У міру того як світ дедалі серйозніше ставиться до кліматичних викликів, Південна Корея демонструє амбітну готовність шукати нові архітектурні рішення. Починаючи з кінця червня, країна посилює стандарти викидів для нових будівель, включаючи приватне житло, і на цьому тлі деревина несподівано опиняється в центрі державної стратегії вуглецевої нейтральності.
У новому аналітичному звіті Корейської земельної та житлової корпорації (LH) зроблено наголос на критичній необхідності відмови від традиційних будівельних матеріалів – бетону та сталі, які є великими джерелами викидів CO₂. Згідно з глобальною статистикою, майже половина викидів парникових газів пов’язана саме з будівельним сектором – 27% спричиняють самі будівельні роботи, ще 15% – виготовлення та транспортування матеріалів.
На фоні цього тиску на декарбонізацію деревина постає як матеріал нового покоління. Не лише тому, що вона зберігає вуглець упродовж усього життєвого циклу споруди, а й тому, що має вражаючі теплоізоляційні властивості – у 7 разів кращі, ніж у бетону, і в 176 разів ефективніші, ніж у сталі. Архітектори наголошують: заміна бетонних каркасів на дерев’яні може знизити загальні викиди на 49%, а зменшення вуглецевого сліду ще більше посилюється при використанні дерев’яних внутрішніх конструкцій.
Особливої уваги заслуговує концепція позабудівельного будівництва (OSC) – тобто виготовлення дерев’яних елементів у фабричних умовах із подальшим монтажем на об’єкті. Такий підхід значно скорочує час будівництва, знижує витрати, підвищує точність і зменшує теплові втрати.
Втім, як зазначають аналітики Корейської земельної та житлової корпорації, офіційна дорожня карта модульного житла в Кореї й досі тяжіє до бетону й сталі – що суперечить амбіціям країни знизити викиди на 32,8% у будівельному секторі до 2030 року.
На щастя, вже розглядаються перші практичні кроки. Зокрема, можливе впровадження дерев’яних збірних панелей замість залізобетонних у зовнішньому оздобленні багатоквартирних будинків. Урядові програми з оновлення державного житла, догляду за літніми людьми та родинами з дітьми можуть стати пілотними проектами для запровадження цих змін. Крім екологічного ефекту, деревина має і позитивний вплив на здоров’я та мікроклімат житлових приміщень.
Південна Корея знаходиться на перехресті. З одного боку – високий рівень урбанізації та традиційна орієнтація на стратегічну промисловість, з іншого – необхідність перегляду фундаментальних підходів до будівництва. У цьому контексті дерев’яна архітектура розглядається не просто як інновація, а як стратегічна відповідь на виклики XXI століття.
«Без докорінної зміни у виборі будівельних матеріалів Південна Корея не зможе досягти своїх цілей у сфері клімату до 2050 року», – йдеться у висновках звіту. Тож чи не стане деревина – найдавніший матеріал людства – ключем до нового, сталого архітектурного майбутнього? У Кореї, здається, вже готові дати позитивну відповідь.