Що може зробити традиційна корова для боротьби з лісовими пожежами? Навіщо відновлювати водно-болотні угіддя там, де головною загрозою є вогонь? І чому поєднання дерев, сільськогосподарських культур та худоби може стати частиною сучасної протипожежної стратегії? Європейські проєкти LIFE в Іспанії та Португалії дають на ці запитання несподівану відповідь: пожежостійкість ландшафту починається задовго до того, як з’являється перша іскра.
Європа знову переживає складний сезон лісових пожеж. До середини серпня цього року площа вигорілих територій сягнула майже 700 тисяч гектарів. Масштаби пожеж вимагали значного залучення європейських ресурсів: понад 700 пожежників, 200 транспортних засобів та 38 літаків були розгорнуті Європейським Союзом для підтримки держав-членів.
Але дедалі очевидніше стає: одних лише сил і засобів пожежогасіння недостатньо.
«Гасити пожежі після їх виникнення вже недостатньо. Ми повинні діяти до того, як з’явиться іскра», – наголошує європейський комісар з кризового менеджменту Хаджа Лахбіб.
Ця думка добре пояснює логіку низки європейських проєктів LIFE, які намагаються не просто реагувати на пожежі, а змінювати самі умови, за яких вони виникають і поширюються.
У пошуку нових рішень
Із 2021 року Європейський Союз виділив майже 21 мільйон євро на проєкти LIFE по всьому ЄС, спрямовані на зменшення ризику лісових пожеж.
Особливість цих ініціатив полягає в тому, що вони часто повертаються до практик, які здаються традиційними або навіть забутими: випасання худоби, традиційне землеробство, управління пасовищами, агролісівництво, відновлення водно-болотних угідь.
На перший погляд це може здаватися далеким від сучасної технологічної боротьби з вогнем. Насправді ж йдеться про інший рівень пожежної профілактики – управління ландшафтом таким чином, щоб зменшити кількість легкозаймистого рослинного матеріалу, утримувати вологу, підтримувати біорізноманіття та створювати природні бар’єри для поширення вогню.
Саме таку логіку демонструють три проєкти LIFE у Португалії та Іспанії.
Маронеза проти заростання: коли худоба стає частиною пожежної профілактики
На півночі Португалії реалізується шестирічний проєкт LIFE MARONESA із бюджетом майже 2 мільйони євро.
Його мета пов’язана з проблемою, яка на перший погляд не має прямого стосунку до пожеж: занедбанням гірських пасовищ та земель громад.
Однак зв’язок тут очевидний. Коли землі залишаються без належного управління, рослинність розростається. У посушливі літні місяці така рослинність стає додатковим паливом для лісових пожеж.
Проєкт пропонує повернути на ці території традиційну португальську породу великої рогатої худоби – маронезу.
Фермерів заохочують збільшувати поголів’я цієї традиційної породи, оскільки тварини не лише стримують ріст рослинності, а й сприяють покращенню якості ґрунту та поглинанню вуглецю.
Тобто худоба в цьому випадку виконує одразу кілька функцій: забезпечує сільськогосподарське виробництво, підтримує традиційний спосіб господарювання, впливає на стан ґрунтів і водночас допомагає зменшувати кількість рослинного матеріалу, який може стати паливом для пожежі.
Від демонстрації – до масштабування
За участю провідного виробника породи маронеза в рамках LIFE MARONESA створено демонстраційну ферму площею 209 гектарів у Віла-Поука-де-Агіяр.
Тут застосовуються традиційні методи управління, які одночасно враховують добробут тварин, економічну стійкість господарства, збереження ґрунтів та біорізноманіття.
Демонстраційна модель виявилася успішною, і нині її поширюють уже у чотирьох районах основного регіону виробництва породи маронеза на півночі Португалії.
Це важливий момент: європейський підхід передбачає не просто реалізацію окремого експериментального проєкту, а перевірку моделі на практиці та її подальше тиражування.
«Вогняні» ландшафти: шість моделей стійкості
Інший португальський проєкт – LIFE ResLand – працює вже не з окремим видом худоби, а з комплексною перебудовою управління ландшафтом.
Шестирічний проєкт із бюджетом 3,9 мільйона євро охоплює 963 гектари природного парку Сінтра-Кашкайш.
Його мета сформульована як створення «стійкого та безпечного для пожеж живого ландшафту».
Проблема тут також пов’язана із занедбанням земель. Землевласники залишають свої ділянки, а територія додатково вразлива до ефекту Фена – погодного явища, за якого повітря, спускаючись із навітряних гірських схилів, стає значно теплішим і сухішим.
За таких умов навіть невелика кількість сухої рослинності може швидко перетворитися на фактор масштабного поширення вогню.
Тому LIFE ResLand уже третій рік поспіль впроваджує шість різних моделей управління.
Серед них:
- випасання зникаючих овець, кіз та ослів;
- видалення інвазивних видів;
- стале лісівництво;
- відновлення водно-болотних угідь;
- інші заходи, спрямовані на підвищення стійкості ландшафту.
У рамках відновлення території було вирощено та висаджено понад 37 тисяч місцевих, адаптованих до умов території рослин.
Не менш важливою є соціальна складова проєкту: до його реалізації залучено понад 1000 людей, серед яких землевласники, фермери та члени їхніх родин.
Це показує, що сучасна протипожежна політика – це не лише технології, техніка та пожежні служби. Це також робота з людьми, які живуть і господарюють на території.
Два шляхи агролісівництва: дерева можуть працювати разом із сільським господарством
Ще один приклад походить з Іспанії.
Проєкт LIFE AgroForAdapt зосереджений на розвитку двох типів агролісівництва – лісоорного та лісопасового.
У першому випадку сільськогосподарські культури вирощуються між рядами дерев.
У другому – на лісових територіях поєднуються кормові рослини та худоба.
Такі системи залишаються відносно рідкісними в іспанських регіонах Каталонія та Кастилія-Леон, де в останні роки спостерігається збільшення кількості лісових пожеж.
Проте саме мозаїчність агролісівничих систем може бути важливою перевагою в умовах пожежної небезпеки.
Коли дерева, сільськогосподарські культури, пасовища та інші елементи ландшафту поєднуються в різних просторових конфігураціях, формується своєрідна мозаїка території. Вона може створювати умови, за яких вогню складніше поширюватися безперервним фронтом.
Як пояснює один з експертів проєкту Енріке Гонсалес, дерева та сільськогосподарські культури спільно використовують простір, створюючи продуктивні й екологічні переваги, сприяючи збереженню та покращенню ґрунтів і підтримці біорізноманіття.
Тобто агролісівництво в цьому випадку розглядається не лише як спосіб виробництва. Воно стає інструментом одночасного вирішення кількох завдань – продовольчих, екологічних, кліматичних та протипожежних.
850 гектарів для експерименту
LIFE AgroForAdapt має бюджет 3 мільйони євро та завершується цього року.
У межах проєкту було укладено 76 угод із фермерськими господарствами, які разом охоплюють понад 850 гектарів демонстраційних ділянок.
Це дозволяє перевіряти агролісівничі системи безпосередньо в реальних умовах господарювання.
Як зазначає експерт із сільського господарства проєкту Хосе Сантана, участь у LIFE дала можливість охопити більше людей і налагодити контакти з іншими фахівцями та господарствами, які стикаються з подібними проблемами.
Ці випробування дають змогу оцінити не лише екологічні переваги таких систем, а й їхні економічні перспективи.
І саме це може бути одним із найважливіших уроків проєкту: екологічно правильна модель має бути водночас життєздатною для людей, які працюють на землі.
Спільні зусилля для боротьби з вогнем
Три проєкти – LIFE MARONESA, LIFE ResLand та LIFE AgroForAdapt – демонструють спільну тенденцію.
У центрі уваги опиняється не лише сама пожежа, а й ландшафт, який передує пожежі.
Занедбане пасовище означає більше рослинного матеріалу.
Незбалансоване управління лісом може підвищувати вразливість території.
Втрата традиційних форм землекористування змінює структуру ландшафту.
Посуха та спека висушують рослинність.
Зміна клімату посилює ці процеси.
У результаті формується середовище, де одна іскра може мати значно серйозніші наслідки.
Тому повернення традиційного випасання, підтримка агролісівництва, видалення інвазивних видів, відновлення водно-болотних угідь та правильне лісівництво можуть бути не окремими природоохоронними заходами, а елементами єдиної системи управління пожежним ризиком.
Природа як частина системи безпеки
Особливо показовим є поєднання в межах LIFE ResLand таких різних заходів, як випасання тварин, стале лісівництво та відновлення водно-болотних угідь.
На перший погляд вони належать до різних сфер. Але з погляду стійкості ландшафту всі вони пов’язані.
Здорові ґрунти краще утримують воду.
Різноманітні екосистеми мають більше можливостей адаптуватися до змін.
Водно-болотні угіддя можуть утримувати воду.
Керована рослинність означає менше потенційного «палива».
Мозаїчний ландшафт може бути менш сприятливим для швидкого поширення вогню.
А участь місцевих громад створює умови для довготривалого управління територією.
Отже, протипожежна стійкість може формуватися не лише через спеціалізовану інфраструктуру, а й через відновлення природних та господарських процесів, які підтримують функціональність ландшафту.
LIFE як лабораторія європейської кліматичної стійкості
Значення таких проєктів виходить далеко за межі конкретних територій Португалії та Іспанії.
Вони підтримують реалізацію ширшої політики та законодавства Європейського Союзу у сфері зміни клімату, природи та біорізноманіття.
У цьому контексті проєкти LIFE виконують роль своєрідних практичних лабораторій. Вони дозволяють перевірити, як конкретні рішення працюють у реальному ландшафті, за участю фермерів, землевласників, громад та природоохоронних структур.
А успішні моделі можуть бути поширені на інші території.
Найважливіша зміна – змінити саме запитання
Європейський досвід боротьби з лісовими пожежами дедалі більше змінює саме формулювання проблеми.
Раніше основним питанням було: як швидше виявити та загасити пожежу?
Сьогодні до нього додається інше: як зробити так, щоб ландшафт був менш уразливим до пожежі ще до її виникнення?
І відповідь може бути зовсім не очевидною.
Іноді це – повернення традиційної породи худоби на занедбані пасовища.
Іноді – висадження місцевих видів рослин.
Іноді – відновлення водно-болотних угідь.
Іноді – поєднання дерев і сільськогосподарських культур.
Іноді – правильне управління лісом та рослинністю.
Усі ці рішення мають різну природу, але об’єднані однією метою – створити ландшафт, здатний краще витримувати кліматичні потрясіння та протистояти поширенню вогню.
Європа, за прогнозами, переживає один із найспекотніших років за всю історію спостережень та готується до явища «супер-Ель-Ніньйо». У таких умовах питання пожежної безпеки стає дедалі тісніше пов’язаним із питаннями адаптації до зміни клімату.
Саме тому досвід LIFE MARONESA, LIFE ResLand та LIFE AgroForAdapt має значення не лише для Португалії чи Іспанії.
Він демонструє принцип, який може бути актуальним для різних європейських ландшафтів:
- щоб ефективно боротися з лісовими пожежами, потрібно управляти не тільки вогнем – потрібно управляти причинами та умовами його поширення.
І, можливо, найважливіша частина цієї роботи відбувається саме тоді, коли пожежі ще немає.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням: https://cinea.ec.europa.eu/news-events/news/life-projects-support-europes-fight-against-wildfires-2026-09-17_en (дата доступу 25.09.2026)