Після масштабної пожежі в Сольському лісі в Польщі суспільна дискусія спалахнула не менш стрімко, ніж сам вогонь. У соціальних мережах одразу з’явилися десятки категоричних версій: мовляв, усьому виною старі меліоративні канави або те, що їх не встигли вчасно перекрити чи заповнити водою.
Однак польські науковці закликають: у таких питаннях варто бути особливо обережними з простими відповідями.
Кліматологи, гідрологи та фахівці з екології пожеж наголошують: сучасна лісова пожежа – це не наслідок одного чинника, а результат складної взаємодії кліматичних, природних і людських процесів. І саме ця складність визначає масштаби ризику, з яким Польща стикається дедалі частіше.
Пастка простих висновків
Професор Богдан Хойницький, біокліматолог із Познанського університету природничих наук, підтверджує: дренажні канави дійсно впливають на водний баланс лісових територій і водно-болотних угідь. Але прямий зв’язок між ними та масштабом конкретної пожежі – значно складніший.
«Я був би обережним, просто пов’язуючи це безпосередньо з виникненням чи масштабом пожежі», – наголошує науковець.
За його словами, у випадку Сольського лісу пожежа охопила одночасно лісову підстилку та верхівки дерев. Це створило особливо небезпечний сценарій: вогонь між кронами й нижнім ярусом взаємно підживлював себе, пришвидшуючи поширення.
У таких умовах вирішальними стають передусім атмосферні чинники: тривала відсутність опадів, висока температура повітря, суха підстилка та сильний вітер.
Водно-болотні угіддя – важливий захист, але не абсолютний
Подібної позиції дотримується і професор Маріуш Ламентович із Університету імені Адама Міцкевича, який спеціалізується на дослідженнях торфовищ і болотних екосистем.
Водно-болотні території, торфовища та болотні ліси справді відіграють критично важливу роль у збереженні води й формуванні місцевого мікроклімату. Якщо вони залишаються добре зволоженими, то здатні пом’якшувати наслідки посухи та стримувати поширення вогню.
Але сьогодні навіть ці природні бар’єри вже не дають повної гарантії.
«Ми не можемо вважати, що одні лише водно-болотні угіддя повністю захистять ліси від пожеж», – підкреслює експерт.
Причина очевидна: зміна клімату поступово висушує навіть традиційно вологі природні середовища, знижуючи їхню здатність чинити опір вогню.
Наслідок десятиліть, а не одного сезону
Після пожежі в суспільстві активно обговорювали питання: чи могла б ситуація бути іншою, якби канави перекрили або почали утримувати воду кількома роками раніше?
Професор Ламентович відповідає однозначно: сучасна гідрологічна ситуація в лісах є результатом тривалих процесів, які накопичувалися десятиліттями.
Науковець підкреслює: відновлення водного балансу необхідне й має відбуватися якнайшвидше та у великих масштабах. Але це не швидке рішення на один сезон, а довгострокове відновлення екосистемної стійкості.
Клімат змінює сам характер пожеж
Експерти сходяться в одному: зміна клімату змінює правила.
Йдеться не лише про сам факт виникнення пожеж. Високі температури, посухи, низька вологість підстилки та сильні вітри роблять пожежі більш інтенсивними, швидкими та значно складнішими для контролю.
Професор Богдан Хойницький пояснює: кліматична криза не обов’язково означає різке збільшення кількості пожеж, але робить кожну з них потенційно масштабнішою та небезпечнішою.
«Це гонка між зміною клімату та системами пожежної безпеки», – каже він.
Водночас польська статистика демонструє ще один важливий факт: більшість лісових пожеж у країні досі виникає через людську діяльність – випадкову або навмисну.
Дані Інституту метеорології та водного господарства та Державної пожежної служби підтверджують: нині Польща перебуває в зоні дуже високого ризику через посуху, суху підстилку та сильний вітер.
Лісовий науково-дослідний інститут щодня формує карти пожежної небезпеки для всієї країни на основі вимірювання вологості лісової підстилки та погодних показників.
Коли починає горіти торф
Особливу тривогу в експертів викликають пожежі на торфовищах.
«Якщо торфовища починають горіти, це означає, що ми маємо справу з регіональною гідрологічною кризою», – застерігає професор Маріуш Ламентович.
Проблема тут значно складніша: торф може тліти під поверхнею дуже довго, а такі пожежі вкрай важко локалізувати та ліквідувати.
Ще донедавна подібні випадки вважалися відносно рідкісними. Тепер вони дедалі частіше стають частиною нової кліматичної реальності.
Адаптація лісів: дорого, довго, але необхідно
Зміни клімату вже змушують Польщу вкладати ресурси в адаптацію лісів.
Ідеться про модернізацію пожежної інфраструктури, перенесення пунктів водопостачання, які перестають працювати під час посухи, реконструкцію гідрологічної мережі.
Паралельно реалізуються програми утримання води та сповільнення її стоку з лісових територій.
Особливе значення має так зване мікроутримання – невеликі локальні рішення: дамби, шлюзи, природні перепони.
Іноді, як наголошує професор Маріуш Ламентович, навіть простого втручання достатньо.
«Іноді навіть не потрібні мішки з піском. Достатньо колоди, кинутої в канаву чи струмок, щоб досягти ефекту утримання води».
Факти важливіші за емоції
Польський досвід показує: лісові пожежі неможливо пояснити одним реченням або одним винуватцем.
Соціальні мережі часто тяжіють до емоційних і категоричних пояснень. Але реальність складніша: пожежі виникають там, де переплітаються природні процеси, кліматичні зміни та людський фактор.
І саме тому експерти закликають до виваженої дискусії.
Утримання води, відновлення боліт, захист водно-болотних угідь і адаптація лісів до нових кліматичних умов залишаються ключовими завданнями для Польщі.
Водночас дедалі очевидніше інше: навіть найкращі системи пожежної безпеки доведеться перебудовувати під нову реальність – із частішими посухами, екстремальнішими погодними явищами та значно складнішими викликами.
І саме тому сьогодні суспільству потрібні не спрощені наративи, а чесна розмова про реальні причини, довгострокові рішення та ціну бездіяльності.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Lasy Państwowe https://www.lasy.gov.pl/pl/informacje/aktualnosci/pozary-lasow-susza-i-woda-eksperci-ostrzegaja-przed-prostymi-odpowiedziami (дата доступу 27.05.2026)