АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІАЦ"
ВІСНИК ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ

Світовий ринок деревини стрімко входить у нову фазу розвитку, де головною конкурентною перевагою стає походження товару, прозорість ланцюгів постачання, цифрова простежуваність та здатність виробника документально підтвердити законність кожного етапу руху деревини – від місця заготівлі до кінцевого споживача. Саме ці критерії дедалі більше визначають можливість доступу до міжнародних ринків, особливо в умовах наближення дати набрання чинності вимог Регламенту Європейського Союзу щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR).

Цифровізація поступово перетворюється на ключовий інструмент державної політики, що поєднує управління ресурсами, регуляторний контроль, міжнародну довіру та економічну конкурентоспроможність. У цьому процесі особливого значення набуває електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, який із документа супроводу зовнішньоекономічних операцій еволюціонував у базовий елемент національної системи цифрової простежуваності деревини.

Саме тому результати функціонування системи видачі електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів за перше півріччя 2026 року доцільно розглядати значно ширше. Вони відображають ступінь інституційної готовності української лісової галузі працювати за новими правилами міжнародної торгівлі, демонструють ефективність цифрових інструментів державного управління та дозволяють оцінити, наскільки Україна наблизилася до формування сучасної моделі експорту, заснованої на принципах законності, верифікованості, відкритості та довіри.

Цифрова система працює з операційною ефективністю

За І квартал 2026 року до системи подано 14 028 заявок на отримання
е-сертифікатів.

За результатами розгляду:

  • 10 478 е-сертифікатів видано;
  • у 3 550 випадах прийнято рішення про відмову;
  • дію 282 е-сертифікатів припинено.

За ІІ квартал 2026 року до системи подано 17 912 заявок на отримання
е-сертифікатів.

За результатами розгляду:

  • 12 557 е-сертифікатів видано;
  • у 5 355 випадах прийнято рішення про відмову;
  • дію 375 е-сертифікатів припинено.

Таким чином, за І півріччя 2026 року було видано 23 035 електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, що свідчить про стабільне функціонування цифрової системи навіть за умов посилення регуляторних вимог.

Особливо показовим є те, що система вже давно перестала виконувати роль механізму автоматичного погодження документів. Частка відмов – близько 28 % – демонструє її функціонування як повноцінного регуляторного інструменту контролю.

Це означає, що електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів фактично виконує роль цифрового фільтра, який забезпечує відповідність документів встановленим вимогам ще до виходу продукції на міжнародний ринок. Такий підхід формує культуру відповідальності серед учасників ринку, де якість документування стає невід’ємною складовою конкурентоспроможності.

Кількісне скорочення – прояв якісної трансформації

На перший погляд може здатися, що скорочення кількості виданих електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів порівняно з аналогічним періодом 2025 року є негативною тенденцією.

Адже:

  • за І півріччя 2025 року було видано 31 475 е-сертифікатів;
  • за І півріччя 2026 року було видано 23 035 е-сертифікатів.

Однак така оцінка була б поверховою.

Насправді ці показники відображають свідомий перехід державної політики від стимулювання експорту сировини до розвитку продукції з більшою доданою вартістю.

Зменшення експорту низьковартісної деревини, насамперед дров’яної, поряд із розширенням внутрішньої переробки свідчить про поступову зміну економічної моделі розвитку галузі.

Саме такий вектор відповідає сучасним тенденціям європейського ринку.

Географія експорту демонструє стійкість міжнародної довіри

Попри зміну структури експорту, українська продукція зберігає широку міжнародну присутність.

У першому кварталі 2026 року поставки здійснювалися до 48 країн-імпортерів, а кінцевими вантажоотримувачами стали компанії із 54 країн світу.

Лідерами імпорту були:

  • Польща;
  • Туреччина;
  • Угорщина;
  • Молдова;
  • Австрія.

У другому кварталі 2026 року географія залишилася практично незмінною:

  • 45 країн-імпортерів;
  • 53 країни кінцевих вантажоотримувачів.

До п’ятірки основних імпортерів увійшли:

  • Туреччина;
  • Польща;
  • Угорщина;
  • Молдова;
  • Румунія.

Подібна стабільність свідчить про сформовану довіру до українських постачальників та збереження інтеграції України у європейські виробничі ланцюги.

Фактично формується довгострокова модель співробітництва, де цифрове підтвердження походження продукції стає так само важливим, як і сама якість деревини.

Структура експорту демонструє перехід до економіки доданої вартості

Структурний розподіл продукції за І квартал 2026 року виглядав так:

  • пиломатеріали – 72,13 %;
  • деревина дров’яна – 11,70 %;
  • подрібнена деревина – 13,33 %;
  • інші види продукції – 2,85 %.

Структурний розподіл продукції за ІІ квартал 2026 року виглядав так:

  • пиломатеріали – 73,94 %;
  • деревина дров’яна – 14,11 %;
  • подрібнена деревина – 8,97 %;
  • інші види продукції – 2,98 %.

Подібна структура експорту свідчить про поступове посилення ролі продукції первинної деревообробки.

Саме пиломатеріали формують основну додану вартість українського експорту, створюючи більше економічних ефектів усередині країни.

Попит європейського ринку визначає породну структуру

Породний склад експорту також демонструє високу стабільність.

Експортна структура у І кварталі за породами:

  • хвойні – 80,6 %;
  • м’яколистяні – 5,4 %;
  • твердолистяні – 14 %.

Експортна структура у ІІ кварталі за породами:

  • хвойні – 79,29 %;
  • м’яколистяні – 13,31 %;
  • твердолистяні – 7,4 %.

Домінування хвойної деревини є логічним відображенням попиту європейського будівельного сектору, де саме конструкційна деревина залишається одним із найбільш затребуваних матеріалів.

Це також підтверджує високий рівень інтеграції українського експорту у сучасні європейські ланцюги виробництва.

Трансформаційні тенденції та логіка розвитку лісового експорту у І півріччі 2026 року

Найважливіший висновок полягає в тому, що електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів дедалі більше виходить за межі власне експортної процедури.

Його функції суттєво розширилися.

Сьогодні він:

  • підтверджує законність походження продукції;
  • забезпечує цифрову простежуваність;
  • накопичує перевірені дані для ризик-аналізу;
  • формує довіру міжнародних партнерів;
  • створює інформаційну основу для виконання вимог Регламенту ЄС EUDR.

У поєднанні з електронним лісорубним квитком, системою електронного обліку деревини, геопросторовими даними та перспективним онлайн-сервісом електронний кабінет експортера формується цілісна цифрова екосистема простежуваності.

Саме така інтегрована модель дедалі більше відповідає логіці EUDR, яка базується не на перевірці окремого документа, а на можливості підтвердити історію походження продукції на кожному етапі її руху.

Україна переходить від цифровізації процесів до цифрової економіки довіри

Перші результати 2026 року демонструють значно ширший процес, ніж удосконалення адміністративних процедур.

Українська лісова галузь поступово переходить до моделі, де основною конкурентною перевагою стають не масштаби експорту, а якість цифрових даних, прозорість процедур та довіра до державних інформаційних систем.

Саме цифрова верифікація стає новою економічною категорією, яка безпосередньо впливає на доступ до міжнародних ринків.

У перспективі найближчих років це означатиме фундаментальну зміну правил конкуренції. Виграватимуть ті країни, які зможуть забезпечити безперервний цифровий ланцюг підтвердження походження продукції – від лісової ділянки до кінцевого споживача.

Україна вже зробила важливі кроки у цьому напрямі. Електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів перетворюється на інструмент формування міжнародної довіри, інтеграції до європейського регуляторного простору та зміцнення позицій української продукції на світових ринках.

Саме тому цифрова простежуваність дедалі більше стає не технічним компонентом державного управління, а стратегічним активом національної економіки. У сучасних умовах вона визначає не лише відповідність регуляторним вимогам, а й здатність країни конкурувати на глобальному ринку. Україна вже перебуває на етапі, коли цифрові сервіси перетворюються на інфраструктуру економічної довіри, а повноцінна імплементація Регламенту ЄС EUDR стає не лише нормативним обов’язком, а й каталізатором переходу до нової моделі розвитку лісового сектору – моделі, в основі якої лежать прозорість, верифікованість, інноваційність та висока додана вартість.

 

Джерело: Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі та сектором адміністрування реєстру сертифікатів про походження лісоматеріалів ДП «ЛІАЦ»