Наскільки масштабним є EUDR?
Іноді, читаючи про «Регламент (ЄС) 2023/1115 щодо заборони розміщення на ринку ЄС та експорту з ЄС певних сировинних товарів і продукції, пов’язаних із знелісненням та деградацією лісів», всім відомий як EUDR, може здатися, що йдеться лише про правила для окремих компаній, які експортують деревину до Європейського Союзу.
Насправді масштаб значно більший.
EUDR створює систему, яка охоплює глобальні ланцюги постачання та пов’язує європейський ринок із місцем виробництва відповідної сировини – незалежно від того, у якій країні вона була вироблена.
СКІЛЬКИ КРАЇН ОХОПЛЮЄ EUDR?
Практично весь світ.
Європейська Комісія застосовує систему Country Benchmarking до всіх країн, включно з державами – членами ЄС. Країни класифікуються як:
- low risk – низький ризик;
- standard risk – стандартний ризик;
- high risk – високий ризик.
У чинному переліку Європейської Комісії – близько 195 країн і юрисдикцій.
Лише 4 країни наразі класифіковані як high risk:
Близько 140 країн належать до low-risk, а близько 50 – до standard-risk.
Україна у переліку Європейської Комісії класифікована як low-risk country.
Це важливий момент для українського бізнесу, але low risk не означає автоматичного звільнення від вимог EUDR. Для продукції з low-risk країн також передбачено процедуру належної обачності, однак необхідна інформація про продукцію та її походження все одно має бути зібрана, а відповідні вимоги Регламенту – виконані.
СКІЛЬКИ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ ОХОПЛЮЄ EUDR?
Регламент охоплює сім основних сировинних товарів:
- велика рогата худоба;
- кава;
- какао;
- олійна пальма;
- соя;
- каучук;
- деревина.
А разом із ними – визначені в Annex I товари та продукція, що містять відповідну сировину, були з неї вироблені або пов’язані з нею відповідно до визначень Регламенту.
Тобто EUDR – це не один ланцюг постачання.
Це сім великих глобальних систем виробництва, переробки, торгівлі та споживання.
І саме тому деревина є лише одним із семи товарних напрямів, хоча для України вона має особливе значення.
СКІЛЬКИ КОМПАНІЙ ПРАЦЮВАТИМУТЬ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ЄС?
Європейська Комісія не встановлює однієї офіційної прогнозної цифри кількості юридичних осіб, які будуть зареєстровані в Інформаційній системі ЄС.
Масштаб системи визначається не просто кількістю компаній, а роллю учасника в ланцюгу постачання, його розміром та характером операцій.
Після останніх змін до EUDR принцип став більш чітким:
- оператори, які першими розміщують відповідну продукцію на ринку ЄС або експортують її з ЄС, несуть основні обов’язки щодо належної обачності;
- для мікро- та малих первинних операторів передбачено спрощений режим;
- для учасників, які знаходяться далі в ланцюгу постачання, передбачені спрощені обов’язки залежно від їхньої ролі та розміру.
ЧОМУ НЕ МОЖНА ПРОСТО ПОРАХУВАТИ КОМПАНІЇ?
Тому що одна компанія може працювати одразу з декількома товарами, декількома країнами походження та декількома ланцюгами постачання.
Європейська Комісія у своїх економічних розрахунках використовує дані DG TAXUD та поняття unique operators, тобто уникає простого складання кількості учасників за окремими товарами, оскільки одна й та сама компанія може бути присутньою в кількох товарних групах.
Це дуже важлива деталь.
EUDR створює інформаційну інфраструктуру для простежуваності товарів та їх походження.
ХТО Є ОСНОВНИМИ УЧАСНИКАМИ У СФЕРІ ДЕРЕВИНИ?
Для українських компаній саме це питання є особливо цікавим.
У деревному сегменті EUDR перетинаються:
- держави-члени ЄС, які є великим внутрішнім ринком деревини та продукції з неї;
- країни-виробники та експортери деревини за межами ЄС;
- переробні підприємства;
- імпортери та експортери;
- виробники меблів та інших товарів із деревини;
- оператори та трейдери, які відповідають за відповідні етапи ланцюга постачання.
При цьому Європейська Комісія прямо підкреслює: EUDR не встановлює безпосередніх обов’язків для виробників у третіх країнах лише через факт їхнього розташування за межами ЄС. Але європейські компанії можуть вимагати від своїх постачальників інформацію про законність продукції та геолокацію місця її виробництва.
Тому EUDR фактично створює інформаційний ланцюг від європейського імпортера до місця виробництва сировини.
МІСЦЕ УКРАЇНИ В EUDR
Україна вже має власний цифровий досвід обліку та простежуваності деревини.
Саме тому для українського лісового сектору EUDR – це не лише питання нових європейських вимог.
Це питання того, наскільки українські дані про походження деревини можуть бути якісними, достовірними, структурованими, перевірюваними та придатними для використання у міжнародних ланцюгах постачання.
І тут ми підходимо до головної ідеї EUDR:
Європейський Союз хоче бачити не просто товар.
ЄС хоче бачити історію його походження.
Від глобального ринку – до конкретної ділянки.
Від товару – до геолокації.
Від декларації – до даних.
EUDR У ЦИФРАХ – ЦЕ:
- ≈ 195 країн у системі country benchmarking;
- 7 глобальних товарних ланцюгів постачання;
- сотні тисяч і потенційно значно більше учасників глобальних ланцюгів постачання;
- 1 європейська інформаційна система;
- 1 ключовий принцип – простежуваність походження;
- єдина для всіх ціль – боротьба із знелісненням та деградацією лісів, що веде до кліматичних змін.
І саме тому EUDR – це нова архітектура прозорості глобальної торгівлі продукцією, пов’язаною з лісами.
А для деревини – це шлях від конкретної лісової ділянки до європейського ринку, який дедалі більше вимагатиме не припущень, а підтверджених даних.
ДАЛІ БУДЕ…
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням: https://environment.ec.europa.eu/topics/forests/deforestation/regulation-deforestation-free-products_en (дата доступу 18.09.2026)