Де закінчується ліс і починаються сільськогосподарські угіддя? Чи розташована конкретна земельна ділянка в межах охоронюваної території? І головне – чи можна довіряти картографічній інформації, на підставі якої ухвалюються рішення щодо ризиків вирубки лісів? У контексті Регламенту Європейського Союзу EUDR (Regulation on Deforestation-free Products) ці питання набувають особливого значення. Адже геопросторові дані стають одним із важливих інструментів простежуваності походження продукції та проведення належної перевірки. Проте що робити, коли різні карти дають різні відповіді про одне й те саме місце?
Коли одна територія має кілька картографічних характеристик
Геопросторова інформація дає змогу побачити те, що не завжди можна встановити лише за документами або описом земельної ділянки. За допомогою супутникових знімків, карт землекористування, даних про лісовий покрив та меж охоронюваних територій можна аналізувати стан конкретних територій, відстежувати зміни й оцінювати потенційні екологічні ризики.
Саме тому впровадження EUDR посилило попит на якісні геопросторові дані. Вони можуть використовуватися для оцінювання ризиків вирубки лісів і дотримання вимог законодавства, пов’язаних із конкретними земельними ділянками.
Однак наявність великої кількості картографічних джерел не завжди означає, що вони надають однакову або однозначну інформацію.
Цю проблему обговорювали учасники технічного семінару з геопросторових даних для належної перевірки, який відбувся 14 – 15 жовтня 2026 року в Барселоні. Захід об’єднав представників державних органів, наукових і технічних установ, бізнесу та постачальників геопросторових даних. Його метою було дослідити, як географічна інформація може ефективніше підтримувати процедури належної перевірки відповідно до EUDR.
Одне з ключових питань семінару стосувалося саме розбіжностей між картографічними джерелами та їхнього впливу на оцінювання ризиків.
Чому геопросторові дані можуть суперечити одне одному?
Причина полягає в тому, що різні набори геопросторових даних створюються для різних цілей, а отже, можуть мати відмінні методології, визначення, часові періоди спостереження, рівні деталізації та точності.
Наприклад, карта деревного покриву показує наявність деревної рослинності, але це не обов’язково означає, що вона відображає фактичне використання земельної ділянки. Відмінності між класифікацією деревного покриву та категоріями землекористування можуть призводити до різного трактування однієї й тієї самої території.
Для оцінювання ризиків у межах EUDR можуть використовуватися різні джерела інформації:
- супутникові знімки;
- набори даних про землекористування та земельний покрив;
- карти товарних культур і лісових територій;
- межі природоохоронних та інших охоронюваних територій;
- системи моніторингу, які повідомляють про зміни лісового покриву.
Кожне з цих джерел має власні особливості та обмеження. Додаткові розбіжності виникають через різні методи обробки й аналізу інформації, які застосовують її постачальники.
У результаті одна й та сама земельна ділянка може бути визначена однією системою як територія з високим ризиком, а іншою – як територія з низьким ризиком.
Для компаній, які здійснюють належну перевірку, це створює складність у прийнятті обґрунтованих рішень. Для державних органів, відповідальних за контроль, – додаткові виклики під час оцінювання достовірності інформації та її інтерпретації.
Таким чином, проблема полягає не просто в розбіжностях між картами. Вона стосується якості доказової інформації, на основі якої формуються висновки про ризики.
Від кількості даних – до якості управлінських рішень
Однією з головних тем семінару стало визначення характеристик геопросторової інформації, яка може бути достатньо надійною для підтримки конкретних рішень.
Учасники проаналізували наявні джерела геопросторових даних, звернувши увагу на відмінності в їхньому охопленні, точності та деталізації. Окремо розглядалася складність картографування агролісових систем, де поєднуються деревна рослинність і сільськогосподарське використання земель.
Також обговорювалося, як обмеження геопросторової інформації впливають на оцінювання ризиків і доступ до даних, особливо для фермерів та кооперативів.
Важливим напрямом дискусії стала можливість обміну проміжними інформаційними матеріалами, зокрема результатами наземних досліджень і супутниковими знімками дуже високої роздільної здатності, коли їх використання є доцільним.
Окрему увагу приділили прозорості методологій, доступності даних та чіткому визначенню їхніх обмежень.
У цьому контексті учасники семінару використовували поняття «геопросторові дані рівня прийняття рішень». Йдеться про інформацію, яка має бути не просто доступною, а надійною, послідовною, зрозумілою та придатною для конкретного практичного застосування. Водночас користувач повинен розуміти, які обмеження має та чи інша карта або набір даних.
Це принципова відмінність між інформацією, яка просто відображає певні характеристики території, та інформацією, на підставі якої можна відповідально ухвалювати рішення.
Як зазначив Фернан Бейл із BNETD (Кот-д’Івуар):
«Національна карта не стає інструментом ухвалення рішень лише тому, що вона ідеальна. Вона стає ним тоді, коли нею діляться, її перевіряють і їй довіряють».
Ця думка добре відображає головний висновок обговорень: цінність геопросторових даних визначається не тільки їхньою технічною якістю, а й можливістю перевірки, спільного використання та довіри з боку тих, хто приймає рішення.
Надійні дані потребують співпраці та прозорості
Другий день семінару був присвячений пошуку практичних рішень. Учасники обговорювали, якими характеристиками мають володіти надійні геопросторові дані та як державні органи, компанії, дослідницькі установи й постачальники інформаційних послуг можуть спільно покращувати їхню якість.
Окремою темою став доступ до інформації. Навіть якщо якісні дані вже існують, це не гарантує, що ними можуть скористатися всі зацікавлені сторони. Питання конфіденційності, безпеки та чутливості окремих відомостей можуть обмежувати їхнє оприлюднення.
Тому важливо знайти баланс між відкритістю геопросторової інформації та необхідними заходами її захисту. Постачальники даних мають не лише забезпечувати технічну якість своїх продуктів, а й робити їх зрозумілими та корисними для практичного застосування.
Учасники також наголосили на важливості обміну не лише самими даними, а й метаданими – інформацією про походження наборів даних, методи їх створення, часові характеристики, точність та обмеження використання.
Без такого супроводу навіть детальна карта може бути неправильно інтерпретована або використана поза межами її призначення.
Міжнародна співпраця: від виробників даних до учасників ланцюгів постачання
Особливістю семінару стало широке представництво різних учасників системи геопросторових даних.
До обговорень долучилися Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), GIZ, CIAT, національні установи Колумбії, Кот-д’Івуару, Гани, Ефіопії та Уганди, компетентні органи Німеччини й Іспанії, а також представники приватного сектору – зокрема компаній, пов’язаних із ланцюгами постачання кави, какао та каучуку, і постачальники технічних послуг.
Таке представництво демонструє, що питання якості геопросторової інформації не обмежується лише європейськими країнами або державними установами. Воно безпосередньо стосується країн-виробників, міжнародних постачальників сировини, компаній-імпортерів та органів, які здійснюють контроль.
Мета співпраці – сформувати спільніше розуміння того, як геопросторові дані створюються, інтерпретуються та використовуються, а також визначити можливості для підвищення прозорості, послідовності й узгодженості інформаційних джерел.
Результати семінару також мають допомогти визначити пріоритети подальшої роботи в межах ініціативи Team Europe щодо ланцюгів створення вартості без вирубки лісів.
Не лише відповідність EUDR: геопросторові дані для ширших природоохоронних цілей
Важливий висновок обговорень полягає в тому, що вдосконалення геопросторової інформації може мати значення далеко за межами виконання вимог EUDR.
Учасники наголосили, що співпраця між представниками приватного сектору може посилюватися, якщо покращені картографічні дані використовуватимуться одночасно для кількох завдань: оцінювання екосистемних послуг, скорочення викидів і збереження біорізноманіття.
Це відкриває можливість розглядати геопросторові дані не лише як інструмент перевірки походження продукції, а і як основу для ширшого екологічного управління.
Водночас особливої уваги потребують комунікація та доступність інформації для дрібних землевласників у країнах-виробниках, а також мікро-, малих і середніх підприємств у країнах-споживачах. Саме ці категорії учасників ланцюгів постачання можуть потребувати зрозумілих інструментів, доступних даних і практичної підтримки для роботи з геопросторовою інформацією.
Геопросторова інформація – основа довіри до простежуваності
Досвід семінару в Барселоні засвідчує, що цифрова простежуваність і належна перевірка потребують не просто накопичення географічної інформації, а формування узгодженої системи її створення, перевірки, обміну та використання.
Для реалізації EUDR важливо, щоб геопросторові дані допомагали встановлювати зв’язок між конкретною земельною ділянкою, походженням продукції та оцінюванням відповідних ризиків. Але для цього інформація повинна бути достатньо точною, прозорою й зрозумілою для всіх учасників процесу.
Розбіжності між картами не завжди свідчать про помилку однієї з них. Часто вони відображають різні методи дослідження, часові періоди та цілі створення даних. Саме тому важливо не лише порівнювати результати, а й розуміти, як вони були отримані та які висновки дозволяють робити.
У світі, де рішення щодо походження продукції дедалі більше залежать від цифрових даних, довіра до карти стає не менш важливою, ніж сама карта. Адже справжня цінність геопросторової інформації полягає не в кількості нанесених на неї об’єктів, а в її здатності забезпечувати обґрунтовані рішення, прозорість ланцюгів постачання та відповідальне ставлення до природних ресурсів.
Джерело:
Огляд підготовлено Відділом аналітики у лісовій галузі ДП «ЛІАЦ» на основі матеріалів, що знаходяться на офіційному сайті EFI за посиланням: https://efi.int/article/different-maps-different-answers-improving-geospatial-data-eudr-due-diligence (дата доступу 22.10.2026)