Від подання геолокаційних даних до взаємодії з митницею: як працює цифрова інфраструктура EUDR і чому її розуміння стає необхідною умовою для українських експортерів деревини та продукції з неї.
Сучасна міжнародна торгівля дедалі більше залежить не лише від фізичного переміщення товарів, а й від якості інформації, яка супроводжує їх на кожному етапі постачання. Походження сировини, місце її виробництва, законність заготівлі, екологічні характеристики та можливість простежити весь шлях продукції – ці дані поступово стають невіддільною частиною доступу до міжнародних ринків.
Одним із найбільш показових прикладів такої трансформації є Регламент Європейського Союзу 2023/1115 – EUDR, спрямований на недопущення розміщення на ринку ЄС та експорту з нього продукції, пов’язаної зі знелісненням і деградацією лісів.
Однак встановити вимоги – лише частина завдання. Необхідно створити механізм, який дозволить підприємствам подавати відповідну інформацію, компетентним органам – здійснювати контроль, а митним системам – отримувати дані, необхідні для перевірки продукції.
Саме цю функцію виконує Інформаційна система EUDR – спеціалізований цифровий інструмент Європейської Комісії, який став важливою складовою практичної реалізації Регламенту.
Що таке Інформаційна система EUDR?
Інформаційна система EUDR – це спеціалізована ІТ-система, призначена для подання, реєстрації та управління заявами про належну перевірку (Due Diligence Statements – DDS) і спрощеними деклараціями (Simplified Declarations – SD), а також для забезпечення обміну відповідною інформацією між учасниками процесу та уповноваженими органами.
Її правову основу становить стаття 33 Регламенту EUDR. Детальні правила функціонування системи визначені Імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2024/3084, який у 2026 році було змінено Імплементаційним регламентом (ЄС) 2026/1565.
Система була запущена 4 грудня 2024 року, а реєстрація користувачів розпочалася в листопаді того самого року.
Її головне призначення – забезпечити цифрове подання інформації, на підставі якої відповідальний оператор підтверджує виконання вимог належної перевірки щодо продукції, яку планується розмістити на ринку ЄС або експортувати з нього.
Важливо розуміти: Інформаційна система не замінює саму процедуру належної перевірки. Вона не звільняє підприємство від необхідності збирати документи, аналізувати ризики, перевіряти походження продукції та, за потреби, вживати заходів для мінімізації ризиків. Її завдання – забезпечити цифрове оформлення та подальше опрацювання результатів цієї роботи.
Інакше кажучи, відповідальність за достовірність інформації та належне виконання вимог EUDR залишається за відповідним учасником ланцюга постачання, а система забезпечує цифровий механізм взаємодії з європейськими органами контролю.
Як працює система: від реєстрації до подання декларації
Інформаційна система доступна через онлайн-інтерфейс. Відповідно до актуальної моделі EUDR, її використовують оператори, їхні уповноважені представники, а також інші визначені Регламентом учасники ланцюга постачання. Компетентні органи держав-членів ЄС, митні органи та Європейська Комісія використовують її для виконання своїх функцій.
Основний процес роботи з декларацією можна умовно поділити на кілька послідовних етапів.
- Визначення продукції та внесення інформації
Для створення відповідної заяви користувач зазначає необхідні характеристики продукції, зокрема:
- категорію та опис товару;
- код товарної номенклатури (HS/CN);
- кількість продукції;
- країну виробництва;
- інші відомості, передбачені вимогами Регламенту.
Для продукції, яка містить деревину або виготовлена з неї, необхідно також зазначати загальноприйняті та повні наукові назви відповідних порід дерев.
Це особливо важливо для лісового сектору, адже ідентифікація деревини не обмежується загальним зазначенням категорії товару. Інформація про породу є частиною відомостей, необхідних для належної перевірки.
- Внесення геолокаційних даних
Однією з найважливіших функцій системи є можливість зазначення точного місця виробництва сировини.
Для цього передбачено декілька способів:
- нанесення відповідних точок або ділянок безпосередньо на електронну карту;
- введення координат окремо;
- завантаження геопросторової інформації з файлу.
Для підприємств, які працюють із великою кількістю виробничих ділянок, особливо корисними є функції імпорту, копіювання та повторного використання раніше внесених геолокаційних даних.
Це дозволяє зменшити обсяг ручної роботи та уникнути повторного введення однакової інформації під час підготовки нових декларацій.
- Подання заяви та отримання ідентифікаторів
Після внесення необхідної інформації користувач подає відповідну заяву через Інформаційну систему.
Для заяви про належну перевірку система здійснює автоматизоване електронне профілювання ризиків. Після відповідної обробки присвоюються реєстраційний номер заяви (DDS reference number) та номер перевірки (verification number).
Ці ідентифікатори мають важливе практичне значення: вони дають змогу посилатися на відповідну заяву, перевіряти її дійсність і забезпечувати подальшу взаємодію між учасниками ланцюга постачання та органами контролю.
Водночас отримання номера не слід трактувати як безумовне підтвердження того, що продукція пройшла всі перевірки компетентних органів або що її відповідність EUDR гарантована. Автоматизоване профілювання ризиків є інструментом підтримки контролю, а компетентні органи зберігають повноваження щодо проведення перевірок та оцінювання відповідності.
GeoJSON – цифрова мова геолокації
Окремої уваги заслуговує формат, у якому Інформаційна система приймає геопросторові дані.
Для масового завантаження координат Європейська Комісія використовує стандарт GeoJSON – відкритий формат обміну географічною інформацією, який дозволяє передавати координати точок, ліній та полігонів разом із відповідними атрибутами.
Чому це важливо?
Уявімо підприємство, яке експортує деревину, походження якої пов’язане з десятками або сотнями лісових ділянок. Внесення кожної координати вручну може бути тривалим і створювати ризик технічних помилок.
Натомість підготовлений файл GeoJSON дозволяє передати геопросторову інформацію пакетно, у стандартизованому форматі.
Європейська Комісія обрала цей формат як єдиний для відповідного механізму масового завантаження, щоб забезпечити однаковий підхід до структури даних, їх обробки та сумісності.
Для українських підприємств це означає, що підготовка до EUDR має включати не лише збір координат, а й перевірку можливості експортувати їх у формат GeoJSON. Важливо заздалегідь протестувати коректність геометрії, систему координат, структуру атрибутів та відповідність технічним вимогам європейської платформи.
Водночас GeoJSON – це формат передавання даних, а не окрема система управління лісовими ресурсами чи геоінформаційна платформа.
Чи є Інформаційна система повноцінною геоінформаційною системою?
Попри те, що геолокація є одним із центральних елементів EUDR, Інформаційну систему не варто сприймати як повноцінну ГІС із розширеними можливостями просторового аналізу.
Її основне призначення – приймати, зберігати та забезпечувати використання інформації, необхідної для подання заяв про належну перевірку і спрощених декларацій.
Картографічний інструмент системи дає змогу обирати, вводити, коригувати та візуалізувати координати.
Однак система не є інструментом повноцінного аналізу супутникових знімків і не замінює спеціалізовані геоінформаційні рішення.
Тому перевірка точності геолокації, зіставлення меж ділянок із лісовими картами, аналіз змін земного покриву та інші просторові дослідження можуть потребувати використання зовнішніх картографічних сервісів, геоінформаційних систем і супутникових даних.
Це принципова відмінність: Інформаційна система EUDR є платформою подання та управління регуляторними даними, а не універсальним інструментом для самостійного встановлення екологічної відповідності продукції.
Повторне використання даних: як система допомагає скоротити адміністративне навантаження?
Підприємства, які регулярно здійснюють експорт або працюють із повторюваними товарними позиціями та постачальниками, потребують інструментів, що дозволяють уникнути зайвої роботи.
У цьому контексті Інформаційна система передбачає можливість копіювання раніше створених або поданих заяв і спрощених декларацій.
Наприклад, якщо підприємство готує нову заяву щодо продукції, характеристики якої частково збігаються з попередньою, воно може використати наявний запис як основу для нового подання.
Однак копіювання не означає автоматичного підтвердження актуальності всіх відомостей. Користувач повинен перевірити та змінити необхідні поля, щоб нова заява відповідала конкретній продукції, її кількості, походженню та іншим обставинам.
Важливо також розрізняти копіювання заяви та повторне використання геолокаційних даних. Система надає інструменти для роботи з уже внесеною інформацією про місцезнаходження, але не слід розраховувати на автоматичне збереження всіх часто використовуваних характеристик продукції як універсального довідника, який самостійно заповнює кожну нову заяву.
Для підприємств це означає необхідність мати власну впорядковану базу даних, яка дозволить оперативно формувати коректні подання до європейської системи.
Хто має доступ до інформації та як захищаються дані?
Інформаційна система EUDR містить дані, які можуть мати комерційне, операційне та персональне значення. Тому питання доступу до них є невіддільною частиною її функціонування.
Доступ до інформації надається відповідно до визначених ролей і повноважень.
Зокрема, компетентні органи держав-членів ЄС використовують дані для виконання своїх контрольних функцій. Митні органи отримують інформацію, необхідну для митного контролю. Учасники ланцюга постачання можуть отримувати доступ до відповідних відомостей за допомогою ідентифікаторів заяви та перевірки – у межах передбачених системою прав доступу та за умови належного дозволу на розкриття відповідної інформації.
Це важливо, оскільки геолокаційні дані можуть розкривати інформацію про конкретні виробничі території, постачальників та структуру ланцюга постачання.
Функціонування системи передбачає дотримання вимог законодавства ЄС щодо захисту персональних даних, зокрема Загального регламенту про захист даних (GDPR) та правил захисту даних, застосовних до інституцій і органів ЄС.
Водночас політика відкритих даних Європейського Союзу передбачає можливість надання широкому загалу агрегованих та анонімізованих наборів даних у відкритому машинозчитуваному форматі. Такий підхід дозволяє використовувати статистичну інформацію для аналітики, не розкриваючи персональні або захищені відомості.
Отже, цифрова прозорість EUDR не означає відкритого доступу до всіх даних кожного підприємства. Система поєднує можливість контролю з принципами розмежування доступу та захисту інформації.
EUDR та «Єдине митне вікно ЄС»: як інформація потрапляє до митних органів?
Один із найважливіших елементів цифрової архітектури EUDR – взаємодія Інформаційної системи з митними інформаційними системами Європейського Союзу.
Для цього використовується механізм «Середовища єдиного вікна ЄС для митних цілей» (EU Single Window Environment for Customs – EU SWE-C), створений на підставі Регламенту (ЄС) 2022/2399.
Його завдання – забезпечити взаємодію між митними та немитними інформаційними системами, щоб суб’єкти господарювання не були змушені багаторазово подавати однакову інформацію до різних державних платформ.
Центральним компонентом такого обміну є система EU CSW-CERTEX, яка забезпечує взаємодію між відповідними європейськими інформаційними системами та національними митними платформами.
У контексті EUDR це має принципове значення: інформація про заяву про належну перевірку або спрощену декларацію може бути зіставлена з даними митної декларації.
Відповідно до статті 26 EUDR, у випадках, передбачених Регламентом, довідковий номер DDS або ідентифікатор спрощеної декларації має бути наданий митним органам. На практиці відповідний номер зазначається в митній декларації у встановленому порядку.
Таким чином, митний контроль отримує цифровий зв’язок між конкретною партією товару та інформацією, поданою в межах EUDR.
Для експортера це означає, що підготовка до митного оформлення має враховувати не лише традиційні документи на товар, а й коректність відповідних ідентифікаторів у цифровому середовищі.
Система має працювати безперервно: що передбачено на випадок технічних збоїв?
Для міжнародної торгівлі доступність інформаційних систем має критичне значення. Тимчасова недоступність платформи може вплинути на строки оформлення документів, логістику та виконання контрактних зобов’язань.
Саме тому правила функціонування Інформаційної системи передбачають не лише її технічне обслуговування й оновлення, а й механізми реагування на випадки недоступності окремих функціональних можливостей.
Особливо важливим є те, що у 2026 році Імплементаційний регламент 2024/3084 було доповнено положеннями щодо резервних процедур (contingency arrangements).
Це означає, що питання технічної доступності системи розглядається не просто як завдання ІТ-підтримки, а як складова забезпечення безперервності виконання регуляторних вимог.
Для користувачів це підкреслює необхідність стежити за офіційними повідомленнями Європейської Комісії про технічні роботи, оновлення, тимчасові обмеження та порядок дій у разі виникнення збоїв.
Водночас не варто самостійно припускати, що будь-яка технічна проблема автоматично звільняє від виконання вимог EUDR. У таких ситуаціях необхідно діяти відповідно до офіційно встановлених резервних процедур.
Цифрова інфраструктура, яка формує нові правила торгівлі
Інформаційна система EUDR є цифровим інструментом, який поєднує дані про продукцію, її походження, геолокацію, результати належної перевірки та механізми державного контролю.
Її поява свідчить про перехід Європейського Союзу до моделі, у якій екологічна відповідальність має бути підтверджена структурованими даними та документами, доступними для цифрової перевірки.
У новій моделі торгівлі конкурентоспроможність продукції залежатиме від здатності підприємства заявити про її відповідальне походження, а також надати інформацію, яка дозволяє це перевірити.
Цифрова простежуваність – це нова мова довіри між виробником, експортером, державою та європейським ринком.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням: https://environment.ec.europa.eu/topics/forests/deforestation/regulation-deforestation-free-products_en (дата доступу 28.10.2026)