«Коли глобальна природоохоронна угода буде запроваджена в Норвегії, необхідно враховувати, що виклики та рішення будуть різними в усьому світі», — каже Ганс Асбйорн Сьорлі з Асоціації лісового господарства.

У грудні минулого року майже всі країни світу дійшли до порозуміння щодо угоди, яка має на меті зупинити втрату природи до 2030 року. Угода містить, серед іншого, цілі піклування та захисту 30 відсотків природи, збереження життєво важливих екосистем, таких як тропічні ліси та водно-болотні угіддя, а також забезпечення прав корінних народів.

Нещодавно угода була предметом вступної зустрічі в Міністерстві клімату та навколишнього середовища, серед учасників якої була Норвезька асоціація власників лісів.

«Хоча потреба в скороченні викидів парникових газів є однаковою незалежно від того, де це відбувається у світі, як стан природи, так і заходи щодо збереження природного різноманіття будуть дуже різними в різних країнах. Це тому, що природа і види мають різні характеристики, а також тому, що вплив людини на природу різний. Такі умови необхідно брати до уваги, коли угода буде виконуватися на національному рівні. Варто також зазначити, що угода вказує не лише на суворий захист, але й на збереження шляхом сталого використання», – каже директор лісового господарства та навколишнього середовища Ханс Асбйорн Сьорлі.

Природу потрібно розглядати в глобальному контексті

Природоохоронна угода передбачає, що території, які охороняються або зберігаються шляхом сталого використання, мають бути репрезентативними.

«Оскільки види в Норвегії часто складають лише невелику частину великої глобальної популяції, ми вважаємо, що важливо дивитися на репрезентативність у ширшому плані, не обмежуючись нашими національними кордонами», — каже Сьорлі.

Наприклад, багато видів з Червоної книги в Норвегії пов’язані з широколистяними лісами, оскільки широколистяні ліси складають лише близько одного відсотка площі лісів. Деякі з цих видів життєздатні на півдні у Європі, де такі ліси поширені набагато ширше.

«Коли NIBIO кілька років тому оцінювало, які типи лісів особливо добре представлені в Норвегії, вони дійшли висновку, що ми несемо особливу відповідальність за догляд за гірськими та прибережними лісами. Такий ліс тут поширений, але в європейському контексті більш рідкісний. Для забезпечення ефективного захисту біологічного різноманіття в усьому світі ми вважаємо, що вкрай важливо розглядати репрезентативність у міжнародній перспективі», — каже Сьорлі.

Позитивний розвиток норвезьких лісів

Будучи однією з небагатьох країн у світі, практично все лісове господарство в Норвегії проходить екологічну сертифікацію вже більше 20 років. Саме тому в Норвегії висувається низка вимог щодо врахування біорізноманіття.

«Системна природоохоронна робота лісництва дає хороші результати. Національний моніторинг лісів показує, що відбулося збільшення старого лісу, більше мертвого лісу, більше грубих дерев і більше листяного лісу. Таким чином, ситуація з рідкісними та зникаючими видами з особливими вимогами до середовища проживання значно покращилася», – каже Сьорлі.

Власники лісів також добре співпрацюють з владою щодо захисту через добровільну програму охорони лісів. Моніторинг лісозахисних територій, проведений Національною лісооцінкою, свідчить про ефективність охорони, оскільки на захисних територіях постійно захоплюються більш продуктивні ліси, старі ліси та природні ліси.

«Є великий інтерес до добровільного захисту, але фінансування за останні роки зменшилось. Це означає, що зараз велика черга власників лісів, які хочуть захистити ліси. Якщо ви хочете більше захисту, то справа не в лісовласниках, а в дотаціях», – каже він.

Варто зменшити вирубку лісів

У Норвегії щороку вирубується приблизно 60 000 гектарів лісу. Близько двох третин пов’язано з розвитком інфраструктури, де площа лісів скорочується, щоб звільнити місце для інших видів землекористування, таких як житло, школи, промисловість, дороги та залізниці. Третина пов’язана з вирубкою лісів для випасу худоби або нового вирощування.

«Хоча частково вирубка лісів сприяє важливим соціальним цілям, зараз вона такого масштабу, що сприяє зменшенню середовищ існування для біологічного різноманіття в лісах і значним викидам парникових газів. Згодом це обмежить доступ до екосистемних послуг лісу, таких як накопичення вуглецю, виробництво відновлюваної біомаси та середовища проживання багатьох видів лісу. Зменшення вирубки лісів є хорошим прикладом заходу, який є безпрограшним як для зменшення кліматичного ризику, так і для зменшення природного ризику», – каже Сьорлі.

У той же час, цього важко уникнути повністю.

«Наприклад, будівництво лісових доріг необхідне для вивезення деревини, що може сприяти створенню зеленої цінності та заміні викопних продуктів, а також для того, щоб мати можливість вести лісове господарство з більшою часткою закритих рубок. Ми вважаємо, що потрібно намагатися уникати скорочення лісів там, де в цьому немає гострої необхідності, особливо коли йдеться про високопродуктивні ліси. Там, де ліси доводиться вирубувати з серйозних соціальних причин, це слід компенсувати посадкою еквівалентної кількості лісу в інших місцях», – підсумовує Ганс Асбйорн Сьорлі з Асоціації власників лісів.