Збереження природи – це не лише питання екології. Від стану екосистем залежать економічна стабільність, продовольча та водна безпека, здоров’я людей, робочі місця й здатність суспільства протистояти наслідкам зміни клімату. Саме тому майбутнє біорізноманіття стає одним із ключових питань міжнародного порядку денного. 19–30 жовтня 2026 року в Єревані (Вірменія) відбудеться 17-та Конференція Сторін Конвенції ООН про біологічне різноманіття (COP17), на якій Європейський Союз разом із міжнародними партнерами планує прискорити виконання глобальних зобов’язань щодо захисту та відновлення природи.
Біорізноманіття – основа економічної та кліматичної стійкості
Здорові екосистеми забезпечують суспільство природними ресурсами та послугами, без яких неможливе повноцінне функціонування економіки. Чиста вода, родючі ґрунти, сировина, запилення рослин, природне регулювання
клімату – усе це результати функціонування природних систем.
Однак скорочення біорізноманіття створює дедалі серйозніші ризики для економіки, продовольчої безпеки, здоров’я населення та сталого розвитку. Втрата природних середовищ існування, деградація екосистем і зменшення різноманіття живих організмів впливають не лише на стан довкілля, а й на здатність суспільства забезпечувати власні потреби в довгостроковій перспективі.
Саме цю взаємозалежність підкреслює Європейський Союз напередодні COP17. Європейська Комісія наголошує: захист природи та відновлення
біорізноманіття – це не додаткові витрати, а інвестиція в економічне процвітання, кліматичну стійкість і добробут наступних поколінь.
Участь ЄС у конференції буде зосереджена на трьох ключових напрямах: прискоренні практичного впровадження глобальних природоохоронних цілей, мобілізації державного та приватного фінансування, а також забезпеченні повноцінної участі корінних народів і місцевих громад у процесах збереження природи.
Куньмінсько-Монреальська рамкова програма: глобальні цілі потребують практичних результатів
Центральне місце в міжнародних дискусіях посідатиме Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова програма з біорізноманіття (Global Biodiversity Framework, GBF), ухвалена у 2022 році.
Документ визначає спільні орієнтири для зупинення та подолання втрати біорізноманіття. Він охоплює 23 глобальні цілі, реалізація яких має забезпечити захист і відновлення природних систем.
Серед ключових завдань – до 2030 року забезпечити збереження та ефективне управління щонайменше 30% наземних територій, внутрішніх вод, прибережних і морських районів планети. Не менш важливими є відновлення деградованих екосистем та інтеграція питань біорізноманіття в усі відповідні сектори економіки й державної політики.
Для Європейського Союзу виконання цієї програми є міжнародним зобов’язанням і водночас продовженням власної природоохоронної політики. ЄС заявляє про значний прогрес у досягненні глобальних цілей та формування системи заходів, спрямованих на захист і відновлення природи.
Особливе значення матиме цьогорічний Глобальний огляд упровадження рамкової програми. Він стане першим практичним випробуванням нових процедур планування, моніторингу, звітності та оцінювання прогресу. Наступний такий огляд заплановано провести під час COP19 у 2030 році.
Цей механізм покликаний не лише підтвердити політичну відданість країн глобальним цілям, а й показати, наскільки ефективно вони перетворюють міжнародні домовленості на конкретні дії. Головний сигнал ЄС напередодні COP17 – необхідність прискорити виконання всіх 23 цілей, не обмежуючись деклараціями про наміри.
Єреванський саміт: політична відповідальність за майбутнє природи
Підготовка до COP17 передбачає окремий саміт «Лідери заради природи», який 16 жовтня прийматиме Вірменське головування на конференції. Європейську Комісію на ньому представлятиме виконавча віцепрезидентка Тереза Рібера.
Очікується, що світові лідери ухвалять Єреванську декларацію «Вжиття заходів заради природи», підтвердивши політичну відданість глобальним цілям у сфері біорізноманіття.
Під час сегменту високого рівня COP17, запланованого на 27–28 жовтня, комісарка ЄС з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки Джессіка Розволл очолить переговорну групу Європейського Союзу, братиме участь у відповідних зустрічах та представить нову ініціативу «Друзі кредитів за природу та біорізноманіття».
Позиція ЄС полягає в тому, що глобальні природоохоронні зобов’язання мають бути підкріплені дієвими механізмами реалізації та фінансування.
Як наголосила Джессіка Розволл, природа є основою економіки та стійкості суспільства, а прискорення виконання Куньмінсько-Монреальської рамкової програми необхідне для забезпечення сталого майбутнього.
Своєю чергою, Тереза Рібера підкреслила, що Єреван має стати прикладом рішень, заснованих на реальних доказах, а не лише на обіцянках. Адже здорові екосистеми безпосередньо пов’язані з кліматичною стійкістю, водною та продовольчою безпекою і довгостроковим процвітанням.
7 мільярдів євро: фінансування для збереження біорізноманіття
Один із найважливіших напрямів участі ЄС у COP17 – мобілізація фінансових ресурсів для збереження природи.
Європейський Союз підтверджує відданість залученню державного та приватного фінансування для досягнення глобальних цілей до 2030 року. Зокрема, ЄС рухається до виконання зобов’язання, оголошеного президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у 2021 році, щодо подвоєння міжнародного фінансування біорізноманіття – з 3,5 млрд євро до 7 млрд євро.
Особливий акцент передбачено зробити на підтримці найбільш вразливих країн, що розвиваються.
Важливим сигналом щодо довгострокових фінансових пріоритетів є пропозиція Європейської Комісії на бюджетний період 2028–2034 років. Вона передбачає спрямування 35% загального бюджету ЄС та 30% міжнародного фінансування в межах інструменту «Глобальна Європа» на заходи у сфері клімату та довкілля.
Ці орієнтири демонструють прагнення ЄС закріпити природоохоронні завдання не лише в політичних документах, а й у фінансовому плануванні.
Водночас державних коштів недостатньо для вирішення всього комплексу глобальних природоохоронних завдань. Тому дедалі більшого значення набувають механізми залучення приватного капіталу.
Кредити за природу: новий інструмент залучення приватних інвестицій
Одним із напрямів розвитку інноваційного фінансування біорізноманіття стають так звані кредити за природу (Nature Credits).
Ідея полягає у створенні механізмів, які можуть сприяти залученню приватних інвестицій до заходів зі збереження та відновлення природних екосистем. Вони мають доповнювати державне фінансування та підтримувати досягнення природоохоронних цілей Європейського Союзу і міжнародної спільноти.
Саме для обміну досвідом та обговорення перспектив таких фінансових механізмів під час COP17 заплановано започаткування ініціативи «Друзі кредитів за природу та біорізноманіття». Вона має об’єднати зацікавлені сторони навколо пошуку інноваційних рішень для фінансування природоохоронних заходів.
Важливо, що розвиток таких інструментів розглядається як доповнення до традиційного державного фінансування, а не його заміна. Їхнє завдання – розширити можливості залучення ресурсів для збереження біорізноманіття.
Генетичні ресурси та справедливий розподіл вигод
Ще одним важливим питанням порядку денного стане реалізація механізму справедливого розподілу вигод від використання цифрової послідовної інформації про генетичні ресурси (Digital Sequence Information, DSI).
Для обговорення цього питання 19 жовтня ЄС співорганізує спеціальну сесію, присвячену багатосторонньому механізму DSI та Каліфорнійському фонду.
Каліфорнійський фонд було засновано під час COP16 у 2024 році. Його мета – забезпечити справедливий і рівний розподіл вигод, отриманих завдяки використанню цифрової інформації про генетичні ресурси.
Компанії, які застосовують таку інформацію у своїй діяльності, зокрема у фармацевтичному, агропродовольчому та біотехнологічному секторах, закликаються робити внески до фонду. Отримані кошти мають спрямовуватися на збереження глобального біорізноманіття, зокрема за участю та на користь корінних народів і місцевих громад.
Цей механізм порушує важливе питання: як забезпечити, щоб економічні вигоди від використання генетичних ресурсів і пов’язаної з ними інформації сприяли збереженню природи та справедливо розподілялися між зацікавленими сторонами?
Корінні народи та місцеві громади – невід’ємні учасники природоохоронної політики
Європейський Союз окремо наголошує на необхідності повної та ефективної участі корінних народів і місцевих громад у процесах Конвенції про біологічне різноманіття.
Це питання має не лише соціальний, а й безпосередній природоохоронний вимір. Участь місцевих громад важлива для формування рішень, які враховують особливості територій, традиційні знання та потреби людей, безпосередньо пов’язаних із природними екосистемами.
Особливу увагу під час COP17 буде приділено узгодженню умов роботи нового спеціального допоміжного органу, створеного два роки тому на COP16. Його подальше функціонування має сприяти належному представленню інтересів корінних народів і місцевих громад у міжнародних процесах ухвалення природоохоронних рішень.
Таким чином, глобальна політика збереження біорізноманіття дедалі більше орієнтується на принцип партнерства, в якому місцеві громади виступають не лише отримувачами підтримки, а й повноцінними учасниками формування та реалізації природоохоронних заходів.
COP17: три міжнародні майданчики – спільна мета
У Єревані 19–30 жовтня 2026 року відбудеться не лише 17-та Конференція Сторін Конвенції про біологічне різноманіття (CBD COP17).
Паралельно проходитимуть:
12-та Конференція Сторін, що є Нарадою Сторін Картахенського протоколу з біобезпеки (CP COP-MOP12);
6-та Конференція Сторін, що є Нарадою Сторін Нагойського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий розподіл вигод від їх використання (NP COP-MOP6).
Усі три міжнародні заходи разом формують Конференцію ООН з біорізноманіття 2026 року.
Від міжнародних домовленостей – до відповідальності за майбутнє
COP17 відбувається в період, коли міжнародна спільнота має перейти від формування глобальних цілей до послідовного підтвердження результатів їх виконання. Захист 30% територій планети, відновлення деградованих екосистем, мобілізація мільярдних фінансових ресурсів, розвиток інноваційних механізмів фінансування та залучення місцевих громад – це взаємопов’язані складові одного глобального завдання.
Для Європейського Союзу збереження біорізноманіття є одночасно природоохоронним пріоритетом, інвестицією в економічну стійкість і частиною міжнародної відповідальності.
Однак справжній результат глобальних конференцій визначається не кількістю ухвалених декларацій, а тим, наскільки вони змінюють практику управління природними ресурсами, фінансування природоохоронних заходів і ставлення суспільства до екосистем.
Природа не має запасного механізму відновлення, який можна безкінечно відкладати на майбутнє. Тому головний виклик COP17 – перетворити спільні міжнародні зобов’язання на конкретні дії, здатні зупинити втрату біорізноманіття та зберегти природну основу життя для наступних поколінь.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням: https://environment.ec.europa.eu/news/eu-delivering-cop17-nature-biodiversity-targets-2026-10-16_en (дата доступу 16.10.2026)