АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІАЦ"
ВІСНИК ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ

Біорізноманіття – це не лише багатство видів рослин і тварин. Це основа функціонування екосистем, від яких залежить добробут суспільства, діяльність підприємств і стійкість економіки. Чисте повітря та вода, родючі ґрунти, запилення рослин, природні ресурси – усе це результати роботи здорових екосистем. Проте біорізноманіття продовжує скорочуватися, а разом із ним зростають ризики для різних секторів економіки. Як організаціям зрозуміти, наскільки їхня діяльність впливає на природу, і перетворити це розуміння на конкретні рішення?

Від усвідомлення впливу – до його вимірювання

Підприємства, міста та інші організації безпосередньо або опосередковано залежать від природних систем. Водночас їхня діяльність може створювати навантаження на екосистеми та сприяти втраті біорізноманіття.

Щоб допомогти організаціям краще оцінювати та враховувати такі наслідки, проєкт CircHive представив два нові практичні ресурси – керівництво щодо сліду біорізноманіття та дерево рішень, яке допомагає обрати відповідний підхід до його оцінювання.

За своєю суттю, слід біорізноманіття – це спосіб вимірювання впливу діяльності організації на природу. Його можна порівняти з вуглецевим слідом, який показує вплив на клімат: якщо останній допомагає оцінити обсяг викидів парникових газів, то слід біорізноманіття дає змогу зрозуміти, як діяльність організації позначається на природному середовищі.

Це важливий крок від загальних декларацій про екологічну відповідальність до більш предметного аналізу: що саме впливає на природу, де виникає найбільше навантаження та які заходи можуть дати найкращий результат.

Три підходи до оцінювання: від ресурсів до стану екосистем

Керівництво CircHive представляє три основні підходи до оцінювання сліду біорізноманіття: моделі «вхідних і вихідних даних» (Input-Output, IO), оцінку життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA) та облік природного капіталу (Natural Capital Accounting, NCA).

Кожен із них має власну методологію та використовує різні типи інформації.

Моделі вхідних і вихідних даних (IO) дають змогу оцінювати ймовірний вплив на біорізноманіття на основі інформації про економічну діяльність організації.

Оцінка життєвого циклу (LCA) допомагає дослідити вплив продукції або послуг на довкілля на різних етапах їхнього життєвого циклу. Для цього використовуються дані організації, зокрема фізичні обсяги споживання ресурсів та інші показники, що дають змогу оцінити потенційний вплив на біорізноманіття.

Облік природного капіталу (NCA) зосереджується безпосередньо на екосистемах. Для оцінювання використовуються дані, отримані за допомогою супутникових знімків або польових досліджень. Це дає змогу аналізувати зміни біорізноманіття на конкретних територіях.

Отже, якщо перші два підходи переважно спираються на інформацію про діяльність організації та використання нею ресурсів, то третій допомагає оцінити зміни безпосередньо в природному середовищі.

Такі методи можуть стати основою для практичних управлінських рішень. Зокрема, вони допомагають визначати основні джерела впливу на біорізноманіття, встановлювати пріоритетність природоохоронних заходів, порівнювати продукцію та постачальників, відстежувати зміни з часом і формувати більш обґрунтовану звітність у сфері сталого розвитку.

Чому універсального методу не існує?

Один із важливих висновків керівництва CircHive полягає в тому, що не існує єдиного найкращого підходу, який однаково добре відповідав би потребам усіх організацій.

Вибір методики залежить від багатьох чинників: характеру діяльності, доступності даних, поставленої мети та особливостей галузі. Те, що ефективно для одного підприємства, може бути недостатньо інформативним для іншого.

Саме тому нове керівництво не пропонує універсального рішення, а допомагає організаціям спочатку розібратися в доступних підходах, їхніх можливостях і обмеженнях.

Практичним продовженням цієї роботи стало дерево рішень щодо сліду біорізноманіття – покроковий інструмент, покликаний допомогти користувачам визначити метод оцінювання, який найкраще відповідає конкретним потребам.

Інструмент прийняття рішень щодо біорізноманіття дає змогу підібрати відповідний підхід з урахуванням типу організації, мети оцінювання та сфери її діяльності. Таким чином, замість механічного застосування однієї методики організації отримують можливість обрати інструмент, що відповідає їхньому реальному контексту.

За новими інструментами – масштабна дослідницька робота

Розробка керівництва ґрунтується на поглибленому огляді 45 наявних методів оцінювання біорізноманіття. Це дало змогу систематизувати різні підходи та сформувати практичні орієнтири для організацій, які прагнуть краще розуміти власний вплив на природу.

Роботу виконано в межах проєкту CircHive у співпраці з дослідницькими партнерами та учасниками тематичних досліджень, серед яких – Європейський інститут лісу (EFI).

Важливу роль у поширенні знань про вплив на біорізноманіття та облік природного капіталу відіграє платформа BEEHive, яку координує EFI. Вона створює простір для взаємодії підприємств, науковців і представників політики, де зацікавлені сторони можуть обмінюватися актуальними дослідженнями, досвідом і практичними напрацюваннями.

До цієї спільноти залучаються представники різних секторів: виробництва біоматеріалів, харчової промисловості, роздрібної торгівлі, фінансової сфери та розвитку зелених міст. Така міжгалузева співпраця важлива, адже вплив на біорізноманіття не обмежується діяльністю окремих підприємств або секторів – він формується через складні взаємозв’язки між виробництвом, постачанням, споживанням і використанням природних ресурсів.

Біорізноманіття як частина управлінських рішень

Поява нових інструментів CircHive відображає важливу тенденцію: оцінювання впливу на природу поступово стає складовою відповідального управління організаціями.

Для цього недостатньо лише визначити, які природні ресурси використовуються у виробництві або які екологічні зобов’язання задекларовані. Потрібно розуміти, як саме діяльність впливає на екосистеми, які ризики виникають і де зосередити зусилля, щоб досягти найбільшого природоохоронного ефекту.

Особливого значення такий підхід набуває для лісового сектору. Ліси є складними екосистемами, цінність яких не вичерпується запасами деревини. Вони підтримують біорізноманіття, регулюють водний режим, впливають на клімат, зберігають ґрунти та забезпечують середовище існування для численних видів живих організмів. Тому оцінювання впливу господарської діяльності на природу потребує уваги не лише до обсягів використаних ресурсів, а й до змін, що відбуваються в самих екосистемах.

Водночас представлені CircHive ресурси не є готовою універсальною системою оцінювання для кожного підприємства. Їхня цінність полягає в іншому: вони допомагають зорієнтуватися серед різних методологій, визначити відповідний інструмент і сформувати більш системний підхід до оцінювання впливу на біорізноманіття.

Адже те, що можна виміряти, легше зрозуміти, відстежити й врахувати під час ухвалення рішень. А збереження природи починається не лише з усвідомлення її цінності, а й зі здатності відповідально оцінювати власний вплив на неї.

Корисні посилання:

  • Розуміння ключових підходів до оцінки біорізноманіття: посібник для бізнесу та організацій

https://circhive.eu/sites/default/files/2026-10/CircHive-BusinessGuidance0826_16x9.pdf

  • Дерево рішень щодо біорізноманіття CircHive

https://circhive-decision-tool.streamlit.app/

 

Джерело:

Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті EFI за посиланням: https://efi.int/article/how-measure-your-impact-nature (дата доступу 15.10.2026)