Сучасна Європа дедалі частіше говорить мовою лісів – не лише як про ресурс, а як про індикатор майбутнього. Звіт «Стан лісів Європи 2025» (Report «State of Europe’s Forests 2025» (SoEF 2025)) стає своєрідним дзеркалом цієї реальності: він одночасно фіксує досягнення та попереджає про ризики, які вже сьогодні формують нову екологічну парадигму.
Ліси, що зростають – але повільніше
Європейські ліси демонструють позитивну динаміку: з 1990 року їхня площа зросла на 11%, а запаси біомаси стабільно збільшуються. Це означає, що континент не лише зберігає, а й нарощує свій природний капітал.
Однак за цією статистикою приховується тривожна тенденція: темпи зростання сповільнюються. Ліси продовжують поглинати вуглець – у середньому до 106 млн тонн CO₂ щороку – але їхня здатність виконувати цю функцію слабшає. Причини комплексні: старіння насаджень, збільшення обсягів заготівлі та, найголовніше, – кліматичний тиск.
Фактично, Європа входить у фазу, коли навіть зростаючі ліси вже не гарантують стабільності кліматичного балансу.
Кліматична місія лісів: на межі ефективності
Ліси залишаються одним із ключових союзників у боротьбі зі зміною клімату. Їхня роль багатовимірна:
- секвестрація вуглецю – накопичення CO₂ у біомасі та ґрунтах;
- заміщення викопних ресурсів – використання деревини як екологічної альтернативи;
- захисні функції – стабілізація водних режимів і ґрунтів.
Втім, дедалі частіше ці функції піддаються випробуванням. Посухи, хвилі спеки, шторми, пожежі, шкідники, війни не лише знижують продуктивність лісів, а й можуть перетворювати їх із «поглиначів» на джерела вуглецю.
Це принципово змінює підхід до управління: від простого збереження – до адаптивної трансформації екосистем.
Ліс під тиском: нова карта ризиків
Звіт чітко окреслює безпрецедентний набір загроз, які діють синхронно:
- кліматичні екстремуми, що виснажують дерева;
- масові спалахи шкідників, зокрема короїдів;
- поширення хвороб і інвазивних видів;
- фрагментація ландшафтів через урбанізацію;
- забруднення повітря та деградація ґрунтів.
Ці процеси формують нову реальність: ліс більше не є стабільною
системою – він стає вразливою, динамічною екосистемою, що потребує постійної адаптації.
Баланс використання: економіка без виснаження
Попри зростання обсягів заготівлі деревини – з 425 млн м³ у 1990 році до понад 625 млн м³ у 2020-му – Європа зберігає стратегічний баланс. Обсяги вирубки залишаються нижчими за щорічний приріст, що свідчить про відносну екологічну стійкість моделі лісокористування.
Лісова галузь дедалі більше інтегрується у концепцію циркулярної біоекономіки:
- деревина використовується як відновлюваний матеріал;
- відходи переробки стають ресурсом для енергетики;
- зростає роль інноваційних продуктів із низьким вуглецевим слідом.
Європа також залишається чистим експортером лісопродукції, що підсилює її економічні позиції на глобальному ринку.
Енергія з деревини: стабільність із новими акцентами
Деревна біоенергія забезпечує близько 6% енергоспоживання Європи – і цей показник залишається стабільним. Водночас спостерігається зниження споживання на душу населення після пікового періоду 2015–2019 років.
Це свідчить про структурні зміни:
- перехід до більш ефективних енергетичних систем;
- зростання ролі інших відновлюваних джерел;
- орієнтацію на використання відходів, а не первинної деревини.
Таким чином, біоенергетика поступово трансформується з масового інструменту в точковий елемент сталого енергобалансу.
Адаптивне управління: нова філософія лісової політики
Головний висновок звіту – необхідність переходу до адаптивного управління. Йдеться не про косметичні зміни, а про системну трансформацію підходів:
- диверсифікація видового складу лісів;
- формування багатоярусних і змішаних насаджень;
- використання природоорієнтованих рішень;
- посилення моніторингу та наукового супроводу.
Лісова політика більше не може бути статичною – вона має реагувати на змінний клімат і невизначеність майбутнього.
Роздуми щодо стратегічного вибору
«Стан лісів Європи 2025» – це не просто звіт. Це сигнал. Європейські ліси все ще сильні, продуктивні й життєздатні. Але їхня стійкість уже не є гарантованою.
Континент опинився на межі вибору: або зберегти нинішню модель і поступово втрачати ефективність екосистем, або перейти до нової – адаптивної, інноваційної та інтегрованої політики управління.
У цьому виборі вирішується не лише доля лісів. Вирішується здатність Європи залишатися екологічно стійким і економічно конкурентним регіоном у світі, що стрімко змінюється.
Джерело: Огляд підготовлено відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі звіту «Стан лісів Європи 2025» (Report «State of Europe’s Forests 2025» (SoEF 2025)), що знаходяться на офіційному сайті https://foresteurope.org/publications_type/soef-2025/ (дата доступу 17.04.2026)