У час, коли безпека держави дедалі частіше залежить не лише від озброєння та військових технологій, а й від здатності мудро використовувати власні природні ресурси, Польща робить крок, який уже називають безпрецедентним для Європи. Країна формує нову модель захисту східного кордону – поєднуючи екологічну політику, відновлення екосистем та національну оборону в межах масштабного проєкту «Східний щит».
Ідеться не лише про оборонну інфраструктуру. Польща вирішила використати природний потенціал прикордонних територій як стратегічний бар’єр: змінює підходи до управління лісами, відновлює болота й водно-болотні угіддя, ренатуралізує водні ресурси. Такий підхід має водночас посилити кліматичну стійкість країни й створити додатковий елемент стримування на кордоні.
Ці плани стали темою спільної конференції міністра клімату та навколишнього середовища Пауліни Хенніг-Кльоски, заступника міністра національної оборони Цезарія Томчика, заступниці міністра клімату Уршулі Зелінської та головного природоохоронця Польщі Миколая Дорожали.
Ліси на службі оборони
Ключове рішення стосується прикордонних лісів. На території в радіусі до 50 кілометрів від державного кордону Польща змінює модель лісокористування. Мета – використати природні особливості місцевості для обмеження або сповільнення потенційного переміщення ворожих військ та важкої техніки.
Територію поділили на три зони. Найближча до кордону – в межах п’яти кілометрів – отримає найсуворіший режим: тут заборонять суцільні рубки та припинять розчищення ліній поділу лісових масивів. У двох наступних зонах вирубки будуть суттєво обмежені, а частину мертвих дерев залишатимуть на місці. Додатково буде заборонено заготівлю деревини на болотах та у вільхових лісах.
Усе це має створити природний оборонний пояс. Польща фактично інтегрує ландшафт у систему безпеки – і робить це не символічно, а на практиці: зміни охоплять 48 прикордонних лісових округів.
«У рамках екологічної складової «Східного щита» ми змінюємо управління лісами, щоб блокувати рух ворожих сил. Ми також забезпечили кошти для відновлення водно-болотних угідь та боліт, зміцнюючи стійкість до зміни клімату», – наголосила міністр Пауліна Хенніг-Кльоска.
Болота як елемент стратегічної стійкості
Другий важливий напрям – масштабна ренатуралізація водних екосистем. Польща інвестує у відновлення природного водоутримання, повернення болотам і торфовищам їхньої природної функції та підвищення рівня ґрунтових вод.
Ці природоохоронні рішення мають подвійний ефект. З одного боку – посилюють адаптацію до кліматичних змін, допомагають боротися із посухами та деградацією земель. З іншого – ускладнюють пересування техніки в прикордонній зоні, створюючи природні перешкоди.
Для цього Польща спрямовує 450 мільйонів злотих із європейських фондів у межах програми FEnIKS.
Фінансування розподілять так:
- 310 мільйонів злотих – для національних парків і регіональних управлінь охорони довкілля;
- 100 мільйонів злотих – для органів місцевого самоврядування та неурядових організацій;
- 40 мільйонів злотих – для підтримки діяльності Державних лісів.
Оголошення конкурсів заплановане на 29 травня 2026 року, і пріоритет отримають саме ті проєкти, які поєднуватимуть природоохоронну складову з оборонним компонентом «Східного щита».
Нова формула безпеки для Європи
Проєкт уже привертає увагу європейських партнерів. Адже йдеться не просто про локальну екологічну програму – Польща фактично пропонує нову концепцію безпеки, де оборона держави нерозривно пов’язана з природним середовищем.
Заступник міністра оборони Цезарій Томчик наголосив: країна реалізує масштабну програму стримування й оборони вздовж 700 кілометрів кордону загальною вартістю 10 мільярдів євро.
«Природне середовище відіграє тут значну роль. Вкрай важливо використовувати місцевість і природу як військових союзників», – підкреслив він.
Заступниця міністра Уршуля Зелінська додала, що ця модель уже викликає інтерес у Європейському Союзі як інноваційний інструмент, який комплексно об’єднує три ключові завдання сучасності: кліматичну стійкість, оборонну готовність і збереження природи.
Польща також координує співпрацю з країнами Балтійського регіону – Литвою, Латвією, Естонією та Фінляндією – у формуванні спільної Балтійської лінії оборони.
Природа, яка захищає
Особливу роль у реалізації програми відіграє міжвідомча робоча група, до якої увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства інфраструктури, Міністерства сільського господарства, Генерального управління державних лісів, гідрологи, геодезисти та екологи.
Цей союз експертів показує нову логіку державної політики: оборонна стратегія більше не існує окремо від екологічної.
За словами Миколая Дорожали, останні два роки співпраці довели ефективність такого підходу: природоохоронні зміни можуть реально підсилювати захист кордонів.
І саме в цьому – головна ідея польського «Східного щита»: природа перестає бути лише територією, яку потрібно берегти. Вона стає активним учасником захисту держави.
У сучасній Європі це звучить як нова стратегічна формула: зберігаючи ліси, болота і природні ландшафти, країна не лише підтримує екологічну рівновагу, а й зміцнює власну безпеку.
І, можливо, саме такий союз між природою та державою стане одним із найсильніших викликів і відповідей XXI століття.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті компетентного органу Польщі https://www.gov.pl/web/klimat/komponent-przyrodniczy-tarczy-wschod (дата доступу 26.05.2026)