Шість із 16 найбільших джерел викидів скоротили свої показники у 2025 році. Європейський Союз продовжує послідовно зменшувати викиди. Проте глобальна картина залишається суперечливою: людство знову встановило рекорд за обсягом викидів парникових газів. А ліси, які мають бути одним із природних союзників у боротьбі зі зміною клімату, дедалі сильніше відчувають тиск вирубування та пожеж.
54 мільярди тонн CO₂ – новий глобальний рекорд
У 2025 році діяльність людини призвела до викидів в атмосферу 54,1 гігатонни CO₂-еквіваленту парникових газів – без урахування землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства.
Порівняно з 2024 роком це ще +0,7%, або приблизно 380 млн тонн CO₂-еквіваленту.
Таким чином, після пандемії COVID-19 глобальна висхідна траєкторія викидів продовжується. Водночас темпи зростання стали нижчими, ніж роком раніше.
Ці цифри наводить Європейська комісія на основі даних EDGAR – Бази даних викидів для глобальних атмосферних досліджень, яку адмініструє Спільний дослідницький центр Європейської комісії (JRC) у співпраці з Міжнародним енергетичним агентством.
За даними EDGAR, основну частину глобальних викидів у 2025 році становив викопний CO₂ – 73,8%. На метан припало 17,6%, закис азоту – 5,3%, а фторовані гази становили 3,3%.
Отже, головна тенденція залишається очевидною: світова економіка продовжує виробляти більше парникових газів, ніж потрібно для того, щоб глобальна крива викидів почала стійко рухатися вниз.
Шість гігантів формують понад 60% глобальних викидів
Шість найбільших емітентів – Китай, Сполучені Штати, Індія, Європейський Союз, Росія та Індонезія – у 2025 році разом відповідали приблизно за 62% світових викидів парникових газів.
Але всередині цієї групи відбувалися дуже різні процеси.
Сполучені Штати продемонстрували найбільше абсолютне зростання викидів у світі +2,2% порівняно з 2024 роком, або приблизно 131,5 млн тонн CO₂-еквіваленту.
Викиди Китаю практично стабілізувалися – зростання становило лише 0,1%. Індія, своєю чергою, продемонструвала невелике скорочення -0,2%.
Загалом із 16 країн і територій, які кожна забезпечує понад 1% світових викидів, шість скоротили свої викиди у 2025 році. Серед них – Австралія, Бразилія та Японія.
Водночас найбільше відносне зростання серед великих емітентів зафіксовано в Туреччині +4,2%. Помітне збільшення також відбулося в Ірані та Саудівській Аравії.
Ці цифри добре демонструють, наскільки неоднорідним є глобальний процес декарбонізації. Одні економіки вже демонструють скорочення, інші –стабілізацію, тоді як в окремих країнах викиди продовжують зростати.
Європейський Союз: мінус 35,6% від рівня 1990 року
На цьому глобальному тлі показники Європейського Союзу демонструють іншу довгострокову тенденцію.
У 2025 році ЄС скоротив викиди парникових газів без урахування сектору LULUCF (Land Use, Land-Use Change and Forestry (сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства)) на 0,2% порівняно з 2024 роком.
Але значно важливішим є довгостроковий результат: порівняно з 1990 роком скорочення становить 35,6%.
Водночас частка ЄС у глобальних викидах продовжує зменшуватися і в 2025 році становила 5,8%.
За оцінками EDGAR, викиди ЄС у 2025 році становили близько 3,1 Гт CO₂-еквіваленту.
Цікавим є й показник на душу населення: у ЄС він становив 7,1 тонни CO₂-еквіваленту на людину, продовжуючи знижуватися у напрямку світового середнього показника – 6,6 тонни.
Водночас JRC застерігає: дані EDGAR мають іншу методологічну основу, ніж показники, які використовуються для офіційного відстеження прогресу ЄС у досягненні його кліматичних цілей на основі Інвентаризації парникових газів ЄС.
Це важливе уточнення, адже у кліматичній політиці методологія підрахунку – не другорядна деталь, а основа для коректного порівняння результатів.
Ліси: природний поглинач під дедалі більшим тиском
Однак глобальна кліматична картина не обмежується промисловістю, енергетикою, транспортом чи будівництвом.
Є ще одна величезна система – землекористування, зміни землекористування та лісове господарство.
Рослинність і ґрунти здатні накопичувати вуглець, фактично працюючи як природні поглиначі CO₂. Саме тому стан лісів має безпосереднє значення для глобального вуглецевого балансу.
І тут цифри JRC змушують замислитися.
У 2025 році сектор LULUCF (Land Use, Land-Use Change and Forestry (сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства)) у глобальному масштабі став чистим джерелом близько 0,9 Гт CO₂-еквіваленту. Це еквівалентно приблизно 1,6% усіх світових викидів парникових газів за цей рік.
Однією з причин такого результату стали лісові пожежі.
Наслідки вирубування лісів
У 2025 році глобальне вирубування лісів призвело до вивільнення близько 3,7 Гт CO₂.
Це більш ніж удвічі перевищує кількість вуглецю, яку глобальний сектор LULUCF загалом поглинув би як чистий поглинач.
Ця цифра змінює сприйняття лісу в кліматичній політиці.
Ліс – це не просто територія, на якій ростуть дерева. Це величезний резервуар вуглецю, накопиченого в деревині, рослинності та ґрунті.
Коли ліс зберігається, цей вуглець залишається в екосистемі. Коли ліс деградує, вирубується або згорає, частина накопиченого вуглецю повертається в атмосферу.
Тому питання збереження лісів стає водночас питанням кліматичної політики.
2,2 мільярда тонн CO₂ – результат лісових пожеж
Ще одна цифра у звіті особливо важлива для лісового сектору.
У 2025 році лісові пожежі спричинили глобальні викиди близько 2,2 Гт CO₂-еквіваленту.
JRC зазначає, що цей показник був нижчим за довгострокове історичне середнє. Проте в окремих регіонах спостерігалися значні сплески.
І саме тут проявляється одна з головних суперечностей сучасної кліматичної політики.
З одного боку, світ очікує від лісів дедалі більшого внеску у поглинання атмосферного вуглецю. З іншого – самі лісові екосистеми опиняються під посиленим впливом факторів, які зменшують їхню здатність виконувати цю функцію.
Пожежа знищує не лише дерева.
Вона може вивільняти накопичений вуглець, пошкоджувати ґрунти, змінювати структуру екосистем, знижувати майбутню здатність лісу до поглинання CO₂ та створювати довготривалі наслідки для біорізноманіття.
Тому боротьба з лісовими пожежами сьогодні – це і питання пожежної безпеки, і важлива частина кліматичної політики.
Європейські ліси також відчувають тиск
Європейський Союз у цьому контексті має важливу особливість.
За даними JRC, сектор LULUCF ЄС у 2025 році залишався чистим поглиначем – приблизно 0,2 Гт CO₂-еквіваленту.
Але здатність поглинати вуглець була нижчою, ніж у 1990 році.
Одним із факторів стали лісові пожежі: регіональні викиди від них у ЄС зросли на 40% між 2024 і 2025 роками.
Цей показник важливий не лише сам по собі. Він демонструє, що навіть за умов загального скорочення антропогенних викидів у Європі природні поглиначі вуглецю можуть слабшати під впливом кліматичних і екологічних ризиків.
Інакше кажучи, скорочення промислових чи енергетичних викидів саме по собі не гарантує збереження кліматичної ролі лісів.
Потрібно одночасно зберігати самі природні поглиначі.
Авіація і морські перевезення повертаються до зростання
Ще один важливий сигнал EDGAR стосується транспорту.
У 2025 році авіаційні викиди продовжили післяпандемічне відновлення та зросли на 5,1%.
Морське судноплавство також продемонструвало зростання – на 1,4%.
Це нагадує, що глобальна кліматична трансформація відбувається нерівномірно. Скорочення в одному секторі може супроводжуватися зростанням в іншому.
Тому оцінювати кліматичний прогрес лише за одним показником або однією галуззю дедалі складніше.
Необхідна цілісна картина – від енергетики й промисловості до транспорту, сільського господарства та лісового господарства.
Від боротьби з викидами – до боротьби за здатність природи їх поглинати
Мабуть, головний висновок із нових даних JRC полягає не лише в тому, що світ продовжує викидати багато парникових газів.
Проблема має другу сторону.
Потрібно не тільки скорочувати нові викиди, а й зберігати природні системи, які здатні вилучати вуглець з атмосфери.
Ліси є однією з таких систем.
Саме тому питання вирубування лісів, деградації екосистем, лісових пожеж, відновлення лісів і сталого управління ними поступово виходять за межі суто лісової політики.
Вони стають складовою глобальної кліматичної стратегії.
У цьому контексті особливого значення набувають точні дані. EDGAR формує порівнювану інформацію про викиди країн і секторів за період із 1970 до 2025 року. Дані використовуються Європейською комісією, а також у роботі Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, щорічних звітах UNEP щодо розриву у викидах та оцінках Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.
Сучасна кліматична політика дедалі більше переходить від загальних декларацій до системи вимірюваних показників, моніторингу та доказів.
Світ стоїть перед подвійним завданням
Нові дані EDGAR фактично окреслюють два паралельні завдання.
Перше – зменшувати антропогенні викиди. Тут важливими є енергетичний перехід, технологічні інновації, декарбонізація промисловості, транспортна трансформація та підвищення ефективності використання ресурсів.
Друге – не втрачати природні можливості планети поглинати вуглець.
Тому майбутнє кліматичної політики дедалі більше залежатиме не тільки від того, скільки CO₂ людство виробляє, а й від того, скільки природного вуглецю воно здатне зберегти.
І в цьому балансі ліси залишаються одним із найважливіших елементів – водночас ресурсом, екосистемою, природним поглиначем і критично важливою частиною кліматичної стійкості планети.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті JRC за посиланням: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/jrc-news-and-updates/six-16-major-emitters-reduced-their-emissions-2025-2026-09-07_en (дата доступу 30.09.2026)