Що може розповісти нам старе дерево про біорізноманіття? Значно більше, ніж здається на перший погляд. Дупло, мертва гілка, пухка кора чи тріщина у стовбурі для людини можуть бути лише деталями. Для природи – це притулок, джерело їжі, місце для гніздування та цілий мікросвіт життя. Саме такі непомітні на перший погляд особливості дерев стають об’єктом дослідження німецького проєкту PlanBIO, який пропонує подивитися на біорізноманіття очима не лише науковців, а й звичайних людей.
Побачити те, що зазвичай залишається непоміченим
Ліс можна оцінювати гектарами, деревостанами, породним складом і запасами деревини. Але екологічна цінність ландшафту часто прихована у значно менших деталях.
Старе дерево з дуплом. Гілка, що відмерла, але ще залишається на стовбурі. Пухка кора. Тріщина, яка з часом перетворилася на укриття. Саме такі структури, пов’язані з деревами, формують мікросередовища існування для птахів, кажанів, комах та багатьох інших організмів.
Для науки ці невеликі особливості можуть бути важливими індикаторами екологічної цінності території. Адже дерево – це не лише живий стовбур і крона. У процесі старіння, пошкодження та відмирання воно продовжує виконувати важливі функції для інших видів.
Саме цю малопомітну, але надзвичайно важливу сторону біорізноманіття досліджує німецький проєкт PlanBIO у Південному Бранденбурзі.
Проєкт розпочався у січні 2026 року та розрахований на три роки.
Його мета – краще зрозуміти, як розподіляється біорізноманіття в ландшафтах, що зазнають структурних і соціально-економічних змін, та залучити до цього процесу самих громадян.
Три ландшафти – одна екологічна історія
PlanBIO досліджує одразу три різні типи середовищ: ліси, міські зелені зони та традиційні сади.
На перший погляд, між ними мало спільного. Ліс – це природний або напівприродний простір, міський парк існує всередині населеного пункту, а традиційний сад поєднує природні та культурні особливості.
Однак для дикої природи всі вони можуть бути важливими осередками
життя – особливо там, де ландшафти значною мірою сформовані діяльністю людини.
У лісах старі дерева, сухостій та деревні мікросередовища існування забезпечують ресурси для видів, які залежать від зрілих і структурно різноманітних середовищ.
У містах парки, сади та навіть вуличні дерева можуть ставати несподівано цінними притулками для дикої природи, водночас сприяючи формуванню здоровішого міського клімату.
Традиційні сади, своєю чергою, поєднують культурну спадщину з екологічною цінністю та підтримують широкий спектр рослин і тварин.
Особливу увагу PlanBIO приділяє Південному Бранденбургу – територіям, які переживають масштабні структурні та соціально-економічні трансформації після закриття шахт.
Це додає проєкту ще один важливий вимір. Йдеться не лише про те, де сьогодні є біорізноманіття, а й про те, як отримані знання можуть допомогти планувати майбутнє територій, що змінюються.
Від спостереження – до наукових даних
Одна з найцікавіших складових PlanBIO – громадянська наука.
Її принцип простий: щоб допомогти досліджувати природу, не обов’язково бути професійним екологом.
Потрібні цікавість, смартфон і готовність уважніше придивитися до того, що нас оточує.
Під час прогулянки лісом, відвідування парку або навіть у власному саду люди можуть зафіксувати характерні структури дерев – дупла, пухку кору, мертві гілки та інші особливості.
Для цього використовується застосунок PlanBio. Зроблені громадянами спостереження стають частиною масиву даних, який допомагає дослідникам зрозуміти, де розташовані цінні середовища існування та як вони розподілені по Південному Бранденбургу.
Саме тут проявляється справжня сила громадянської науки.
Одне спостереження може здатися незначним. Але сотні й тисячі спостережень, зроблених багатьма людьми на різних територіях, здатні показати закономірності, які складно виявити лише за допомогою окремих дослідницьких виїздів.
У 2027 році Європейський інститут лісу (EFI) спільно з регіональними партнерами та громадами планує провести BioBlitz – інтенсивний період біологічних досліджень, під час якого реєструватимуть певні або всі види живих організмів на визначеній території.
Таким чином, громадянин стає не просто спостерігачем природи, а учасником процесу формування знань про неї.
Чому старе дерево має таке значення?
У сучасному лісовому господарстві дерево часто сприймається передусім як елемент деревостану. Проте з погляду біорізноманіття його значення може зростати саме в міру старіння та появи різноманітних структур.
Дятли створюють порожнини, які згодом можуть використовувати інші тварини.
Кажани можуть знаходити у тріщинах і порожнинах тимчасові місця для ночівлі.
Численні комахи залежать від сухостою та частин дерев, що гниють.
Тобто те, що з погляду одного процесу може виглядати як ознака старіння або відмирання дерева, з погляду екосистеми може бути початком нового ланцюга життя.
Саме тому деревні мікросередовища існування є важливою складовою досліджень PlanBIO.
Але проєкт іде далі, намагаючись простежити зв’язки між такими структурами та видами, які ними користуються.
Присутність птахів і кажанів, наприклад, може бути пов’язана з наявністю їжі, місць гніздування та укриття. Тому спостереження за видами поряд із деревними структурами допомагають створювати ширшу картину біорізноманіття.
У результаті окреме дерево стає своєрідним «вікном» у складні взаємозв’язки екосистеми.
Ландшафти після шахт: біорізноманіття в часи трансформації
Особливе значення PlanBIO має для Південного Бранденбургу, де закриття шахт стало початком масштабних змін територій.
Колишні райони видобутку бурого вугілля проходять через структурні та соціально-економічні трансформації. Водночас змінюються й природні умови.
У таких ландшафтах питання майбутнього планування неможливо відокремити від питання біорізноманіття.
Якщо ми знаємо, де знаходяться цінні середовища існування, які структури їх підтримують і як вони пов’язані з видами, це створює кращу основу для майбутніх рішень щодо збереження та управління ландшафтами.
Саме тому поєднання наукової експертизи та спостережень громадян набуває особливого значення.
EFI у проєкті відповідає за комунікацію та взаємодію, використовуючи, зокрема, свій досвід наукової комунікації та широку мережу мартелоскопів з фокусом на деревних мікросередовищах існування.
Координатор проєкту – Науково-дослідний інститут ландшафтів після видобутку корисних копалин (FIB) – додає глибоку експертизу щодо ландшафтів, які зазнали впливу видобутку сировини, зокрема колишніх районів видобутку бурого вугілля.
Поєднання цих компетенцій дозволяє одночасно дивитися на проблему з наукового, ландшафтного та суспільного погляду.
Наука, яка виходить за межі лабораторії
PlanBIO демонструє важливу зміну у сприйнятті сучасних досліджень біорізноманіття.
Наука не обов’язково починається у лабораторії або з масштабної державної програми моніторингу. Іноді вона може початися з людини, яка під час звичайної прогулянки зупинилася біля старого дерева, помітила дупло, сфотографувала його та внесла інформацію до цифрової системи.
У цьому полягає особлива цінність громадянської науки: вона одночасно збирає дані й змінює ставлення людей до природи.
Коли людина починає розуміти, що тріщина у стовбурі може бути середовищем існування, а суха гілка – частиною складної екологічної системи, змінюється саме сприйняття лісу.
Дерево перестає бути просто деревом.
Воно стає частиною мережі взаємопов’язаних організмів і процесів.
Від даних – до майбутнього управління ландшафтами
Для EFI участь у PlanBIO – це спосіб зробити біорізноманіття більш видимим і зрозумілим для суспільства.
Залучення громадян, землевласників, громад та інших зацікавлених сторін створює можливість не просто обмінюватися знаннями, а разом формувати їх.
У перспективі такі дані можуть стати важливою основою для планування, збереження та сталого управління ландшафтами, особливо тими, що переживають значні зміни.
Новий вебсайт PlanBIO, запущений нещодавно, містить інформацію про проєкт, три досліджувані типи ландшафтів і можливості долучення до досліджень. Він також містить карту спостережень Південного Бранденбургу, яка постійно поповнюється.
Ця карта наочно демонструє головну ідею проєкту: окреме відкриття не залишається окремим. Воно стає частиною значно більшої картини.
Одне дерево може розповісти набагато більше
У лісовій екосистемі немає «маленьких» деталей.
Дупло може бути домівкою. Мертва гілка – ресурсом. Пухка кора – укриттям. Тріщина – місцем життя.
А одне спостереження, зроблене людиною під час прогулянки, може стати фрагментом великого масиву даних, який допоможе краще зрозуміти цілий ландшафт.
Саме в цьому, мабуть, і полягає головний урок PlanBIO: щоб побачити масштаб біорізноманіття, іноді потрібно просто навчитися уважніше дивитися на те, що знаходиться поруч.
Кожне дерево має свою історію. І якщо ми навчимося читати ці історії – від дупла до крони, від окремого виду до цілого ландшафту – спостереження поступово перетворюватимуться на знання.
А знання – на основу для кращого майбутнього природи.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті EFI за посиланням: https://efi.int/article/discovering-biodiversity-one-tree-time (дата доступу 08.10.2026)