Лісові пожежі давно перестали бути лише сезонною проблемою лісової галузі. В умовах глобальної зміни клімату, тривалих посушливих періодів та повномасштабної війни вони перетворилися на один із ключових викликів екологічній, економічній та національній безпеці України. Вогонь знищує лісові насадження, біорізноманіття, ґрунти, інженерну інфраструктуру та природний потенціал територій, який формувався десятиліттями.
У таких умовах швидкість отримання інформації, її достовірність та можливість оперативного реагування стають не менш важливими, ніж технічні можливості пожежно-рятувальних підрозділів. Саме тому цифровізація системи моніторингу лісових пожеж продовжує залишатись одним із найважливіших напрямів розвитку сучасного лісового господарства.
Від обліку пожеж – до прогнозування ризиків
В Україні функціонує Автоматизована система «Пожежі», створена для формування єдиної електронної бази даних про лісові пожежі.
Основними завданнями системи є:
- автоматизація внесення, накопичення та передачі інформації про лісові пожежі;
- ведення централізованого електронного обліку з візуалізацією кожного випадку на картографічній основі;
- отримання оперативної інформації про розвиток пожеж за допомогою даних дистанційного зондування Землі;
- автоматичне інформування відповідних лісокористувачів про можливі осередки займання на основі супутникового моніторингу;
- аналіз стану пожежної безпеки, оцінка ризиків, прогнозування розвитку ситуації та підготовка профілактичних заходів.
Фактично Автоматизованої системи «Пожежі» поєднує функції моніторингу, аналітики, картографування, створюючи сучасну цифрову платформу підтримки прийняття рішень.
Розглянемо статистику лісових пожеж за І півріччя 2026 року.
Перший квартал 2026 року: значне скорочення кількості пожеж
Дані Автоматизованої системи «Пожежі» за І квартал 2026 року свідчать про суттєве покращення ситуації порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Протягом перших трьох місяців року було зареєстровано:
- 37 лісових пожеж;
- загальна площа пошкоджених територій становила 30,86 га.
Для порівняння, у І кварталі 2025 року було зафіксовано:
- 138 пожеж;
- 267,95 га вигорілих площ.
Таким чином, кількість пожеж скоротилася майже у чотири рази, а площа, охоплена вогнем, – майже у дев’ять разів.
Причини виникнення пожеж
Структура причин виникнення пожеж також демонструє важливі тенденції.
У І кварталі 2026 року найбільшу кількість випадків спричинило необережне поводження з вогнем:
- 14 пожеж;
- 14,68 га пошкоджених площ.
Другим за масштабами чинником стали воєнні (бойові) дії та вибухонебезпечні предмети:
- 13 пожеж;
- 8,84 га.
Крім того, було зареєстровано:
- 2 пожежі, пов’язані із сільськогосподарськими випалюваннями (4,5 га);
- 8 пожеж з інших причин (2,84 га).
Порівняно з першим кварталом 2025 року суттєво змінилася структура причин. Якщо торік найбільшу кількість випадків становила категорія «інше», а найбільші площі були пов’язані з необережним поводженням із вогнем, то у 2026 році саме людський фактор залишився головною причиною як за кількістю, так і за площею пошкоджених територій.
Регіони ризику
Найбільшу кількість пожеж у першому кварталі 2026 року зареєстровано у:
- Закарпатській області – 12 пожеж;
- Чернігівській області – 8 пожеж;
- Івано-Франківській області – 4 пожежі.
За площею пошкоджених територій лідерами стали:
- Закарпатська область – 13,96 га;
- Чернігівська область – 8,04 га;
- Львівська область – 4,5 га.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року змінилася й географія найбільш пожежонебезпечних регіонів. Якщо торік найбільше випадків припадало на Житомирську, Закарпатську та Київську області, то у 2026 році основне навантаження зосередилося переважно у західних і північних регіонах країни.
Другий квартал 2026 року: сезонне зростання активності
З настанням пожежонебезпечного сезону ситуація суттєво змінилася.
У ІІ кварталі 2026 року система зафіксувала:
- 445 пожеж;
- загальну площу 1 191,88 га.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість пожеж зросла з 382 до 445 випадків, однак площа пошкоджених територій скоротилася з 1 948,01 га до 1 191,88 га.
Це означає, що попри збільшення кількості займань, масштаби їх поширення вдалося значною мірою обмежити.
Такий результат може свідчити про підвищення ефективності систем раннього виявлення, оперативного реагування та координації дій відповідальних служб.
Воєнний фактор залишається визначальним
У другому кварталі 2026 року найбільшу кількість пожеж спричинили саме воєнні (бойові) дії та вибухонебезпечні предмети.
Зафіксовано:
- 200 пожеж;
- площа – 330,89 га.
Водночас найбільшу площу пошкоджених територій сформувала категорія «інше» – 697,37 га при 139 випадках.
Необережне поводження з вогнем також залишається одним із найважливіших чинників:
- 100 пожеж;
- 158,06 га.
Крім того, система зафіксувала:
- 4 підпали;
- 2 випадки, пов’язані із сільськогосподарськими випалюваннями.
Географія пожежної небезпеки
За кількістю пожеж у другому кварталі 2026 року лідирували:
- Київська область – 83 пожежі;
- Харківська область – 81 пожежа;
- Чернігівська область – 79 пожеж.
Найбільші площі пошкоджених територій зафіксовано у:
- Житомирській області – 274 га;
- Чернігівській області – 272,49 га;
- Львівській області – 145,45 га.
Для порівняння, у 2025 році найбільш постраждалими були Харківська, Донецька та Черкаська області.
Це ще раз підтверджує, що карта пожежної небезпеки залишається надзвичайно динамічною й значною мірою залежить як від погодних умов, так і від безпекової ситуації.
Дані як інструмент управління
Кожен зафіксований випадок формує інформаційну основу для аналізу причин виникнення пожеж, оцінки регіональних ризиків, визначення найбільш уразливих територій та планування профілактичних заходів.
Саме така аналітика дозволяє своєчасно коригувати маршрути патрулювання, визначати пріоритети фінансування, планувати інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення та вдосконалювати алгоритми взаємодії між лісокористувачами, органами влади й підрозділами ДСНС.
Цифрові рішення – запорука збереження лісів
Статистика двох кварталів 2026 року демонструє, що навіть за складних природних і безпекових умов сучасні цифрові інструменти дають змогу значно підвищити ефективність управління пожежною безпекою. Вони не усувають загрозу повністю, але дозволяють швидше її виявляти, точніше оцінювати масштаби, оперативніше координувати дії та приймати обґрунтовані управлінські рішення.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі інформації сектору адміністрування автоматизованої системи «Пожежі» ДП «ЛІАЦ».