Концепція сталого використання лісів у Литві була представлена на Литовському форумі інновацій та розвитку бізнесу в галузі біоекономіки
Університет Вітаутаса Великого у співпраці з асоціацією «LithuaniaBIO», кластером «AgriFood Lithuania DIH» та іншими партнерами, 27 вересня організував Литовський форум інновацій та розвитку бізнесу в біоекономіці. Під час нього обговорювалися ініціативи державних інституцій Литви, спрямовані на розвиток біоекономіки, і проводилися дискусії з представниками бізнесу, науки та громадського сектору, як відкрити потенціал інновацій біоекономіки та розвитку бізнесу в Литві.
Лісові ресурси Литви та можливості їх використання для розвитку зеленої біоекономіки представив заступник директора Державної служби лісового господарства д-р. Альберт Касперавічус. Доповідач показав, що концепція сталого лісокористування передбачає повний замкнутий цикл лісокористування від посадки лісу до використання його для виробництва різноманітної продукції з деревини. Доктор Касперавічюс підкреслив, що ліси є організмом, який накопичує вуглець і таким чином сприяє пом’якшенню кліматичних змін. Вуглець у деревині «заблокований» і залишається таким у продуктах на основі деревини, які використовуються в будівництві.
Управління литовськими лісами
За словами А. Касперавічюса, литовські ліси використовуються дійсно стійко. Загалом площа лісів у Литві становить 2,2 млн га (близько 33,8 відсотка території країни). Щорічна рубка становить близько 20 000 га, що менше 1% усіх лісів. Ділянка, вирубана суцільними рубками, підлягає відновленню протягом не більше 3 років.
За даними Держлісгоспу, приріст деревини становить ~20 млн. куб. м. щороку. Обсяги заготівлі лісу не перевищують 60% загального та 75% чистого приросту деревини.
Ресурси стиглих насаджень та їх зміни в III-IV групах лісів використовуються раціонально (площі збільшено з 363 (2002 р.) до 466 (2019 р.) тис. га). У подальшому очікується їх збільшення за рахунок правильно сформованих стиглих насаджень, які генерують велику кількість деревини. Площі стиглих насаджень становлять до 1/5 площі усіх насаджень.Наразі створені хороші умови не тільки для стабільності використання деревини в найближчі десятиліття, а й для зростання цих переваг.
Усі ці досягнення є результатом раціональної господарської діяльності та застосування науково обґрунтованої моделі лісівництва за останні 50-70 років. Ця модель пропонує великий потенціал для задоволення економічних, соціальних та екологічних потреб країни в майбутньому.
Доктор. А. Касперавічюс підкреслив, що в лісовому секторі є ще багато резервів і невикористаних можливостей. За його словами, в Литві залишається близько 100 тис. га лісів, призначених для відновлення прав власності, але наразі ці ліси є безхазяйними і вже 30 років не використовуються в економіці країни (не створюючи реальної користі). Також, особливо в приватних, лісах є досить великі площі дуба білого. Близько 70% з них є зрілими (>60 000 га) і можуть бути використані для виробництва біопалива. На їх місцях можуть бути відновлені високопродуктивні та ефективніші за накопиченням вуглецю цінні деревостани – соснові, ялинові, дубові ліси.
Розвиток біоекономіки у Литві
Іншим резервом є все ще високий експорт круглого лісу (1,4-2,0 млн куб. років). Створення відповідних виробничих потужностей і місцева обробка цієї деревини може створити додану вартість і робочі місця в країні. Також пропонується ефективніше управляти лісами, покращувати структуру та стійкість насаджень, створювати середовище правової визначеності, використовувати рекреаційний потенціал лісів тощо.
Усі перелічені заходи, за словами д-ра. А. Касперавічюса, значно сприяло б розвитку біоекономіки в Литві.
Доктор. А. Касперавічюс також підкреслив, що дані про литовські ліси, надані Держлісслужбою, є точними. Їх збирають під час проведення національної інвентаризації лісів, тобто шляхом обміру лісових площ і насаджень у них. У результаті, за словами А. Касперавічюса, в міжнародному контексті стан лісів Литви та управління ними добре оцінюється. Литва відноситься до країн світу з високою продуктивністю насаджень.
На форумі також розглядалися стратегії біоекономіки Фінляндії, Німеччини, Ірландії та Латвії, а також досвід розвитку біоекономіки, заснованої на інноваціях.