Згідно з даними Міністерства сільського господарства, за перші п’ять місяців року експорт продукції з деревини впав більш ніж на 20%, а імпорт – більш ніж на 30%
Експерти галузі, однак, вважають, що цю інформацію не слід сприймати як крах лісопромислового комплексу, оскільки минулого року, з початком війни, ціни піднялися до неадекватних висот через побоювання за майбутнє. Зараз спостерігається перепочинок і період роздумів про те, щоб працювати розумніше.
Лісовий сектор справедливо розглядається як наріжний камінь латвійського експорту. Разом із розв’язаною Росією війною різко зріс попит на деревину, що вплинуло й на ціни. У середині минулого року лісовласники, переробники та трейдери пережили пік прибутку, оскільки експорт зріс майже на 50%.
Значне падіння експорту
Дані за перші п’ять місяців цього року свідчать про значне падіння експорту. Деревини було експортовано на 1,4 мільярда євро проти майже 1,9 мільярда минулого року.
Зібрана Міністерством сільського господарства інформація свідчить, що деревини та продукції з неї було експортовано на 1,4 млрд євро, що на 20% менше, ніж минулого року. Вартість експорту пиломатеріалів склала €304 млн, скоротившись на 51%. Деревне паливо оцінюється в 270 мільйонів євро, тобто зростання майже на 22%. Також на чверть зросла вартість експорту круглих лісоматеріалів. Більшість продукції лісового сектору експортується до Великобританії, Швеції та Данії.
Оновлення щодо імпорту
Латвія імпортувала на 33% менше, ніж минулого року: лісової продукції на 456 мільйонів євро за п’ять місяців порівняно з 682 мільйонами євро минулого року. Відповідно, імпорт падає навіть швидше, ніж експорт.
Крістапс Клаусс, віце-президент Латвійської федерації деревообробної промисловості, прокоментував ці показники лаконічно: «Війна».
Імпорт впав перш за все через санкції проти Росії та Білорусі. По-друге, ціни в багатьох лісових галузях відскочили від максимальної до найнижчої.
Клаусс сказав, що в довгостроковій перспективі доведеться закривати окремі бізнес-ніші — наприклад, раніше розроблену бізнес-нішу — закупівля хвойних дощок із низьким рівнем обробки в Білорусі та Росії, їх переробка та експорт. Наразі такої можливості немає.
Показники експорту падають через суттєве скорочення імпорту. Раніше з Росії та Білорусі Латвія імпортувала до одного мільйона кубометрів лісу, щоб продовжувати створювати додану вартість.
Уповільнення будівництва
Артур Буконц, виконавчий директор Латвійської асоціації деревообробників та експортерів, сказав, що падіння експорту та імпорту є логічним після минулорічного зростання.
Падіння експорту посилюється уповільненням будівництва за кордоном, що призводить до скорочення попиту на латвійські товари.
«Головна історія – це наша конкурентоспроможність на даний момент, тому що ми все ще маємо одні з найвищих цін на сировину в регіоні, а інший важливий фактор витрат – це ціни на електроенергію, з якою зараз ситуація не така важка, але перше півріччя було досить важким», – сказав Буконц.«Попит невеликий, платоспроможність посередня, і задовольняють цей порівняно невеликий попит ті, у кого дешевше виробництво».
Експерти галузі також додають, що в Європі вже спостерігається повільне зростання цін на деревне паливо, але у Латвії ціни на пелети досі стоять на найнижчій точці.