Цьогорічний Тиждень лісу проходить під гаслом «Ліси майбутнього», а церемонія відкриття відбулася 22 травня в Інституті лісового господарства Словенії
Понад 50 років професія лісового господарства організовує численні заходи по всій Словенії в останній тиждень травня, орієнтовані на різні покоління, зі спільною метою представити важливість лісів і лісового господарства для суспільства.
Щоб максимально наблизити громадськість до важливості лісів і лісового господарства, Інститут лісового господарства Словенії та Лісовий інститут Словенії організовують серію заходів, лекцій, виставок, походів і лісових пізнавальних стежок для широкої громадськості під час Тижня Лісу.
Директор Лісового інституту Словенії, д-р. Ніке Крайнч у своєму виступі підкреслила важливість лісів і різноманітність очікувань зацікавлених сторін щодо лісів – від широкої громадськості, власників лісів, природоохоронців до компаній і лісівників.
«Сьогодні світ змінюється швидше, і пристосуватися до змін важко всім, але особливо лісу, адже ліс – це екосистема, зміни в якій зазвичай відбуваються повільно. Для кращого розуміння зміни клімату та його впливу на ліс, суспільство та природу в цілому людям потрібні дослідження та сильне лісове господарство, яке здатне відповідати на виклики та запитання суспільства». На завершення вона наголосила:«Людям потрібен ліс, але лісу конче потрібні лісівники. Тож, можливо, настав час суспільству усвідомити, що ми, лісівники, відіграємо вкрай важливу роль».
Важливість захисту стійкості лісів
Навіть в Інституті лісового господарства Словенії ліси майбутнього бачать передусім у світлі стійких лісів, які протистоятимуть зміні клімату, дедалі частішим стихійним лихам і атакам шкідливих організмів.
«Основною проблемою майбутнього лісового господарства в Словенії стане коригування складу дерев у лісових насадженнях. Основна увага буде зосереджена на підвищенні стійкості лісових насаджень, їх мозаїчному структуруванні та своєчасному проріджуванні. Коли ми говоримо про стійкі ліси, ми також маємо на увазі генетичне різноманіття лісів, місцеві та пристосовані до середовища існування породи дерев, змішаний склад дерев і різноманітні насадження», – підкреслив Грегор Данев, директор Словенського інституту лісового господарства, у своєму виступі .
Ліси можуть бути символом Словенії, оскільки вони займають 58 відсотків території Словенії, а з точки зору управління лісами, яке є природним, сталим і багатоцільовим протягом понад 70 років, Словенія є прикладом гарної практики. Ліси виконують екологічні, соціальні та виробничі функції і є набагато важливішими, ніж просто відновлюваним джерелом деревини. Це також багате джерело біорізноманіття та природних цінностей, які є основою екологічної рівноваги в природі. Це сприяє збереженню високоякісних поверхневих і підземних вод і, отже, питної води, надає мешканцям простір, де вони можуть покращити своє здоров’я під час дозвілля, а також є важливою частиною природної та культурної спадщини.
Традиції дбайливого управління лісами
У своєму виступі міністр природних ресурсів Урош Брежан підкреслив важливість традиції дбайливого управління лісами, що відповідає цінностям і захисту біорізноманіття.
«Сьогодні в Словенії є 170 лісових резерватів, де ліси розвиваються природним шляхом. Це території виняткової важливості, тому сприяння екологічно чистим методам лісового господарства та посиленню захисту біорізноманіття має бути однією з ключових цілей».
Він також підкреслив, що відповідно до прийнятих стратегій та у співпраці з партнерами Мінприроди і надалі прагнутиме до подальшого збільшення кількості заповідних лісів. Також міністр нагадав про Оперативну загальнодержавну програму реалізації на 2022-2026 роки, яка передбачає до 2026 року збільшити на чверть площу лісів.
Закон про ліси
Цього року виповнюється 30 років з дня прийняття Закону про ліси, який був прийнятий 26 травня 1993 року, а через місяць набув чинності. Це головний закон, який регулює охорону, вирощування, експлуатацію та використання лісів, а також розпорядження лісами як природним ресурсом. Реалізацію цього надзвичайно важливого закону на державному рівні забезпечує Міністерство сільського господарства та продовольства.
Державний секретар з питань лісового та мисливського господарства Міністерства сільського господарства та продовольства д-р. Дарій Крайчіч зазначив, що за час після прийняття Закону про ліси суттєво змінилося сприйняття лісів у найширшому розумінні, а також як наслідок змінилося використання лісу та управління ним.
«Особливістю сьогодення є також зміна клімату, яка суттєво впливає на ліс, а відтак і на лісове господарство. Вимоги суспільства стають дедалі більшими, як і протиріч між людбми. У період після Другої світової війни стан лісів у Словенії значно покращився. Деякі значення параметрів деревостану, таких як середній запас деревини, поточний річний приріст і товщина складу лісів, наблизилися до модельних значень. Тому в майбутньому основна увага буде зосереджена на відновленні та догляді за правильно структурованими запасами деревини, а не на накопиченні. Сучасний догляд за лісом повинен враховувати мінливі умови, адаптуватися до різних функцій лісу, і крім догляду за якістю лісу, піклування про стійкість або стабільність і різноманітність лісів буде однаково важливим».
Досягнення кліматичних цілей
Державний секретар Міністерства навколишнього середовища, клімату та енергетики Урош Вайгл наголосив на ключовій ролі лісів у досягненні кліматичних цілей, як у сфері пом’якшення, так і адаптації до зміни клімату.
«Через свої географічні характеристики Словенія піддається потеплінню навіть швидше, ніж у середньому по світу – за останні шістдесят років ми зафіксували підвищення середньої температури повітря на 2,4 °C, що може спричинити зміни у продуктивності лісів і видовому складі, а також може негативно вплинути на кількість поглинання вуглецю в лісах. Щоб досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, ми встановили чіткі потреби, а також умови, з допомогою яких ми гарантуємо, що ліси майбутнього будуть здоровими та стійкими, і таким чином запобіжимо ще гіршим наслідкам зміни клімату».
Необхідність заходу «Ліси майбутнього»
Словенія може похвалитися чудовими експертами, які вивчають ліси, деревину, фауну та флору, і співпраця між різними установами, що працюють у цій галузі, також є чудовою. Під гаслом «Ліси майбутнього» можна було б також звернути увагу на підготовку відповідних кадрів, підтримку наукових досліджень та вивчення впливу змін на ліси.
Доктор. Юре Гашпарич, державний секретар, відповідальний за інновації Міністерства вищої освіти, науки та інновацій, зазначив на церемонії відкриття:
«На рівні Європейського Союзу Європейський дослідницький простір розвивається інтенсивніше, ніж будь-коли. Спільні ініціативи у формі місій ЄС, європейських партнерств і сполучних екосистем почали набувати чіткішого образу. Встановлюються зв’язки в деяких ключових сферах, таких як зелені водневі технології, інноваційність та покращення сировини, та інші. У Словенії, у тісній співпраці між наукою, освітою, економікою та громадськістю, нам потрібно переглянути інтеграцію в ці потоки, які представляють для нас можливість і виклик».
Професор кафедри лісового господарства біотехнологічного факультету Люблянського університету, проф. доктор. Клемен Джеріна додав:
«Лісове господарство пропонує та практикує ефективні рішення для пом’якшення глобальної кризи. Належне господарювання вплетене в саму суть концепцій управління лісами. Ми можемо перенести ці знання в загальну практику та мислення лише разом, у співпраці та довірі. Щоб пом’якшити та вийти з екологічної кризи, нам потрібна відмінна наука та освіта, а також передача теорії в практику на всіх рівнях. Враховуються лише цілеспрямовані дії».
Після церемонії відкриття учасники продовжили тринадцяту наукову зустріч «Тиждень лісу: ліси майбутнього». Його відкрив академік Мітя Зупанчіч вступною лекцією Ендемізм у флорі Словенії. На зустрічі науковці у галузі лісового господарства, деревообробки та виробництва паперу обговорили проблеми майбутнього та представили відправні точки для розуміння процесів і заходів для майбутнього лісів та використання деревини.