Головне управління Центрального комітету Комуністичної партії та Головне управління Державної ради видали «План поглиблення реформи системи колективних прав на ліс»
План уточнює загальні вимоги, основні завдання та заходи підтримки та гарантії реформи системи колективних прав на ліси. Останнє розгортання Державною радою робіт у лісовому господарстві та пасовищах є програмним документом, що керує реформою системи колективних прав на ліси у Китаї.
Увесь “План” проходить через ідеї захисту навколишнього середовища та зеленого розвитку. Управління лісами є ключовим змістом, а загальні вимоги та основні завдання містять чіткі домовленості та вимоги. Це важливо для подальшого сприяння сталому управлінню колективними лісами , покращення якості лісу та консолідації. Це також відіграє важливу керівну роль у розширенні результатів реформування системи колективних лісових прав.
Пріоритет збереження та наукового управління
Колективні ліси є:
- Важливим носієм для покращення здатності поглинати вуглець;
- Важливою основою для підтримки екологічної безпеки;
- Важливим ресурсом для відродження сільської місцевості.
«План» висуває загальні вимоги щодо постановки на перше місце:
- Охорони навколишнього середовища;
- Координації охорони та розвитку;
- Проведення наукового управління лісами.
Основним тут є належне керування зв’язком між захистом і керуванням. З точки зору цілей охорони та управління вони схожі тим, що обидва спрямовані на покращення якості лісових ресурсів.
Пріоритет захисту екології
Перш за все, захист – це обов’язкова умова і гарантія роботи. На цьому етапі лісова екосистема Китаю в цілому все ще дуже крихка. Необхідно дотримуватися пріоритету захисту та екології, щоб забезпечити автентичність, цілісність і різноманітність екосистеми. Також потрібно здійснювати наукове управління з метою сприяння позитивній лісовій спадкоємності та регулюванню врожаю та сталого використання лісової продукції.
Однак не менш важливо підтримувати та покращувати різноманітні екологічні функції лісу. У той же час операції також повинні відповідати відповідним законам, постановам, положенням політики та технічним нормам. Тому ведення лісового господарства має здійснюватися під охороною природоохоронних концепцій.
По-друге, наукове управління – це активний захист, проактивні дії та активне втручання людини. Поліпшення структури лісу та навколишнього середовища через управління, сприяння росту та відновленню, має прямі наслідки, такі як:
- Підвищення продуктивності лісу;
- Підвищення багатофункціональності лісу;
- Скорочення циклу вирощування лісу;
- Досягнення постійного лісового покриву.
Кінцевою метою є вирощування високоякісного лісу для ресурсів, що і є метою захисту.
Чистий захист в основному покладається на природні сили, щоб зменшити діяльність людини для досягнення бажаної мети. Тому необхідно розрізняти охорону лісових угідь і збереження надземних лісових ресурсів. Охорона лісових земель головним чином полягає в захисті лісових земель від знищення та деградації.
Окрім захисту надземних лісових ресурсів від знищення та деградації, більш важливим є сприяння зростанню лісових ресурсів та скорочення циклу вирощування за допомогою наукових заходів з вирощування. Тому необхідно не тільки берегти лісові землі, а й добре господарювати в лісах. Цей універсальний принцип також є основним принципом колективної охорони та управління лісами.
Впровадження сталого управління лісами
Стале управління лісами – це діяльність із захисту та вирощування лісів під керівництвом ідеї сталого розвитку. Зокрема, з метою покращення якості лісу та створення стабільної, здорової, високоякісної та ефективної лісової екосистеми, а також для покращення лісопостачання, регулювання, обслуговування, підтримки та інших функцій, низка заходів захисту здійснюється по всій території та протягом усього циклу росту лісу.
Наукове лісовпорядкування може не тільки покращити якість лісу та підвищити екологічні функції лісу, але й збільшити виробництво деревини та іншої лісової продукції, створивши умови для розвитку характерних господарських лісів, підліскового господарства, екотуризму, охорони здоров’я лісу, тощо.
Колективні ліси Китаю охоплюють понад 100 мільйонів фермерів і майже 500 мільйонів сільського населення. Лісове господарство, таке як типові економічні ліси, підлісок і лісовий туризм, є основними джерелами економічного доходу для лісових фермерів і місцевих бюджетних надходжень. Таким чином, сприяння сталому управлінню колективними лісами ефективно сприятиме економічному та соціальному розвитку територій колективних лісів і відродженню сільської місцевості.
Виходячи з цього, «План» висуває загальні вимоги до:
- Наукового проведення колективного лісовпорядкування;
- Поліпшення якості колективних лісів;
- Збільшення пропозиції екологічної продукції;
- Підвищення екологічних, економічних і соціальних переваг лісу;
- Наукового визначення колективних лісів як лісів суспільного добробуту та природних лісів;
- Підтримки та керівництва великомасштабними суб’єктами господарювання для підготовки та впровадження планів управління лісами;
- Виконання ключових завдань, таких як точне покращення якості лісу.
Усе це є важливими проявами ідей та конотації сталого управління лісами.
Необхідно діяти точково, у малих масштабах
По-перше, стале ведення лісового господарства спрямоване на суб’єкти господарювання з певною площею, і технічно вимагає єдиного планування та повного циклу технічної реалізації. Дрібномасштабні та децентралізовані операції важко задовольнити як з точки зору механізму управління, так і технічної потужності. Таким чином, «План» пропонує заохочувати різні місцевості до вжиття різноманітних заходів для створення суб’єктів господарювання середнього масштабу шляхом передачі прав управління лісовими землями, спільного виробництва, спільних операцій, довірених операцій, орієнтованих на ринок заготівлі та зберігання тощо, і закласти основу для сталого управління лісами.
Зонування колективних лісів
По-друге, необхідно удосконалити класифікацію та визначення зонування колективних лісів. Колективні лісові масиви відрізняються від лісових масивів державної власності. Ліси тут є основною умовою для виживання лісових фермерів. Тому «План» пропонує, щоб захистити законні права та інтереси фермерів, сферу суспільного добробуту, колективні ліси повинні бути науково розмежовані відповідно до законів і правил. А обсяг лісів суспільного благоустрою повинен бути оптимізований і скоригований. Частка колективних лісів у лісах суспільного благоустрою залишає лісівникам можливість розвивати своє господарство.
Підготовка окремих планів лісовпорядкування
По-третє, потрібно повною мірою відігравати основну провідну роль плану управління лісами. Проект лісовпорядкування є програмним документом суб’єктів господарювання для провадження господарської діяльності. Його правовий статус прописаний у Законі про ліси. Тому «Планом» пропонується підтримувати та спрямовувати суб’єкти великого господарювання колективних лісів для підготовки окремих планів лісовпорядкування.
У той же час, план управління лісами буде використовуватися як важлива основа для:
- Затвердження лісозаготівлі;
- Організації лісогосподарських проектів та інших адміністративних питань;
- Поступового створення системи управління лісами з планом управління лісами як основою;
- Підвищення рівня ведення колективного лісового господарства.
Реалізація проекту
Четверте – реалізація проекту точного покращення якості колективних лісів. Існуюча площа колективних лісів Китаю становить 170 мільйонів гектарів. Це 60% площі лісів країни. Однак:
- Обсяг запасів на гектар становить лише 70 кубічних метрів;
- Біомаса лісів становить лише 74 тонни на гектар;
- Частка молодих рослин а середньовікових лісах досягає 75%.
- Середній діаметр на висоті грудей всього 13 сантиметрів.
Не якісні характеристики колективних лісів є дуже очевидними. Тому в «Плані» пропонується реалізувати проект точного покращення якості колективних лісів. Основою проведення точного покращення якості колективного лісу є точне впровадження політики, включаючи:
- Точне визначення об’єктів лісових насаджень;
- Точне визначення заходів господарювання.
На цьому етапі цілями для покращення якості мають бути існуючі ліси з потенціалом для покращення якості за нормальних умов місцевості. Це включає трансформацію та вирощування та покращення якості. Точне визначення заходів господарювання означає наукове визначення заходів господарювання на основі умов місцевості, адаптивності лісових насаджень, стадій росту та розвитку та функціональних цілей, а також запобігання догматичним практикам «наслідування тенденції», «одного розміру для всіх» та «одного менеджера».
Звичайно, точне вдосконалення також вимагає підтримки точної технології управління, включаючи:
- Точну оцінку якості ділянки та відповідних дерев для цієї ділянки;
- Точне планування управління лісами;
- Точне передбачення росту лісу;
- Оптимізацію точних рішень щодо управління лісами;
- Вдосконалене управління до ділових планів;
- Точний моніторинг;
- Оцінка ефективності ведення лісового господарства тощо.
У «Плані» також додатково уточнюється, що нинішніми основними завданнями щодо поліпшення якості колективних лісів є вирощування молодняків і середніх лісів, перетворення та поновлення малопродуктивних, стиглих і перестійних лісів.
Удосконалення політики управління колективними лісозаготівлями
Заготівля лісу є не тільки засобом лісокористування, але, що більш важливо, заходом господарювання та основним заходом для коригування структури лісу. Тому політика управління врожаєм має вирішальне значення для сталого управління колективними лісами.
Перш за все, «План» пропонує підтримувати та гарантувати розумні потреби в лісозаготівлі та законну поведінку щодо лісозаготівлі під час управління лісами. Відповідно до чинної класифікації лісозаготівель у Китаї, рубки лісу поділяються на рубки догляду та головні рубки.
Проріджування лісів – це лісівничий захід, спрямований на молоді та середньовікові ліси з метою:
- Коригування структури;
- Зниження конкуренції між деревами;
- Стимулювання росту.
Незважаючи на те, що головні рубки є методом заготівлі та використання дорослих лісових дерев, вони також виконують завдання сприяння відновленню та вирощуванню резервних ресурсів. Тому необхідно перевернути хибне уявлення про те, що лісозаготівля – це просто використання матеріалу. Потрібно:
- Правильно зрозуміти роль лісозаготівлі;
- Запровадити екологічні рубки;
- Поєднувати заготівлю з вирощуванням;
- Науково розробити лісозаготівельні заходи з метою коригування структури, сприяння росту і оновленню.
«Технічні правила лісозаготівлі»
По-друге, «План» уточнює та покращує відповідну політику управління лісозаготівлями для колективних лісів. Що стосується лісозаготівель, «Лісовий закон» містить відповідні правила, включаючи:
- Впровадження квот на лісозаготівлю;
- Вимоги до рубок для різних типів лісів;
- Рубки на основі ліцензій на лісозаготівлю тощо.
Країна та різні регіони також сформулювали «Технічні правила лісозаготівлі». На основі цих положень було доопрацьовано та вдосконалено «План», яким пропонується:
- Запровадити п’ятирічний режим тотального контролю за квотуванням лісозаготівель для операторів лісового господарства;
- Скасувати вікове обмеження для проведення головних рубок у штучних промислових лісах;
- Уточнити умови для відновлення штучних лісів суспільного благоустрою;
- Органи місцевого самоврядування повинні повністю використовувати квоти на заготівлю лісу, включати законно заготовлену деревину до системи цільової відповідальності місцевої влади за охорону лісових ресурсів і розвитку;
- Задовольняти обґрунтовані потреби в заготівлі лісу в управлінні лісами.
Законна вирубка лісу не може бути заборонена чи обмежена будь-яким чином.У разі необхідності заборони чи обмеження правовласнику надається економічна компенсація відповідно до закону. Ці нові зміни не лише відповідають відповідним положенням Лісового закону, а й враховують самостійність колективного ведення лісового господарства та захист прав власності на ліси.
Водночас «План» також пропонує запровадити погоджувальний метод повідомлення про лісозаготівлю та взяття зобов’язань, а також включити розподіл показників квот на лісозаготівлю, заявки погодженню ліцензій на лісозаготівлю, нагляу за лісозаготівлями до публічного переліку питань уряду та посилення виконання планів управління лісами та зобов’язань щодо повідомлення.
Ці вимоги відображають відкритість, справедливість і неупередженість управління лісозаготівлями. Зазначене уточнення та удосконалення відповідної політики ведення лісозаготівель у колективних лісах ефективно підвищить життєздатність та мотивацію суб’єктів господарювання до здійснення лісового господарства та сприятиме постійному вдосконаленню рівня сталого ведення господарства колективних лісів.