Лісові пожежі є одним із найбільш небезпечних екологічних чинників, що становлять загрозу існуванню лісів. Внаслідок глобальної зміни клімату та посилення антропогенного навантаження на ліси пожежами охоплюються значні площі лісостанів у багатьох країнах світу. В Україні ці ризики значно підвищилися внаслідок бойових дій.

У 2022 році фактично 70% від площі всіх пожеж зареєстровано у 25-кілометровій буферній зоні, у 2023 році – 45%. Кількість і площа ландшафтних пожеж збільшуються відносно відстані до лінії фронту. Так у 2023 році щільність пожеж у 5-кілометровій буферній зоні була в 49 разів вищою порівняно із значенням щільності пожеж на решті території України, у 10-кілометровій зоні – у 10,5 разів, а у 20-кілометровій зоні – майже вдвічі.

Також у 2023 році у порівнянні з 2022 роком збільшилася щільність пожеж і горимість ландшафтів, що свідчить про підвищення інтенсивності бойових дій (у 2–5 разів залежно від відстані до лінії фронту).

Значний вплив на функціонування системи охорони лісів від пожеж має забруднення лісів нерозірваними снарядами та внаслідок замінювання , адже ці території є недоступними для проведення профілактичних протипожежних заходів та операцій із гасіння пожеж.

Завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького Сергій Сидоренко в рамках обміну досвідом із міжнародними експертами щодо ефективного управління пожежами, протипожежної профілактики в лісах, заходів відносно пом’якшення впливу пожеж на екосистеми та оцінювання пожежної небезпеки взяв участь у міжнародному симпозіумі «Fire in society».

Мета заходу – привернути увагу громадськості до поточного та потенційного багатовимірного впливу війни на систему управління пожежами в Україні, на стан довкілля (екоцид) та безпеку населення в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Під час заходу Сергій Сидоренко представив результати роботи над проєктом “Ukrainian wildfires of war: changes in fire regimes as a result of the direct and indirect effects of war” в рамках програми #MSCA4Ukraine (Marie Skłodowska-Curie Actions, the MSCA4Ukraine) та підсумки досліджень щодо ситуації із лісовими та іншими ландшафтними пожежами за період ведення бойових дій в Україні.

Вищезазначений проєкт в рамках програми MSCA4Ukraine також демонструє, як непрямі наслідки війни було визначено та описано з точки зору: соціального впливу та чинників, що призвели до часткового колапсу системи протипожежної профілактики гасіння пожеж у зоні бойових дій, і спричинили значне накопичення рослинних горючих матеріалів.

Так, основними чинниками, які призвели до обмеження роботи системи охорони лісів від пожеж є:

  • обмеження в управлінні лісовими горючими матеріалами протипожежних профілактичних заходів і заходів із гасіння пожеж через забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами;
  • збільшення площі покинутих земель;
  • ризики вторинного забруднення під час лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження.

Стосовно соціального фактору досліджується вплив переміщення мільйонів людей у межах та поза межами України, щільність населення та зміна його структури, проблеми соціальної мобільності.

Окремо було розглянуто проблему використання вогню в якості зброї (Weaponization of fire) та сфокусовано увагу європейської спільноти й громадськості на катастрофічному впливі війни на соціальне життя та довкілля.

Розподіл лісових пожеж за місяцями дублює річну динаміку пожежної небезпеки та сягає піку у вересні, коли окрім високих значень пожежної небезпеки також зросла й інтенсивність бойових дій.

Вплив бойових дій (як прямий так і опосередкований) наразі є однією з основних причин виникнення лісових пожеж. Внаслідок цього в офіційну статистику причин виникнення пожеж наразі заносять дані щодо пожеж «внаслідок обстрілів» та «пожежі на замінованих територіях».

Методична база цього дослідження може бути використана для оцінювання екологічних збитків внаслідок збройної агресії та притягнення до відповідальності за екоцид у частині лісових та інших ландшафтних пожеж на території України.

Джерело: Державне агентство лісових ресурсів України