві – зробив крок, який спочатку здавався романтичним експериментом. Він вирішив перетворити традиційний матеріал – тую Noto Hiba – на музичні інструменти. Але за цією ідеєю стояла не ексцентричність, а стратегія виживання галузі.
Ліс, що втрачає голос
Провінція Ното в префектурі Ісікава давно стикається з кризою лісового господарства: стагнація цін на деревину, старіння кадрів, відсутність наступності. Молоді працівники не бачать перспектив у галузі, що не створює доданої вартості.
Фурутані, який у юності захоплювався рок-музикою під впливом гурту Spitz, зрозумів: якщо деревина залишається лише будівельним матеріалом, її економічний потенціал обмежений. Ліс перестає бути джерелом розвитку – він стає проблемою.
«Неможливо підтримувати ліси в Ното, якщо нам самим не вдасться створити високу цінність», – переконаний він.
Від пилорами до сцени
Туя Noto Hiba (також відома як Ate) – хвойна порода з родини кипарисових. Вона легка, стійка до вологи й комах, але має одну «ваду» – м’якість. Саме тому її рідко використовували в музичному виробництві.
Фурутані вирішив змінити правила. Він почав експериментувати зі стисканням деревини для підвищення міцності, щоб використовувати її для грифів гітар і клавішних компонентів. У співпраці з Yamaha Corporation було проведено акустичні дослідження. Результати виявилися несподіваними: Noto Hiba має швидку звукову реакцію та низьке поглинання вібрацій – характеристики, подібні до ялини, класичного матеріалу для акустичних інструментів.
У 2020 році стартував проєкт Ate no Oto («Звук Ate»). Відтоді створено близько 30 видів інструментів – від гітар і фортепіано до японського барабана та самісена.
Музика як стратегія регіонального відродження
Символом нового підходу стало «Фортепіано Ното Ліс», встановлене в урядовій будівлі префектури. Після руйнівного землетрусу на півострові Ното у 2024 році воно стало не просто інструментом, а знаком відновлення.
Стихія завдала серйозних збитків: понад 2000 лісових стежок і десятки лісопильних об’єктів були пошкоджені. Для багатьох регіонів це означало б ще глибший занепад. Але Фурутані побачив інше – можливість повернути деревині голос.
Він почав використовувати матеріал зі знесених будівель у постраждалих районах. У 2025 році з’явилися чотири гітари, що поєднали Noto Hiba із деревиною, врятованою з веранди зруйнованого будинку. Таким чином, пам’ять про дім перетворилася на музику.
Коли рок-сцена стає лісовим амбасадором
Особливий резонанс ініціатива отримала завдяки співпраці з Масафумі Ґото – фронтменом гурту Asian Kung-Fu Generation. Він планує зіграти на гітарі з Noto Hiba під час 30-річного ювілейного концерту гурту на токійській арені Ariake.
Цей крок має більше значення, ніж просто музичний експеримент. Якщо деревина з Ното зазвучить на великій сцені, вона стане частиною культурного наративу країни. Ліс перестане бути периферійною темою – він стане елементом сучасної ідентичності.
Економіка сенсів
Ініціативу Фурутані у листопаді 2025 року відзначило Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії в межах програми «Відкрийте для себе скарби сільської місцевості Японії». Але справжня цінність проєкту – не в нагородах.
Фурутані прагне контролювати весь ланцюг – від валки дерев до моменту, коли звук доходить до слухача. Він працює з лісорубами, визначаючи, яка деревина найкраще підходить для інструментів; співпрацює з лісопилками над методами сушіння та різання; залучає музикантів до популяризації матеріалу.
Це приклад переходу від «економіки сировини» до «економіки сенсів». Деревина більше не просто товар. Вона стає носієм історії, пам’яті, емоції. Вона формує нову модель регіонального розвитку, де креативність поєднується з традиційною галуззю.
Ліс як культурний ресурс
У глобальному контексті ця історія – про переосмислення ролі природних ресурсів. Регіони, що постраждали від стихій, часто фокусуються лише на фізичній відбудові. Але культурне відродження не менш важливе.
Фурутані показує, що відновлення може відбуватися через мистецтво. Ліс із зони лиха не зникає в забутті – він перетворюється на звук, що об’єднує людей.
«Музика має силу об’єднувати», – каже він. І в цьому твердженні – ключ до розуміння його місії.
Коли на великій сцені пролунає гітара з деревини Ното, це буде не просто концерт. Це буде доказ того, що навіть після руйнування ліс може знову заговорити – і його голос почують далеко за межами Ісікави.
Джерело: Огляд підготовлено відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалу, що знаходиться за посиланням https://www.asahi.com/ajw/articles/16318127 (дата доступу 19.02.2026)