Результати функціонування системи електронних лісорубних квитків за три квартали 2026 року демонструють не лише масштаб цифровізації лісового господарства, а й формування нової моделі управління, у якій геолокація, достовірність даних та простежуваність стають основою законності й міжнародної конкурентоспроможності української деревини.
Нові правила лісової економіки: коли дані стають стратегічним ресурсом
Світовий ринок деревини входить у період глибокої трансформації. Традиційні чинники конкурентоспроможності – якість продукції, ціна, обсяги та стабільність постачання – більше не є достатніми для забезпечення довгострокових позицій на міжнародних ринках. До них додається принципово нова вимога: здатність підтвердити походження деревини, законність її заготівлі та прозорість усього ланцюга постачання.
Особливого значення ці зміни набувають у контексті Регламенту Європейського Союзу щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR). Він формує нову систему вимог до продукції, пов’язаної з лісовими ресурсами, у якій інформація про місце походження, географічні координати та результати належної перевірки стають невід’ємними елементами доступу до європейського ринку.
За таких умов цифрові дані перетворюються на стратегічний ресурс лісової економіки. Вони забезпечують не лише облік і контроль, а й можливість перевіряти походження продукції, оцінювати ризики та формувати довіру між державою, бізнесом і міжнародними партнерами.
У цьому процесі особлива роль належить електронному лісорубному квитку (е-ЛК). Його значення давно вийшло за межі цифрової заміни паперового дозвільного документа. Сьогодні е-ЛК є важливим елементом інформаційної системи, яка забезпечує документування дозволених обсягів заготівлі, фіксацію відомостей про лісові ділянки та формування даних для подальшої простежуваності деревини.
Результати функціонування системи за три квартали 2026 року демонструють масштаб використання цифрового інструменту, особливості управління лісовими ресурсами та наближення української галузі до моделі управління на основі даних.
Статистика, яка демонструє системність
Показники за три квартали 2026 року підтверджують, що е-лісорубний квиток вже працює як зрілий інструмент управління.
Протягом першого кварталу було видано 29 289 е-лісорубних квитків, протягом другого – 29 700, а протягом третього – 26 801.
Загалом лише за дев’ять місяців 2026 року видано 85 790 е-лісорубних квитків.
Щомісячна динаміка демонструвала таку тенденцію:
- за січень 2026 р. було видано 10 782 е-лісорубних квитки;
- за лютий 2026 р. було видано 8 572 е-лісорубних квитки;
- за березень 2026 р. було видано 9 935 е-лісорубних квитки;
- за квітень 2026 р. було видано 7 972 е-лісорубних квитки;
- за травень 2026 р. було видано 10 296 е-лісорубних квитки;
- за червень 2026 р. було видано 11 432 е-лісорубних квитки;
- за липень 2026 р. було видано 9 368 е-лісорубних квитки;
- за серпень 2026 р. було видано 7 718 е-лісорубних квитки;
- за вересень 2026 р. було видано 9 715 е-лісорубних квитки.
Коливання між місяцями свідчать про сезонну та операційну адаптацію системи до планування рубок, погодних умов і виробничих циклів.
При цьому структура користувачів залишається стабільною.
За цей період:
- 83 % е-лісорубних квитків видано підприємствам у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів України;
- 17 % – іншим підприємствам.
Така структура свідчить про провідну роль державного сектору у використанні цифрових інструментів.
Екологічний баланс у цифрах
Не менш важливою є інформація щодо дозволених обсягів заготівлі.
За перший квартал за виданими е-ЛК було дозволено заготовити 6,4 млн м³ деревини, за другий – 4,3 млн м³, за третій – 4,2 млн м³.
Таким чином, за три квартали 2026 року загальний дозволений обсяг заготівлі за виданими електронними лісорубними квитками становив
14,9 млн м³.
Переважна частина цих обсягів припадала на державний сектор. Частка підприємств у сфері управління ДАЛРУ становила близько 87 % у першому кварталі, 85 % – у другому та 85 % – у третьому.
Однак сьогодні головним показником ефективності стає вже не кількість виданих документів.
Набагато важливішою стає якість інформації, яка супроводжує кожен із них.
Геолокація як новий стандарт міжнародної довіри
Якщо раніше головним завданням дозвільного документа було підтвердження права на здійснення заготівлі, то в сучасних умовах дедалі більшого значення набуває точна ідентифікація місця, де вона відбувається.
Саме геолокація стає одним із ключових елементів нової системи простежуваності.
Регламент EUDR передбачає збирання географічної інформації про земельні ділянки, на яких вироблено відповідну продукцію. Для деревини це означає необхідність мати геолокаційні дані лісової ділянки, пов’язаної із заготівлею. Така інформація використовується в межах процедури належної перевірки для встановлення місця походження продукції та оцінювання ризиків, зокрема ризику знелісення.
Географічні координати набувають значення своєрідного цифрового ідентифікатора походження. Вони дають змогу співвідносити відомості про продукцію з конкретною територією, використовувати картографічні та супутникові дані, перевіряти просторові характеристики ділянки й проводити подальший аналіз.
Водночас важливо розуміти, що сама наявність координат не є автоматичним підтвердженням відповідності продукції вимогам EUDR. Геолокація – це необхідна інформаційна складова належної перевірки, яка має оцінюватися разом з іншими відомостями про походження, законність виробництва та ризики.
Отже, геолокація перетворює інформацію про місце заготівлі на дані, придатні для цифрової перевірки.
Оновлені форми документів: національна система адаптується до європейських вимог
Важливим кроком у цьому напрямі стало оновлення форм дозвільних документів у лісовій галузі.
Із 17 жовтня 2026 року набрав чинності наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 19 лютого 2026 року № 2813, яким затверджено оновлені форми лісорубного квитка та сертифіката про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі.
Передбачені зміни спрямовані, зокрема, на наближення національного документування до вимог Регламенту EUDR та підвищення якості інформації, яка супроводжує деревину.
Серед основних нововведень варто виокремити кілька важливих напрямів:
- Геолокаційні дані лісових ділянок. Координати лісових ділянок передбачено як важливий параметр оформлення лісорубного квитка. Це створює інформаційну основу для простежуваності місця походження деревини та її подальшої перевірки.
- Кадастрові номери земельних ділянок. Оновленими формами передбачено можливість належного документального оформлення заготівлі деревини відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650. Це важливо для належної ідентифікації територій та документування відповідних робіт.
- Наукові назви деревних порід. До переліково-оцінювальної відомості та спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) додано назви деревних порід латинською мовою. Уніфікація термінології сприятиме однозначнішій ідентифікації видів та спрощенню опрацювання інформації, зокрема в міжнародному контексті.
- Код територіальної громади за КАТОТТГ. Його включення до форми лісорубного квитка має сприяти вдосконаленню територіального обліку, адміністрування та обліку рентної плати.
- Зміна табличних форм. У табличних частинах спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) забезпечено деталізоване відображення відомостей про лісову ділянку окремо за кожною деревною породою, що сприяє підвищенню точності та повноти представленої інформації, а також спрощує її опрацювання та аналіз.
- Уточнення даних про розміри продукції. У формі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів уточнено джерело інформації про геометричні розміри продукції. Експортер зазначає їх відповідно до даних рахунку-фактури (інвойсу). Це посилює узгодженість відомостей у документах, які супроводжують експортну операцію.
Ці зміни в сукупності формують важливу основу для підвищення якості цифрових даних. Адже ефективна простежуваність неможлива без єдиної логіки документування, стандартизованої термінології та узгодженості інформації між різними державними системами.
Конкурентоспроможність нового покоління
У найближчі роки міжнародний ринок деревини дедалі більше оцінюватиме не лише фізичні характеристики товару. Не менш важливими ставатимуть достовірність інформації про його походження, можливість перевірити законність виробництва та прозорість усього ланцюга постачання.
Конкуренція поступово поширюється на сферу цифрових даних.
Перевагу отримуватимуть ті країни, які зможуть забезпечити:
- повну та послідовну простежуваність продукції;
- достовірні геолокаційні й документальні відомості;
- автоматизовану перевірку інформації та аналіз ризиків;
- взаємодію державних інформаційних систем і реєстрів;
- оперативний обмін даними між учасниками ланцюга постачання;
- прозорі та передбачувані цифрові процедури.
Результати функціонування системи е-лісорубних квитків за три квартали 2026 року демонструють, що цифрові інструменти вже стали невід’ємною частиною управління лісовими ресурсами.
Майбутнє українського лісового господарства визначатиметься здатністю поєднати відповідальне управління ресурсами, сучасні технології та достовірну інформацію. І саме електронний лісорубний квиток, інтегрований у загальну систему цифрової простежуваності, стає одним із важливих інструментів цього переходу – від управління документами до управління даними, від формального підтвердження дозволу до прозорого цифрового шляху української деревини.
Джерело: Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі та відділом звітності та аналітики інформаційної системи з електронного обліку деревини ДП «ЛІАЦ»