У суспільній дискусії про ліси нерідко виникає просте запитання: чи стає в Польщі менше лісів? На перший погляд відповідь може здаватися очевидною. Вирубані ділянки, наслідки пожеж, пошкоджені буревіями насадження чи нові інфраструктурні проєкти добре помітні. Натомість відновлення лісу, природне зростання молодих насаджень і зміни, що відбуваються протягом десятиліть, значно менш очевидні.
Саме тому сприйняття ситуації кожним суспільством може суттєво відрізнятися від того, що показує довгострокова статистика.
Згідно з наведеними даними опитування PBS, 63% поляків вважають, що площа лісів у Польщі скорочується. Однак статистика дає іншу картину.
Від 1946 року площа польських лісів зросла приблизно з 6,5 млн до понад 9,2 млн гектарів, а показник лісистості країни наблизився до 30%.
Тобто у довгостроковій перспективі Польща не втрачає лісову площу – навпаки, вона істотно зросла.
Лісова площа і лісистість – не одне й те саме
Для правильного розуміння статистики важливо розрізняти два поняття – площу лісів та лісистість території.
Площа лісів – це фактична площа земель, віднесених до лісових. За офіційними польськими даними, нині площа лісів у Польщі становить близько 9,289 млн га.
Лісистість – це частка лісової площі у загальній площі країни, виражена у відсотках. Сьогодні цей показник становить близько 29,6 %.
Для порівняння: у 1946 році ліси займали приблизно 20,8% території Польщі. Отже, за кілька десятиліть частка лісів у структурі території країни істотно збільшилася.
Ця різниця між показниками має принципове значення. Зміна лісистості не завжди означає, що ліси фізично зникли або з’явилися. На показник може впливати і зміна методики обліку території.
Саме це відбулося в Польщі після включення до площі країни частини внутрішніх морських та прибережних вод. Оскільки лісистість розраховується як співвідношення площі лісів до загальної площі країни, зміна знаменника може вплинути на кінцевий відсоток навіть тоді, коли площа лісів продовжує зростати.
Отже, статистику лісів важливо читати з урахуванням методології, за якою вона проводиться.
Більше лісу – але що з його станом?
Площа сама по собі не дає повної відповіді на питання про стан лісових екосистем.
Ліс може займати ту саму територію, але водночас змінюватися за віком, видовим складом, запасом деревини, кількістю мертвої деревини та рівнем біологічного різноманіття.
Саме тому поряд із даними Центрального статистичного управління Польщі важливе значення мають результати Великомасштабної інвентаризації стану лісів (WISL).
Польські ліси старішають
Однією з характерних довгострокових тенденцій є зростання середнього віку насаджень, особливо у державних лісах.
Після Другої світової війни Польща здійснила масштабні роботи з лісовідновлення та лісорозведення. Значна частина створених тоді насаджень сьогодні перейшла до старших вікових груп.
Це закономірний процес: молодий ліс, створений кілька десятиліть тому, поступово дорослішає.
Водночас це не означає, що польські ліси перетворюються виключно на старовікові насадження. Щороку відбувається природне та штучне відновлення лісів, формуються нові покоління дерев.
Таким чином, польський лісовий фонд одночасно старішає і відновлюється.
На гектарі накопичується більше деревини
Ще один важливий показник – запас деревини, тобто кількість деревини, що накопичується в насадженнях.
За наведеними даними WISL, запас деревини у польських лісах протягом тривалого періоду систематично збільшується. Це означає, що середній гектар лісу сьогодні містить більше деревини, ніж кілька десятиліть тому.
На цю тенденцію впливає цілий комплекс факторів: вік насаджень, особливості ведення лісового господарства, реконструкція окремих деревостанів, природні процеси та зміни режиму охорони лісів.
Тому оцінювати ліс лише за обсягом заготівлі деревини – так само неправильно, як оцінювати його виключно за площею.
Ліс – це жива екосистема, характеристики якої змінюються в часі.
Польські ліси поступово стають різноманітнішими
Ще один поширений стереотип полягає в тому, що польські ліси – це переважно одновікові соснові монокультури.
Сосна справді залишається домінуючою породою в багатьох польських лісах. Проте видовий склад насаджень поступово змінюється.
Дані WISL та звітів про стан лісів свідчать про збільшення частки листяних порід у державних лісах.
Це результат багаторічної роботи з реконструкції окремих насаджень та їх адаптації до природних умов і нових кліматичних викликів.
Водночас універсального рішення для всіх територій не існує. У бідних умовах місцезростання сосна й надалі може залишатися найбільш придатною породою.
Тому сучасне лісове господарство дедалі більше орієнтується не на одноманітність, а на відповідність складу лісу конкретним природним умовам.
Мертва деревина – показник, який змінює наше уявлення про «здоровий» ліс
Однією з важливих змін у підходах до оцінки лісових екосистем стало ставлення до мертвої деревини.
Для людини сухе дерево може асоціюватися з небезпекою або занедбаністю. Для лісової екосистеми воно часто є важливою частиною природного циклу.
Стояча і лежача мертва деревина створює середовище існування для великої кількості організмів, зокрема комах, грибів, мохів, лишайників та інших видів.
За результатами WISL 2021 – 2025 років, наведеними у вихідних матеріалах, загальний обсяг мертвої деревини у польських лісах оцінюється приблизно у 115,7 млн м³, або в середньому 12,5 м³ на гектар.
Водночас цей показник суттєво відрізняється залежно від форми власності: у національних парках він становить близько 54,7 м³/га, у лісах, якими управляють Державні ліси, – 11,8 м³/га, у приватних лісах – 9,9 м³/га.
Важливим сигналом є те, що сучасна оцінка лісу дедалі більше враховує не лише те, скільки деревини можна отримати, а й те, які природні процеси відбуваються всередині екосистеми.
Вплив змін клімату
Зростання площі лісів, запасу деревини чи середнього віку насаджень не означає, що польські ліси не мають проблем.
Навпаки, останніми роками польські ліси дедалі сильніше відчувають вплив посух, екстремальних погодних явищ, шкідників і патогенів.
Кліматичні зміни створюють нові ризики для лісових екосистем. Ослаблені посухою дерева стають більш вразливими до шкідників та хвороб. Екстремальні погодні явища можуть спричиняти масштабні пошкодження.
Тому в окремих випадках необхідними стають санітарні заходи, видалення пошкоджених дерев та реконструкція насаджень.
Це, своєю чергою, породжує складну комунікаційну проблему.
Те, що з погляду лісового господарства може бути заходом із відновлення або захисту лісу, для пересічного спостерігача часто виглядає просто як вирубка.
І саме тут виникає розрив між статистикою та суспільним сприйняттям.
Деревина: сировина для економіки чи ресурс, який потрібно берегти?
Окремий вимір польської лісової політики – баланс між природоохоронною функцією лісів та забезпеченням економіки деревиною.
За інформацією Міністерства клімату та навколишнього середовища Польщі, продаж деревини у 2024 році становив 40,6 млн м³, а у 2025 році – 39,2 млн м³, тобто повернувся приблизно до рівня 2023 року.
Водночас польська політика дедалі більше орієнтується на підтримку внутрішньої переробки деревини.
Особливо показовою є динаміка експорту до Китаю. У 2025 році експорт до Китаю скоротився приблизно на 51% порівняно з 2024 роком, до близько 307 тис. м³ – найнижчого рівня з 2019 року. Порівняно з рекордним 2020 роком це приблизно у п’ять разів менший обсяг.
Для польської економіки це означає можливість залишати більшу частину сировини всередині країни та спрямовувати її на глибшу переробку – у меблеву, паперову, деревообробну та інші галузі.
Тут йдеться вже не лише про лісове господарство. Йдеться про створення доданої вартості, зайнятість, промислову політику та конкурентоспроможність національної економіки.
Ціна деревини – ще один індикатор стабільності
За інформацією Міністерства клімату та навколишнього середовища Польщі, після різкого зростання цін у 2022 – 2023 роках польський ринок деревини увійшов у період стабілізації.
У 2024 році середня ціна продажу деревини з державних лісів знизилася приблизно на 14% порівняно з 2023 роком.
У перші місяці 2026 року середня ціна на деревину становила близько 306 – 309 злотих/м³. Попри певне зростання порівняно з попереднім роком, цей рівень залишається нижчим, ніж у 2023 році.
Для деревообробної, меблевої та паперової промисловості така стабілізація має принципове значення.
Підприємствам важливо знати не лише, скільки коштує сировина сьогодні. Значно важливіше розуміти, якою буде її доступність і ціна завтра.
Передбачуваність постачання та цін створює основу для довгострокових інвестицій, планування виробництва та збереження конкурентоспроможності.
Ліс не можна вимірювати одним показником
Польський досвід демонструє важливу річ – стан лісів неможливо оцінити однією цифрою.
Якщо дивитися лише на площу, ми побачимо, що за останні десятиліття лісова територія Польщі істотно збільшилася.
Якщо подивитися на лісистість – побачимо майже 30% території Польщі покрита лісами.
Якщо проаналізувати вік насаджень – побачимо тенденцію до їхнього старіння.
Якщо дослідити запас деревини – побачимо його довгострокове накопичення.
Якщо оцінити видовий склад – побачимо поступове збільшення частки листяних порід.
Якщо подивитися на мертву деревину – побачимо важливу складову біорізноманіття, яка дедалі активніше враховується в сучасному лісовому менеджменті.
А якщо оцінити стан лісів з точки зору клімату – побачимо нові й дедалі складніші ризики.
Саме тому відповідь на запитання «чи зменшуються ліси в Польщі?» не повинна обмежуватися емоційним «так» або «ні».
За наведеними статистичними даними, площа польських лісів у довгостроковій перспективі не скорочується. Але це не означає, що польські ліси не змінюються і не стикаються з серйозними загрозами.
Навпаки – польські ліси старішають, змінюють видовий склад, накопичують деревину, одночасно реагуючи на посухи, кліматичні зміни, шкідників та екстремальні погодні явища.
І саме в цьому полягає головний виклик сучасної лісової політики – забезпечити їхню життєздатність, стійкість, біорізноманіття та здатність виконувати екологічні, соціальні й економічні функції одночасно.
Польський приклад показує також інше: між тим, що ми бачимо на власні очі, і тим, що відбувається з лісами на рівні всієї країни, може існувати значна різниця.
Одна вирубана ділянка добре помітна. Новий ліс, який виростає протягом десятиліть, – значно менше.
Саме тому в питаннях лісової політики емоційне сприйняття має доповнюватися статистикою, систематичним моніторингом та професійною інвентаризацією.
Бо ліс – це і результат процесів, які тривали десятиліттями, і капітал, яким суспільство має відповідально розпорядитися для майбутніх поколінь.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційних сайтах Міністерства клімату та навколишнього середовища Польщі та Lasy Państwowe https://www.gov.pl/web/klimat/bezpieczna-przyroda-i-stabilny-przemysl-polskie-drewno-zasila-rodzimy-rynek-zamiast-plynac-do-chin та https://www.lasy.gov.pl/pl/informacje/aktualnosci/czy-lasow-w-polsce-ubywa-fakty-i-dane (дата доступу 12.08.2026)