Цифрова простежуваність, законність походження та якість документального підтвердження поступово стають не просто умовами зовнішньої торгівлі, а стратегічними чинниками конкурентоспроможності української лісової продукції.
Нові правила міжнародної торгівлі: конкурентоспроможність починається з довіри
Світовий ринок деревини поступово змінює свої правила. Якщо раніше ключовими чинниками конкурентоспроможності були якість продукції, ціна, обсяги та стабільність постачання, то сьогодні до них додається ще одна принципова вимога – здатність документально підтвердити походження товару та прозорість усього ланцюга його постачання.
Міжнародні партнери дедалі більше уваги приділяють тому, звідки походить деревина, за яких умов її було заготовлено, яким чином вона пройшла шлях від лісової ділянки до переробного підприємства і чи можна перевірити кожен етап її руху. Особливого значення ці питання набувають у контексті наближення застосування вимог Регламенту Європейського Союзу щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR).
За таких обставин цифровізація перестає бути виключно інструментом оптимізації адміністративних процедур. Вона стає важливою складовою державної політики, яка поєднує управління лісовими ресурсами, контроль законності, міжнародну довіру та економічну конкурентоспроможність.
Одним із ключових елементів цієї трансформації є електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Його роль давно вийшла за межі звичайного документа, необхідного для здійснення експортної операції. Сьогодні це один із важливих інструментів цифрового підтвердження походження деревини та перевірки відповідності документів установленим вимогам.
Саме тому результати роботи системи видачі електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів за три квартали 2026 року варто розглядати не лише як статистику адміністративних послуг. За цими цифрами стоять зміни у функціонуванні галузі, трансформація експортної моделі та поступове формування нової культури відповідальності учасників ринку.
Е-сертифікат: від адміністративної процедури до цифрового контролю
За дев’ять місяців 2026 року до системи надійшло 49 181 заявок на отримання електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Динаміка роботи системи за кварталами свідчить про стабільне навантаження та її операційну спроможність.
За І квартал 2026 року до системи подано 14 028 заявок на отримання
е-сертифікатів.
За результатами розгляду:
- 10 478 е-сертифікатів видано;
- у 3 550 випадах прийнято рішення про відмову;
- дію 282 е-сертифікатів припинено.
За ІІ квартал 2026 року до системи подано 17 912 заявок на отримання
е-сертифікатів.
За результатами розгляду:
- 12 557 е-сертифікатів видано;
- у 5 355 випадах прийнято рішення про відмову;
- дію 375 е-сертифікатів припинено.
За ІІІ квартал 2026 року до системи подано 17 241 заявок на отримання
е-сертифікатів.
За результатами розгляду:
- 12 618 е-сертифікатів видано;
- у 4 623 випадах прийнято рішення про відмову;
- дію 427 е-сертифікатів припинено.
Таким чином, за три квартали 2026 року було видано 35 653 електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, що свідчить про стабільне функціонування цифрової системи навіть за умов посилення регуляторних вимог.
Показовим є співвідношення виданих документів і відмов. За дев’ять місяців частка відмов серед розглянутих заявок становила близько 27,5 %. Це свідчить про те, що система не є механізмом автоматичного погодження експортних документів. Вона виконує функцію регуляторного фільтра, у межах якого документи проходять перевірку, а невідповідність установленим вимогам може стати підставою для відмови.
У цьому полягає одна з найважливіших особливостей цифрового контролю: його ефективність визначається не кількістю автоматично виданих документів, а здатністю виявляти невідповідності та забезпечувати належну перевірку інформації до виходу продукції на міжнародний ринок.
Електронний сертифікат таким чином стає не просто підтвердженням для експортера, а інструментом формування відповідального ставлення до документування походження деревини. Адже в умовах посилення міжнародних вимог якість даних і достовірність документів безпосередньо впливають на можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Кількісне скорочення – прояв якісної трансформації
Порівняння показників 2025 та 2026 років демонструє зменшення кількості виданих електронних сертифікатів.
За три квартали 2025 року було видано 47 853 е-сертифікати, тоді як за аналогічний період 2026 року – 35 653. Отже, кількість виданих документів скоротилася приблизно на 25,5 %.
Однак оцінювати цю динаміку виключно як негативну тенденцію було б передчасно. Кількість е-сертифікатів сама по собі не дає повної картини стану експортної діяльності. Важливо враховувати, які саме види продукції експортуються, як змінюється структура поставок, яку частину деревини спрямовують на внутрішню переробку та яку додану вартість створює галузь.
Скорочення кількості е-сертифікатів пов’язується зі зменшенням експорту низьковартісної деревини, насамперед дров’яної, та розширенням внутрішньої переробки.
Такий підхід відповідає логіці поступового переходу від переважного експорту сировини до розвитку продукції з вищою доданою вартістю. Адже економічний ефект від використання лісових ресурсів не обмежується самим фактом їх реалізації. Він залежить також від того, скільки етапів переробки залишається в Україні, які робочі місця створюються, наскільки розвивається деревообробна промисловість і яку частку кінцевої вартості продукції отримує національна економіка.
Отже, зменшення кількості виданих сертифікатів варто розглядати в контексті структурних змін експорту.
Географія поставок: українська деревина зберігає міжнародну присутність
Попри зміни в структурі експорту, українська лісова продукція продовжує бути представленою на широкому колі міжнародних ринків.
У третьому кварталі 2026 року поставки здійснювалися до 51 країни-імпортера, а кінцевими вантажоотримувачами стали компанії із 54 країн світу.
До п’ятірки основних імпортерів увійшли Туреччина, Польща, Молдова, Угорщина та Румунія.
Така географія свідчить про збереження міжнародних торговельних зв’язків українських виробників і важливу роль європейського напряму в експорті деревини. Водночас присутність на різних ринках створює передумови для диверсифікації поставок і зменшення залежності від окремих торговельних партнерів.
Проте в сучасних умовах міжнародна присутність дедалі більше залежить не лише від можливості запропонувати конкурентну продукцію. Не менш важливими стають передбачуваність постачальника, достовірність супровідної документації та можливість перевірити походження товару.
Фактично цифрове підтвердження походження поступово перетворюється на частину ділової репутації українського виробника. І саме ця репутація може стати одним із визначальних чинників довгострокового співробітництва з міжнародними партнерами.
Структура експорту: пиломатеріали формують основу поставок
Не менш важливу інформацію про трансформацію українського експорту містить товарна структура продукції.
Упродовж трьох кварталів 2026 року найбільшу частку в експорті стабільно становили пиломатеріали.
Структурний розподіл продукції за І квартал 2026 року виглядав так:
- пиломатеріали – 72,13 %;
- деревина дров’яна – 11,70 %;
- подрібнена деревина – 13,33 %;
- інші види продукції – 2,85 %.
Структурний розподіл продукції за ІІ квартал 2026 року виглядав так:
- пиломатеріали – 73,94 %;
- деревина дров’яна – 14,11 %;
- подрібнена деревина – 8,97 %;
- інші види продукції – 2,98 %.
Структурний розподіл продукції за ІІІ квартал 2026 року виглядав так:
- пиломатеріали – 73,61 %;
- деревина дров’яна – 17,05 %;
- подрібнена деревина – 6,67 %;
- інші види продукції – 2,67 %.
Найбільш виразною тенденцією є стабільно висока частка пиломатеріалів, які становлять основу українського експорту за цією товарною структурою. Водночас упродовж року спостерігається збільшення частки дров’яної деревини та скорочення частки подрібненої деревини.
Попит європейського ринку визначає породну структуру
Породний склад експорту також демонструє виразну тенденцію – домінування хвойної деревини.
У першому кварталі частка хвойної деревини становила 80,6 %, у другому – 79,29 %, у третьому – 77,51 %.
Водночас частка м’яколистяних порід зросла з 5,4 % у першому кварталі до 15,75 % у третьому. Частка твердолистяних порід, навпаки, зменшилася з 14 % до 6,74 %.
Отже, за три квартали простежується поступове зниження частки хвойної деревини в загальній структурі експорту, хоча вона й надалі залишається безумовно домінуючою групою.
Переважання хвойних порід узгоджується з попитом європейського будівельного сектору, де конструкційна деревина є важливим матеріалом. Це створює для українських виробників можливості інтеграції у виробничі ланцюги, пов’язані з будівництвом, виготовленням дерев’яних конструкцій та іншою деревообробною продукцією.
Оновлення дозвільних документів: цифрові зміни набувають практичного змісту
Із 17 жовтня 2026 року набрав чинності наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 19 лютого 2026 року № 2813, яким затверджено оновлені форми лісорубного квитка та сертифіката про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі.
Зміни, зокрема, спрямовані на приведення документів у відповідність до вимог Регламенту ЄС EUDR.
Один із практичних аспектів оновлення стосується інформації про геометричні розміри продукції. У формі електронного сертифіката про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів уточнено джерело цих відомостей: експортер зазначає розміри продукції відповідно до даних рахунку-фактури (інвойсу).
Від цифровізації процесів до економіки довіри
Результати трьох кварталів 2026 року демонструють, що українська лісова галузь поступово переходить до нової моделі функціонування зовнішньої торгівлі. У цій моделі значення мають не лише обсяги поставок і кількість оформлених документів, а й достовірність інформації, прозорість процедур, якість державного контролю та здатність підтвердити походження кожної партії продукції.
Електронний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів стає важливою складовою цієї системи. Він поєднує інтереси держави щодо забезпечення законності, потреби бізнесу в прозорих і передбачуваних процедурах та очікування міжнародних партнерів щодо достовірності інформації про продукцію.
Проте справжній потенціал цифрової простежуваності розкривається лише в поєднанні різних інформаційних інструментів. Електронний лісорубний квиток, система електронного обліку деревини, геопросторові дані, електронний сертифікат та цифрові сервіси для експортерів мають працювати не ізольовано, а як взаємопов’язані елементи єдиного інформаційного середовища.
Для України це можливість посилити власну економічну модель, підвищити довіру до національної продукції, розвивати деревообробну промисловість і зміцнювати позиції на міжнародних ринках.
У найближчі роки конкурентна перевага залежатиме від того, наскільки повним, достовірним і перевірюваним буде цифровий шлях продукції – від лісової ділянки до кінцевого споживача.
В сучасній міжнародній торгівлі деревиною довіра більше не є лише питанням репутації. Вона стає економічним ресурсом, який можна підтвердити даними, перевірити цифровими інструментами та перетворити на реальну конкурентну перевагу.
Джерело: Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі та сектором адміністрування реєстру сертифікатів про походження лісоматеріалів ДП «ЛІАЦ»