Швеція, як одна з провідних лісових країн світу, демонструє унікальний підхід до управління лісами, що є важливим чинником розвитку національної економіки та сталого розвитку. Особливу роль у цьому процесі відіграють індивідуальні власники лісів, кількість яких у Швеції є надзвичайно великою. Разом із Фінляндією, Швеція вирізняється значною кількістю сімейних лісових господарств, що сприяє різноманітності підходів до управління лісами.
Індивідуальне господарювання як основа різноманітності
Одним із 320 000 сімейних лісових фермерів Швеції є Петер Хеландер, власник старого сімейного лісу поблизу Мори. Окрім власної роботи з лісом, з травня 2024 року він очолює асоціацію власників лісів Mellanskog. За словами Хеландера, кожен власник має свої унікальні цілі щодо управління лісом, і асоціація допомагає їм досягати цих цілей, забезпечуючи фінансові інтереси власників. Важливо зазначити, що Mellanskog, як і інші подібні асоціації (Norra Skog, Södra), була заснована близько 100 років тому для підтримки лісових господарств.
Уроки для світу: досвід Швеції та Фінляндії
Шведський досвід управління лісами є прикладом для багатьох країн. Протягом століття у Швеції була налагоджена система посадки дерев і догляду за ними, що дозволяє зберігати природний баланс та економічну стійкість. Законодавство 1993 року закріпило принцип «свободи під відповідальністю», що дає змогу власникам лісів самостійно приймати рішення про їх використання, зосереджуючись на біорізноманітті та захисті екосистем. Це дозволило уникнути надмірного державного втручання та забезпечити довготривалу стабільність.
Окрім економічної користі, лісова галузь також має значення для збереження культурних і соціальних аспектів сільської місцевості. Ліси є місцем для полювання, збирання грибів і ягід, що робить їх важливим ресурсом для місцевих громад.
Роль лісу у кліматичній стратегії
Ліси відіграють ключову роль у боротьбі зі зміною клімату, оскільки зростаючі дерева поглинають вуглекислий газ із атмосфери. Однак найбільшу користь вони приносять, коли замінюють викопні ресурси та сприяють сталому виробництву товарів. Молоді ліси, що активно ростуть, є ефективнішими поглиначами CO2, тоді як старі дерева поступово втрачають цю здатність.
У цьому контексті особливого значення набуває питання регулювання використання лісів на рівні ЄС. Хеландер зазначає, що Швеція вже добре контролює свої ліси завдяки національній оцінці та моніторингу. Проте, з огляду на нові виклики, акцент зміщується на продуктивність і безпеку, що відкриває можливості для локального самозабезпечення енергією.
Передача лісу наступним поколінням
Господарювання в лісі – це завжди довготривалий процес. Хеландер прагне передати свій ліс наступному поколінню у відмінному стані, зберігши всі його природні та економічні переваги. За його словами, важливо не лише передати нащадкам знання та почуття відповідальності за ліс, але й забезпечити економічну стабільність господарства.
Швеція демонструє, що лісова галузь може бути не лише джерелом добробуту, але й важливим чинником у досягненні кліматичних цілей. Інтеграція екологічних та економічних підходів до управління лісами створює передумови для сталого розвитку та зеленого переходу.