У ХХІ столітті ліси дедалі більше постають не лише як природний ресурс чи екологічний щит планети, а й як потужний соціально-економічний драйвер розвитку. Новий звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та Міжнародної організації праці «Updated methodology to quantify forest-sector employment. Global and regional estimates», опублікований у 2026 році, охоплює період з 2011 по 2022 роки та відкриває нове бачення ролі лісового сектору у світовій економіці. У центрі дослідження – інноваційна математична модель Forest EMployment (FEM), яка вперше забезпечує системний і точний аналіз глобальної зайнятості в галузі.
Глобальна економіка лісів: цифри, що формують майбутнє
Згідно зі звітом, у 2022 році лісовий сектор забезпечив роботою щонайменше 42 мільйони людей у всьому світі. Цей показник підтверджує вагомий внесок лісової галузі у досягнення Цілей сталого розвитку та підкреслює її значення як джерела доходу, особливо для сільських громад. Провідні позиції за рівнем зайнятості утримує Азія, тоді як виробництво деревини залишається найбільшим роботодавцем у структурі сектору.
Особливу увагу автори приділяють гендерному аспекту: близько 25% працівників становлять жінки, що свідчить про поступове посилення їхньої ролі в галузі. Ці дані змінюють традиційне уявлення про лісове господарство як виключно чоловічу сферу діяльності.
Модель FEM: новий стандарт аналітики
Розроблена FAO та ILO модель FEM стала проривом у сфері статистичного аналізу. Вона охоплює 182 країни та 99% світової площі лісів, заповнюючи прогалини у національних даних і забезпечуючи щорічний моніторинг ринку праці.
Серед її ключових переваг:
- використання зваженої панельної регресії для точних прогнозів;
- щорічна статистика замість трирічних інтервалів;
- розподіл зайнятості за статтю та підсекторами;
- країноцентричний підхід до оцінювання;
- корекція статистичних похибок і крос-валідація результатів.
Ці інструменти створюють надійну основу для формування державної політики та міжнародного співробітництва.
Гендерний вимір: шлях до інклюзивності
Одним із найважливіших висновків дослідження є зростання участі жінок у лісовому секторі.
За новими даними моделі FEM, роль жінок у світовому лісовому секторі стає більш видимою, хоча ця галузь залишається переважно чоловічою сферою діяльності.
Ось основні показники та тенденції щодо зайнятості жінок:
- Загальна чисельність. У 2022 році в лісовому секторі у світі було зайнято приблизно 10,6 мільйона жінок, що становить 25% від загальної кількості працівників галузі.
- Частка у світовій робочій силі. Близько 0,8% усіх працюючих жінок у світі задіяні в лісовому секторі (для порівняння, серед чоловіків цей показник становить 1,5%).
Розподіл за підсекторами:
- У деревообробній промисловості працює найбільша кількість жінок – понад 5,7 мільйона у 2022 році.
- У підсекторі лісового господарства та заготівлі зайнято близько
2,57 мільйона жінок. - У целюлозно-паперовій промисловості працює приблизно
2,23 мільйона жінок, і саме в цій галузі спостерігається найменший гендерний розрив.
Регіональні особливості:
- Азія є лідером за кількістю зайнятих жінок у лісовому секторі
(7,66 мільйона у 2022 році). У Південній та Південно-Східній Азії гендерний розрив поступово скорочується. - У Європі зафіксовано найбільший гендерний розрив – частка чоловіків у секторі в чотири рази перевищує частку жінок. Це пояснюється історичними стереотипами, структурними особливостями ринку праці та традиційним розподілом професійних ролей.
- В Африці спостерігається негативна тенденція – частка жінок у лісовому секторі скоротилася з 32,5% у 2011 році до 24,8% у 2022 році, особливо в лісозаготівлі та паперовій промисловості.
Незважаючи на те, що сектор залишається чоловічим, дані свідчать про поступове зростання жіночої участі в деревообробці та виробництві паперу в таких регіонах, як Азія та Америка. Розподіл даних за статтю є надзвичайно важливим для розуміння професійної сегрегації та впровадження інклюзивних практик у галузі
Урбанізація та цифровізація: фактори трансформації
Звіт підкреслює, що сучасні соціально-економічні процеси змінюють обличчя галузі. Урбанізація сприяє розвитку деревообробних підприємств і підвищує рівень жіночої зайнятості, тоді як цифровізація відкриває нові можливості для професійної реалізації.
Серед ключових трансформаційних чинників:
- механізація виробництва, що зменшує фізичне навантаження;
- доступ до інтернету та цифрової інфраструктури;
- розвиток «зелених» робочих місць;
- підвищення прозорості та якості статистичних даних.
Цифрові інструменти не лише змінюють характер праці, а й роблять її більш доступною та безпечною, сприяючи в тому числі гендерній рівності.
Ліси як фундамент сталого розвитку
Результати дослідження підтверджують: лісовий сектор є не лише економічним ресурсом, а й важливим соціальним інститутом. Він забезпечує робочі місця, підтримує розвиток регіонів і сприяє переходу до зеленої економіки.
Нова модель FEM демонструє, що ефективне управління лісами здатне поєднати економічну продуктивність із соціальною справедливістю та екологічною відповідальністю. У цьому контексті ліси постають як символ балансу між природою, людиною та технологіями.
Звіт FAO та ILO, опублікований у 2026 році, є не лише статистичним дослідженням, а стратегічним дороговказом для майбутнього світового лісового сектору. Він доводить, що інвестиції у ліси – це інвестиції у зайнятість, гендерну рівність та сталий розвиток.
У світі, де природні ресурси набувають дедалі більшої цінності, саме ліси стають основою зеленої економіки та соціальної стабільності. А точні дані, інноваційні методології та інклюзивні підходи відкривають нову еру розвитку галузі – еру відповідального управління та глобального партнерства.
Джерело: Огляд підготовлено відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та Міжнародної організації праці «Updated methodology to quantify forest-sector employment. Global and regional estimates», що знаходяться на офіційному сайті https://openknowledge.fao.org/items/7b660d7e-fe2f-4edb-a9c7-231281b024cf (дата доступу 15.04.2026)